Постанова
Іменем України
17 грудня 2019 р.
м. Київ
справа №753/5929/18
провадження № 51-4825км19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Могильного О.П.,
суддів: Мазура М.В., Матієк Т.В.,
секретаря
судового засідання Слободян О. М.,
за участю:
прокурора Подоляка М. С.,
засудженого ОСОБА_1,
захисників Дорошенко Н. А., Нефедова Ю. М.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Дорошенко Н. А. на вирок Дарницького районного суду м. Києва від 16 квітня 2019 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 03 липня 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018100020002003 за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Бровари Київської області, українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Дарницького районного суду м. Києва від 16 квітня 2019 року ОСОБА_1 засуджено: за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
Вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 19 липня 2018 року щодо ОСОБА_1 ухвалено виконувати самостійно.
Вирішено питання щодо процесуальних витрат та речових доказів у провадженні.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 03 липня 2019 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 змінено: виключено із вступної та мотивувальної частини вироку вказівку суду на наявність у ОСОБА_1 судимості. В решті вирок залишено без зміни.
Згідно з вироком суду, з урахуванням змін, внесених судом апеляційної інстанції, ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за те, що він, 06 березня 2018 року приблизно о 08.20 год., перебуваючи за адресою: м. Київ вул. 3-Лугова, повторно, перелізши через паркан вищевказаного будинку, через незачинені двері балкону на 1 поверсі будинку незаконно проник до коридору вищевказаного будинку, звідки викрав майно на загальну суму 84 128 грн 10 коп., які поклав їх до багажнику власного автомобіля "Skoda Fabia", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 . Після цього ОСОБА_1 повернувся до вказаного будинку, щоб продовжити таємне викрадення майна. Однак, в коридорі будинку потерпілий ОСОБА_2 помітив ОСОБА_1 якому останній представився працівником поліції, та через декілька секунд почав швидко виходити з будинку і направився до свого автомобіля, на якому втік з місця вчинення злочину, розпорядившись викраденим на власний розсуд.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Дорошенко Н. А. стверджує, що призначене ОСОБА_1 покарання не відповідає тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок суворості. Зазначає, що при призначенні ОСОБА_1 покарання не в повній мірі враховано ті обставини, що він на час вчинення злочину був не судимий, мав на утриманні неповнолітню дитину, лікувався від наркотичної залежності, яка була причиною вчинення крадіжок, а потерпілому повністю відшкодована шкода. Просить судові рішення щодо ОСОБА_1 змінити та на підставі ст.75 КК України звільнити засудженого від відбування покарання.
Позиції інших учасників судового провадження
Засуджений ОСОБА_1 і його захисники Дорошенко Н. А. та Нефедов Ю. М. підтримали касаційну скаргу та просили її задовольнити.
Прокурор Подоляк М. С. вважає касаційну скаргу необґрунтованою та просить залишити її без задоволення.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали провадження та доводи, наведені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла такого висновку.
Відповідно до вимог ст. 433 КПК України касаційний суд перевіряє законність та обґрунтованість судових рішень у тій частині, в якій вони були оскаржені.
Правильність встановлення фактичних обставин, доведеність винуватості та застосування закону України при кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 185 КК України у касаційній скарзі не заперечуються та не є предметом перегляду суду касаційної інстанції.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону при постановленні оскаржених судових рішення колегією суддів не встановлено.
Щодо доводів захисника Дорошенко Н. А. про суворість призначеного ОСОБА_1 покарання, то колегія суддів дійшла наступного висновку.
Доводи захисника щодо неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність та щодо суворості покарання, яке призначено засудженому без застосування положень ст. 75 КК України, то колегія суддів вважає їх обґрунтованими.
Згідно зі статтями 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з принципів співмірності й індивідуалізації це покарання за своїм видом та розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, що його пом`якшують та обтяжують.