ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 грудня 2019 року
м. Київ
Справа № 925/1242/15
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
Катеринчук Л.Й. - головуючої, Банаська О.О., Пєскова В.Г.
за участі секретаря судового засідання Лавринчук О.Ю.
учасники справи:
ініціюючий кредитор - Державна податкова інспекція у місті Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області
боржник, позивач - фізична особа-підприємець Костогриз Олександр Петрович
відповідач-1 - Перша українська міжрегіональна товарна біржа
відповідач-2 - ОСОБА_1
відповідач-3 - ОСОБА_2
відповідач-4 - арбітражний керуючий Лойфер Антон Едуардович,
представник - адвокат Лойфер А.О. (ордер серії ДП №1513/000025 від 19.12.2019)
ліквідатор фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 - арбітражний керуючий Лойфер Антон Едуардович
розглянув касаційну скаргу ліквідатора фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 - арбітражного керуючого Лойфера Антона Едуардовича
на постанову Північного апеляційного господарського суду
від 03.10.2019
у складі колегії суддів: Остапенко О.М. (головуючий), Верховець А.А., Отрюх Б.В.
та ухвалу Господарського суду Черкаської області
від 10.07.2019
у складі судді Боровика С.С.
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3
до Першої української міжрегіональної товарної біржі, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та арбітражного керуючого Лойфера Антона Едуардовича
про визнання недійсними результатів аукціону та свідоцтва про придбання майна з аукціону від 03.10.2018
в межах справи № 925/1242/15
за заявою Державної податкової інспекції у місті Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області
про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_3
ПРОЦЕДУРА КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ
1. 05.11.2019 поштовим відправленням, через Північний апеляційний господарський суд, ліквідатор фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 - арбітражний керуючий Лойфер Антон Едуардович звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2019 та ухвалу Господарського суду Черкаської області від 10.07.2019 у справі №925/1242/15 в порядку статей 286, 287, 289 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та клопотав про поновлення строку на касаційне оскарження.
2. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №925/1242/15 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі Катеринчук Л.Й. - головуючої, Банаська О.О., Пєскова В.Г., що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 08.11.2019.
3. Ухвалою від 29.11.2019 Верховний Суд поновив ліквідатору фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 - арбітражному керуючому Лойферу Антону Едуардовичу строк на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2019 та ухвали Господарського суду Черкаської області від 10.07.2019 у справі №925/1242/15, відкрив касаційне провадження у справі №925/1242/15 за касаційною скаргою ліквідатора фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 - арбітражного керуючого Лойфера Антона Едуардовича на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2019 та ухвалу Господарського суду Черкаської області від 10.07.2019, призначив розгляд касаційної скарги ліквідатора фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 - арбітражного керуючого Лойфера Антона Едуардовича на 19.12.2019 о 10:15.
4. Відзиву на касаційну скаргу не надходило.
ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Розгляд справи в суді першої інстанції та прийняте ним рішення
5. Постановою Господарського суду Черкаської області від 12.08.2015 фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3) визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру на дванадцять місяців, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Лойфера А.Е. Строк ліквідаційної процедури неодноразово продовжувався місцевим господарським судом.
6. Від ФОП ОСОБА_3 13.02.2019 надійшла позовна заява (вх. суду №4739/19), в якій він просив суд визнати недійсними результати аукціону 06.06.2018, проведені Першою Українською міжрегіональною Товарною біржею щодо продажу його майна (нежитлового приміщення в нежитловій будівлі (літ. Т-1) з прибудовою (літ. Т) в АДРЕСА_1, транспортних засобів); визнати недійсним свідоцтво про придбання майна з аукціону серія та номер 3489, виданого 03.10.2018.
