Постанова
Іменем України
18 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 202/4278/18
провадження № 51-2715км19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Луганського Ю. М.,
суддів Ковтуновича М. І., Фоміна С. Б.,
за участю:
секретаря судового засідання Бульби І. А.,
прокурора Руденко О. П.,
засудженої ОСОБА_1,
в режимі відеоконференції
захисника Сергієнко Т. М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженої ОСОБА_1 на вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 18 грудня 2018 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 15 квітня 2019 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018040660000668, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Дніпра, раніше не судимої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 18 грудня 2018 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років.
Вирішено питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 15 квітня 2019 року вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 залишено без змін.
За обставин, встановлених судом та детально викладених у вироку, ОСОБА_1 визнано винуватою у тому, що 29 квітня 2018 року, в період часу з 15 по 17 год, перебуваючи за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1, вживала спиртні напої разом зі своїм співмешканцем ОСОБА_2, в ході чого на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків між ними виник словесний конфлікт. Під час вказаного конфлікту, ОСОБА_1, діючи умисно, з метою заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, схопила правою рукою кухонний ніж, яким нанесла ОСОБА_2 один удар в область передньої черевної стінки, в результаті чого спричинила потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, від яких останній помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Смерть потерпілого ОСОБА_2 настала від проникаючого колото-різаного поранення черева, яке ускладнилось розвитком перитоніту та інтоксикації.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.
У касаційній скарзі засуджена ОСОБА_1 ставить питання про скасування судових рішень щодо неї і призначення нового розгляду у суді першої інстанції.Зазначає, що не була ознайомлена з матеріалами кримінального провадження в повному обсязі, визнавальні показання дала під тиском працівників поліції, а також посилається на те, що слідчий експеримент було проведено без участі захисника.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні засуджена ОСОБА_1 та захисник Сергієнко Т. М. частково підтримали касаційну скаргу та просили змінити оскаржувані судові рішення і призначити засудженій покарання із застосуванням ст. 69 КК України.
Прокурор, посилаючись на безпідставність доводів наведених у касаційній скарзі ОСОБА_1, вважав, що оскаржувані судові рішення слід залишити без зміни.
Представник потерпілого Коваленко С. О. подав заяву про проведення касаційного розгляду без його участі.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія судів дійшла наступних висновків.
Згідно із ч. 1 ст. 433 КПК України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Як встановлено частинами 1, 2 ст. 438 КПК України, підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених у частині першій цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.