ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 грудня 2019 року
м. Київ
Справа № 922/3603/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Львова Б.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Хахуди О.В.,
представників учасників справи:
позивача - акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" - Верхацький І.В. - адвокат (свідоцтво від 05.09.2018 №6888/10),
відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу" - Басарт Л.А. - адвокат (свідоцтво від 26.03.2019 №146),
розглянув касаційні скарги акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - АТ "НАК "Нафтогаз України"; Позивач) та товариства з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу"
(далі - ТОВ "Котельні лікарняного комплексу"; Відповідач),
на рішення господарського суду Харківської області від 24.04.2019
(суддя Шатарніков М.І.)
та постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.09.2019
(головуючий суддя Пелипенко Н.М., судді: Істоміна О.А. і Пушай В.І.)
зі справи № 922/3603/18
за позовом АТ "НАК "Нафтогаз України"
до ТОВ "Котельні лікарняного комплексу"
про стягнення 2 821 601,04 грн.
РУХ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Позов було подано про стягнення заборгованості в сумі 2 821 601,04 грн., з яких: 2 072 003,01 грн. основний борг, 290 573,40 грн. пеня, 101 304,08 грн. - 3 % річних, 357 720,55 грн. - "інфляційні втрати".
2. Позов мотивовано неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов`язань за договором постачання природного газу від 31.10.2016 №2604/1617-БО-32
(далі - Договір постачання природного газу) у частині своєчасної оплати за отриманий природний газ.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3. Рішенням господарського суду Харківської області від 24.04.2019 у справі №922/3603/18 позов задоволено частково. Закрито провадження у справі в частині стягнення 2 072 003,01 грн. основної заборгованості на підставі пункту 2 частини першої статті 232 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у зв`язку з тим, що Відповідач після відкриття провадження в даній справі повністю погасив основну заборгованість у сумі 2 072 003,01 грн. Стягнуто з Відповідача на користь Позивача 3% річних у сумі 40 541,78 грн. та "інфляційні втрати" в сумі 112 137,89 грн. за період з 18.11.2017 по 13.07.2018, пеню в сумі 169 438,76 грн. за період з 18.11.2017 по 18.05.2018 та 4 831,63 грн. судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
4. Відмовляючи частково у стягненні 3% річних, "інфляційних втрат" та пені, суд виходив з того, що Позивач, уклавши Договір про організацію взаєморозрахунків від 09.11.2017 №146/332-в (далі - Договір про організацію взаєморозрахунків), погодився здійснити розрахунки за поставлений природний газ у 2017 році за Договором постачання природного газу у спосіб, передбачений Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" та постановою Кабінету Міністрів України від 18.05.2017 № 332, і тим самим погодився із зміною порядку та строків проведення розрахунків за поставлений природний газ. Відповідачем своєчасно погашено заборгованість на підставі Договору про організацію взаєморозрахунків, тому, за висновком місцевого господарського суду, вимоги про стягнення 245 582,66 грн. "інфляційних втрат", 60 772,30 грн. - 3% річних та 121 134, 64 грн. пені, заявлені за період з 26.01.2017 по 17.11.2017, є безпідставними.