6.1. Ухвалою від 10.07.2019 Господарський суд Черкаської області позов ФОП ОСОБА_3 від 13.02.2019 задовольнив, визнав недійсними результати аукціону 06.06.2018, проведені Першою Українською міжрегіональною Товарною біржею щодо майна фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, а зокрема нежитлового приміщення в нежитловій будівлі (літ. Т-1) з прибудовою (літ. Т) в АДРЕСА_1, колісного транспортного засобу ГАЗ 330232-414 та колісного транспортного засобу ГАЗ 3302; визнав незаконним та скасував свідоцтво про придбання майна з аукціону серія та номер 3489, виданого 03.10.2018 на ім`я ОСОБА_1 ; стягнув з ліквідатора Лойфера А.Е. та Першої української міжрегіональної товарної біржі на користь ФОП ОСОБА_3 по 960,50 грн. судових витрат; стягнув ліквідатора Лойфера А.Е. та Першої української міжрегіональної товарної біржі в дохід Державного бюджету України по 960,50 грн. судового збору.
6.2. Місцевим судом встановлено, що ліквідаційна процедура, з урахуванням постанови суду від 12.08.2015, ухвали суду від 24.11.2016 та ухвали суду від 04.07.2017, тривала з 12.08.2015 до 12.08.2018. Встановивши, що ухвалою Господарського суду Черкаської області від 07.08.2018, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2019, судом частково задоволено клопотання ліквідатора про продовження строків ліквідаційної процедури, зобов`язано виконувати повноваження ліквідатора банкрута до прийняття судом рішення про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу боржника та закриття провадження у справі, місцевий суд дійшов висновку, що укладення 16.01.2017 арбітражним керуючим Лойфером А.Е. договору про проведення аукціону з Першою Українською міжрегіональною товарною біржею, подання 15.01.2018 арбітражним керуючим Лойфером А.Е. заявки на проведення аукціону та проведення 06.06.2018 аукціону - відбулося за наявності в арбітражного керуючого Лойфера А.Е. повноважень ліквідатора.
6.3. Місцевим судом встановлено, що за результатами аукціону згідно з протоколами №18/12б та №18/11б від 06.06.2018 переможцем аукціону у двох лотах (колісні транспортні засоби) став ОСОБА_2 А згідно з протоколом №18/10б від 06.06.2018 переможцем аукціону з продажу нерухомого майна став Лісовий Д.Л., з яким у подальшому 03.10.2018 укладено договір купівлі-продажу майна банкрута на аукціоні, предметом якого є передача у власність нежитлового приміщення в нежитловій будівлі (літ. Т-1) з прибудовою (літ. Т), загальною площею 216,1 кв.м.; підписано акт приймання-передачі об`єкта аукціону від 03.10.2018; нотаріусом також видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 03.10.2018.
6.4. Місцевим судом встановлено, що організатор аукціону не повідомляв власника - фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 про продаж його майна з аукціону, що є порушенням частини 1 статті 58 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), яка визначає обов`язок організатора торгів повідомити саме власника (фізичну особу) про продаж його майна у ліквідаційній процедурі, та достатньою підставою для скасування результатів аукціону. Також, місцевий суд зазначив, що вимога про визнання недійсним свідоцтва про придбання майна з аукціону серія та номер 3489, виданого 03.10.2018, є похідною від визнання недійсним результатів аукціону, які відбулися 06.06.2018, тому суд дійшов висновку, що така вимога підлягає задоволенню.
Розгляд справи в суді апеляційної інстанції та прийняте ним рішення
7. Постановою від 03.10.2019 Північний апеляційний господарський суд апеляційну скаргу арбітражного керуючого Лойфера А.Е. залишив без задоволення, ухвалу Господарського суду Черкаської області від 10.07.2019 залишив без змін.
7.1. Апеляційний суд, переглядаючи прийняту місцевим судом ухвалу, погодився з висновком господарського суду про порушення частини 1 статті 58 Закону про банкрутство щодо неповідомлення власника майна - фізичної особи. Водночас, апеляційний суд вважав безпідставними посилання апелянта на те, що саме ліквідатор є особою, яка з моменту визнання боржника банкрутом стала власником майна банкрута, оскільки, з врахуванням частини 2 статті 38, частини 2 статті 41 Закону про банкрутство, визнання фізичної особи-підприємця банкрутом, відкриття щодо неї ліквідаційної процедури та призначення ліквідатора не позбавляє вказану фізичну особу права власності на відповідне майно до його продажу на аукціоні в межах справи про банкрутство згідно з положеннями цього Закону, що, як наслідок, не нівелює обов`язку організатора повідомити ОСОБА_3, як власника майна, про проведення аукціону. Також, апеляційний суд зазначив, що обов`язок, передбачений положеннями статті 58 Закону про банкрутство, не може бути змінений за домовленістю сторін умовами відповідного договору.
