П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 638/991/15-к
провадження № 51-3496 км 18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого судді Марчук Н.О.,
суддів: Крет Г.Р., Макаровець А.М.,
за участю:
секретаря судового засідання Крота І.М.,
прокурора Костюка О.С.,
засудженого ОСОБА_1,
розглянув у відкритому судовому засіданні провадження за касаційною скаргою захисника Поліканова А.М. на ухвалу Харківського апеляційного суду від 25 липня 2019 року про перегляд вироку Апеляційного суду Харківської області від 27 березня 2017 року стосовно ОСОБА_1 за нововиявленими обставинами.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Дзержинського районного суду м. Харкова від 09 листопада 2016 року ОСОБА_1 засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, до покарання у виді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 грн, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік.
Апеляційний суд Харківської області 27 березня 2017 року вирок суду першої інстанції в частині призначеного покарання та вирішення цивільного позову скасував, ухвалив новий, яким призначив ОСОБА_1 покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік 6 місяців з позбавленням права керувати транспортними засобами строком 1 рік, стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди 100 000 грн.
25 квітня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду апеляційної інстанції із заявою про перегляд вироку Апеляційного суду Харківської області від 27 березня 2017 року за нововиявленими обставинами.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 25 липня 2019 року вказану заяву засудженого ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, які її подала
У касаційній скарзі захисник Поліканов А.М., не погоджуючись із постановленим стосовно ОСОБА_1 рішенням суду апеляційної інстанції через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого, просить ухвалу скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Свої вимоги захисник мотивує тим, що суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив у задоволенні заяви його підзахисного про перегляд за нововиявленими обставинами вироку апеляційного суду, оскільки на даний час існують достатні підстави для його перегляду. Зокрема, постановою Верховного Суду від 27 березня 2019 року рішення суду апеляційної інстанції від 17 серпня 2016 року про визнання договору дарування недійсним, яке стало підставою для призначення ОСОБА_1 більш суворого покарання, скасовано, також останнім в повному обсязі виконані зобов`язання за цивільним позовом потерпілої ОСОБА_2 . Зазначені обставини, на думку захисника, є нововиявленими та достатніми для перегляду призначеного ОСОБА_1 покарання.
Від представника потерпілої ОСОБА_2 - адвоката Самілика М.В. надійшли заперечення, в яких він просить касаційну скаргу захисника Поліканова А.М. залишити без задоволення, а ухвалу апеляційного суду стосовно ОСОБА_1 - без зміни.
Позиції учасників судового провадження
Засуджений підтримав касаційну скаргу, просив її задовольнити.
Прокурор заперечив проти задоволення касаційної скарги, просив залишити без зміни постановлену стосовно ОСОБА_1 ухвалу суду апеляційної інстанції.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 1 ст. 459 КПК України судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
За частиною 2 статті 459 КПК України нововиявленими обставинами визнаються: 1) штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; 4) інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.