5.Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення "інфляційних втрат", 3% річних та пені, нарахованих за період з 26.01.2017 по 17.11.2017 на частину заборгованості в сумі 778 108 грн., сплачених за рахунок державних субвенцій. Разом з тим зазначив, що після виконання Договору про організацію взаєморозрахунків у Відповідача залишився борг за природний газ в розмірі 2 072 003,01 грн., який підлягав сплаті за рахунок власних коштів Відповідача, тому Позивач має право на стягнення з Відповідача "інфляційних втрат", 3% річних та пені, нарахованих на цю суму заборгованості за період прострочки платежів з 26.01.2017 по 13.07.2018. Натомість суд першої інстанції частково задовольнив позовні вимоги в цій частині, стягнув з Відповідача пеню, 3% річних та "інфляційних втрат" за період після 17.11.2017 (дата оплати за Договором про організацію взаєморозрахунків). Здійснивши перерахунок 3% річних, "інфляційних втрат" та пені в частині зобов`язань за лютий 2017 року (вирахувавши пеню, 3% річних та "інфляційні втрати", що були нараховані на частину заборгованості в сумі 778 108 грн., сплачену за рахунок державних субвенцій), суд апеляційної інстанції встановив, що за прострочку оплати за природний газ, поставлений у лютому 2017 року, стягненню підлягають: "інфляційні втрати" в сумі 31 361,99 грн. - за період прострочення з 28.03.2017 по 17.11.2017; 3% річних в сумі 20 568,51 грн. - за період прострочення з 28.03.2017 по 17.11.2017 та пеня в сумі 113 526,88 грн. - за період прострочення з 28.03.2017 по 27.09.2017.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. Позивач у касаційній скарзі до Верховного Суду, зазначаючи про прийняття оскаржуваних судових рішень з порушенням норм матеріального права та процесуального права, просить: скасувати рішення господарського суду Харківської області від 24.04.2019 у частині відмови в стягненні пені в сумі 121 134,64 грн., "інфляційних втрат" у сумі 245 582,66 грн. та 3% річних у сумі 60 772,30 грн.; скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.09.2019 у справі №922/3603/18 у частині відмови в стягненні пені в сумі 7 787,76 грн., 3% річних у сумі 40 203,80 грн., "інфляційних втрат" у сумі 214 220,67 грн.; прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в цій частині.
7. Відповідач у касаційній скарзі до Верховного Суду, зазначаючи про прийняття постанови з порушенням норм матеріального права, просить: скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.09.2019 у справі № 922/3603/18 у частині задоволення апеляційної скарги Позивача та зміни рішення першої інстанції в частині стягнення 3% річних - 20 568,50 грн., "інфляційних втрат" - 31 361,99 грн. та пені - 113 526,88 грн., а рішення господарського суду Харківської області від 24.04.2019 залишити в силі.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи позивача, наведені у касаційній скарзі
8. Судом першої інстанції були безпідставно відмовлено в стягненні 3% річних, "інфляційних втрат", а також пені за період з 26.01.2017 по 17.11.2017 на всю суму поставки природного газу.
9. Висновок судів попередніх інстанцій про те, що наслідком укладання спільних протокольних рішень у цій справі є зміна порядку і строку проведення розрахунків - не відповідає дійсності, не підтверджується обставинами справи та не узгоджується з положеннями норм законодавства та умов Договору.
10. Судами не надано оцінки умовам пункту 11.3 Договору постачання природного газу, а тому висновок судів попередніх інстанцій стосовно зміни порядку та строку виконання зобов`язання із здійснення оплати є хибним і таким, що не відповідає матеріалам справи.
Доводи Відповідача, наведені у касаційній скарзі
11. Судом апеляційної інстанції порушено норми статей 525, 526, 625, 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), не враховано всі умови Договору про організацію взаєморозрахунків.
12. Уклавши договір про організацію взаєморозрахунків, сторони тим самим змінили порядок і строк проведення розрахунків за природний газ, поставлений відповідно до договору поставки природного газу. Розрахунок за поставлений природний газ відбувся у порядку та строки, передбачені у договорі про організацію взаєморозрахунків.
13. Апеляційний господарський суд без будь-яких підстав визначив, що 778 108 грн. - це погашення заборгованості за газ за лютий 2017 року та на підставі цього зробив свій перерахунок, а також неправильно визначив розмір пені за зобов`язаннями лютого 2017 року.
Доводи Позивача, викладені у відзиві на касаційну скаргу Відповідача
14. Від АТ "НАК "Нафтогаз України" відзив на касаційну скаргу не надходив.
Доводи Відповідача, викладені у відзиві на касаційну скаргу Позивача
15. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Котельні лікарняного комплексу" заперечує проти доводів касаційної скарги, вважає касаційну скаргу АТ "НАК "Нафтогаз України" необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Звертає увагу суду, що з судової практики у подібних спорах вбачається, що укладання та належне виконання договорів про організацію взаєморозрахунків унеможливлює стягнення пені, 3% річних та "інфляційних втрат".
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
16. 31.10.2016 ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (продавець) та ТОВ "Котельні лікарняного комплексу" (покупець) уклали Договір постачання природного газу, відповідно до умов якого продавець зобов`язався передати у власність покупця у 2016-2017 роках природний газ, ввезений на митну територію України НАК "Нафтогаз України", за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями, а покупець зобов`язався прийняти та оплатити газ на умовах договору.