7.2. Апеляційний суд, з посиланням на статті 41-44 Закону про банкрутство, зазначив, що до обов`язків ліквідатора входить самостійне вжиття заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута та здійснення необхідних дій, що створюють можливість наповнення ліквідаційної маси банкрута для повного задоволення вимог кредиторів, а відповідний продаж майна банкрута можна здійснити лише після проведення належної інвентаризації майна банкрута та його оцінки.
7.3. Суд апеляційної інстанції, встановивши у боржника наявну дебіторську заборгованість перед ТОВ "Лейс" та обізнаність ліквідатора з відповідним спором щодо наявності дебіторської заборгованості, дійшов висновку, що ліквідатор банкрута у своєму клопотанні до суду 05.06.2018 зазначав про задоволення позовних вимог ФОП ОСОБА_3 до ТОВ "Лейс" та стягнення 1 734 892, 20 грн., протягом тривалого часу з моменту його призначення та до проведення спірного аукціону він мав можливість здійснити аналіз первинної та бухгалтерської документації щодо виявлення дебіторської заборгованості та вжити самостійних заходів по її стягненню та включенню до ліквідаційної маси боржника. Разом з тим, дебіторську заборгованість до складу ліквідаційної маси банкрута не було включено. Також, судом встановлено, що ані станом на дату прийняття оскаржуваної ухвали, ані на дату проведення судового засідання в апеляційному суді, ліквідатором не вжито заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості на користь боржника. За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку про порушення ліквідатором вимог частини 1 статті 42 Закону про банкрутство та невжиття належних заходів до стягнення на користь боржника його грошових активів (дебіторської заборгованості), внаслідок чого продаж майна фізичної особи-боржника був передчасним.
7.4. Судом встановлено, що загальна заборгованість кредиторів (ДПІ в місті Черкасах - 518 987, 05 грн. та УПФ України в місті Черкасах - 13 540, 80 грн. з урахуванням заборгованості за послуги ліквідатора (221 507, 60 грн.) складала 754 035, 45 грн., що покривається дебіторською заборгованістю ТОВ "Лейс" - 1 734 892, 20 грн. Суд встановив, що сторонами підписаний та схвалений комітетом кредиторів боржника проект мирової угоди (протокол комітету кредиторів №7 від 18.03.2019), згідно з умовами якої зобов`язання щодо погашення всіх кредиторських вимог боржника та грошової винагороди ліквідатора добровільно бере на себе третя особа - ТОВ "Лейс", після чого зобов`язання третьої особи перед боржником за договором будівельного підряду №1 від 21.06.2012 припиняються в повному обсязі, без претензій зацікавлених осіб. Водночас, наявна дебіторська заборгованість боржника за невиконання ТОВ "Лейс" зазначеного Договору згідно з позовними вимогами ФОП ОСОБА_3 до ТОВ "Лейс" становить 1 734 892, 20 грн.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що фінансовий стан боржника дозволяв арбітражному керуючому шляхом укладення мирової угоди у справі про банкрутство досягнути задоволення вимог кредиторів без реалізації майна боржника, що відповідало б принципам пропорційності господарського судочинства, збалансованості інтересів боржника та його кредиторів.
7.5. Апеляційний суд, з посиланням на абзац 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік", зазначив, що за подання даної заяви про визнання недійсними результатів спірного аукціону ФОП ОСОБА_3 повинен був сплатити 3 842 грн. судового збору. Разом з тим, встановлення факту недоплати судового збору під час розгляду позовної заяви та прийняття судового рішення по суті спору не є підставою для його скасування в апеляційному порядку, оскільки суд не позбавлений можливості стягнути недоплачену суму судового збору за результатами розгляду заявлених вимог. За таких обставин, оскільки судове рішення прийнято на користь боржника, дослідивши матеріали справи на предмет правильності розподілу судових витрат, наведених у резолютивній частині оскаржуваної ухвали, апеляційний суд не встановив поручень судом першої інстанції норм процесуального права та погодився з правильністю стягнення з ліквідатора та організатора аукціону 1 921 грн. на користь ФОП ОСОБА_3 та стягнення 1 921 грн. в дохід Держаного бюджету України.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ В КАСАЦІЙНОМУ СУДІ
Доводи скаржника (ліквідатора Лойфера А.Е.)
8. Скаржник доводив, що частина 2 статті 58 Закону про банкрутство не містить вказівки на повідомлення про проведення аукціону боржника (банкрута) і Перша українська міжрегіональна товарна біржа не мала обов`язку повідомляти ФОП ОСОБА_3 особисто про проведення аукціону 06.06.2018. Водночас, помилкове ототожнення банкрута та власника майна (органу, уповноваженого управляти майном) банкрута, на думку скаржника, свідчить про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій положень Закону про банкрутство, що мало наслідком винесення незаконної та необґрунтованої ухвали.
8.1. Ліквідатор зазначив, що ухвалою Господарського суду Черкаської області від 09.08.2016 у справі №925/1242/15, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.11.2016, задоволено скаргу ліквідатора арбітражного керуючого Лойфера А.Е. вих. №02-06/08 від 18.07.2016 на дії (бездіяльність) учасника у справі про банкрутство; визнано дії (бездіяльність) ФОП ОСОБА_3 в частині не передання бухгалтерської та іншої документації боржника, матеріальних та інших цінностей боржника ліквідатору арбітражному керуючому Лойферу А.Е. протиправними; зобов`язано ФОП ОСОБА_3 протягом десяти днів з моменту винесення даної ухвали передати ліквідатору арбітражному керуючому Лойферу А.Е. інформацію, бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута. Однак, зазначених дій боржником не виконано, а про справу №925/1879/15 за позовом ФОП ОСОБА_3 до ТОВ "Лейс" про стягнення заборгованості ліквідатору стало відомо з Єдиного державного реєстру судових рішень. За таких обставин, на думку скаржника, висновки суду апеляційної інстанції щодо наявності у ліквідатора банкрута можливості до проведення спірного аукціону здійснити аналіз первинної та бухгалтерської документації щодо виявлення дебіторської заборгованості, вжити самостійних заходів по її стягненню та включенню до ліквідаційної маси боржника, є безпідставними.
8.2. Скаржник аргументував, що ФОП ОСОБА_3 приховано від ліквідатора відомості щодо дебіторської заборгованості, вжито спробу стягнення дебіторської заборгованості поза межами ліквідаційної процедури задля власного збагачення, ухиляючись від проведення розрахунків із кредиторами, тому, з урахуванням приписів частин 2, 3 статті 13, частини 3 статті 16 ЦК України, є додаткові підстави для відмови в позові ФОП ОСОБА_3 про визнання результатів аукціону недійсними.
8.3. Ліквідатор наполягав на тому, що ухвалюючи рішення про задоволення позову ФОП ОСОБА_3, суди попередніх інстанцій не дотримались справедливого балансу між інтересами позивача та інтересами переможців аукціону, фактично позбавивши останніх права власності на придбане майно та створивши умови, за яких переможці аукціону самостійно змушені шукати способи компенсації свої втрат (повернення коштів, сплачених за придбане майно), що є порушенням статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ
9. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
Частина 1 статті 41 - ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.
Частина 2 статті 41 - ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження:
- приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження;
- виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута;
- проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута;
- аналізує фінансове становище банкрута;
- виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута;
- очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу;
- пред`являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості;
- має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим Законом позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута;
- з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, або отриманого для цієї мети кредиту;