17. Пунктом 2.1 Договору постачання природного газу сторони погодили обсяг газу, який постачальник має передати споживачу за вказаним договором, а саме: постачальник передає споживачу з 01.10.2016 по 31.03.2017 природний газ обсягом до 1520,0 тис. куб. м, зокрема по місяцях (тис. куб. м): жовтень 2016 року - 100,0; листопад 2016 року - 200,0; грудень 2016 року - 300,0; січень 2017 року - 390,0; лютий 2017 року - 280,0; березень 2017 року - 250,0.
18. Додатковою угодою від 31.03.2017 № 5 до Договору постачання природного газу сторони встановили обсяг природного газу, який постачальник має передати споживачу за вказаним договором у період з 01.04.2017 по 30.09.2017, а саме: до 35,0 тис. куб. м, зокрема по місяцях (тис. куб. м): квітень - 25,0; травень - 2,0; червень - 2,0; липень - 2,0; серпень - 2,0; вересень - 2,0.
19. Згідно з пунктом 3.4 Договору постачання природного газу приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання-передачі газу.
20. Ціну газу сторони визначили в розділі 5 Договору постачання природного газу (з урахуванням додаткових угод від 31.10.2016 № 1, від 22.11.2016 № 2, від 30.12.2016 № 3, від 23.01.2017 № 4 та від 31.03.2017 № 5).
21. Згідно з пунктом 6.1 Договору постачання природного газу оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами у національній валюті шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем реалізації газу.
22. Пунктом 8.2 Договору постачання природного газу передбачено, що у випадку прострочення оплати згідно з пунктом 6.1 Договору споживач зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 21 % річних (з 01.04.2017 згідно з додатковою угодою 16,4 % річних), але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
23. Згідно з пунктом 12.1 Договору постачання природного газу (в редакції додаткової угоди від 31.03.2017 № 5 до Договору) договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині реалізації газу з 01.10.2016 до 30.09.2017, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
24. На виконання умов Договору постачання природного газу протягом грудня 2016 року - вересня 2017 року Позивач передав у власність Відповідача природний газ на загальну суму 8 933 111,01 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі природного газу.
25. 09.11.2017 головним управлінням Державної казначейської служби України в Харківській області як стороною першою, департаментом фінансів Харківської обласної державної адміністрації як стороною другою, департаментом житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури Харківської обласної державної адміністрації як стороною третьою, ТОВ "Котельні лікарняного комплексу" як стороною четвертою, НАК "Нафтогаз України" як стороною п`ятою та публічним акціонерним товариством "Укргазвидобування" як стороною останньою був укладений Договір про організацію взаєморозрахунків, згідно з пунктом 7 якого Відповідачем сплачується заборгованість за природний газ за 2017 рік за Договором постачання природного газу, що є предметом даного судового спору, в розмірі 778 108 грн. за рахунок державної субвенції.
26. Згідно з пунктом 1 Договору про організацію взаєморозрахунків встановлено, що предметом договору є організація проведення сторонами взаєморозрахунків за субвенцією з державного бюджету місцевим бюджетам, що передбачена Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" та постановою Кабінету Міністрів України від 18.05.2017 № 332 (із змінами).
27. Відповідно до пункту 2 Договору про організацію взаєморозрахунків сторони погоджують перелік підприємств, установ та організацій, що беруть участь у проведенні взаєморозрахунків, та послідовність виконання сторонами договору.
28. Згідно з пунктом 7 Договору про організацію взаєморозрахунків сторона четверта - Відповідач перераховує на рахунок сторони п`ятої - Позивача кошти у сумі 778 108 грн. для погашення заборгованості за природний газ 2017 рік згідно з Договором постачання природного газу.
29. Договір про організацію взаєморозрахунків підписано уповноваженими представниками та скріплено відтисками печаток усіх сторін.
30. На виконання умов Договору про організацію взаєморозрахунків ТОВ "Котельні лікарняного комплексу" 17.11.2017 сплатило ПАТ "НАК "Нафтогаз України" заборгованість за природний газ в сумі 778 108 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 17.11.2017 № 6 та не заперечується в розрахунках Позивача, тобто умови Договору про організацію взаєморозрахунків були виконані належним чином.