Постанова
Іменем України
18 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 644/5706/18
провадження № 51-2649 км 19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
головуючого Святської О.В.,
суддів Вус С.М., Чистика А.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Нестеренка Ю.Є.,
прокурора Сингаївської А.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу з доповненнями засудженого ОСОБА_1 на вирок Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 02 жовтня 2018 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 11 квітня 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018220530000839, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Пристін Куп`янського району Харківської області, громадянина України, мешканця АДРЕСА_1, раніше судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 Кримінального кодексу України (далі КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 02 жовтня 2018 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 186 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки і 1 місяць.
Вирішено питання щодо речових доказів та судових витрат.
ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 21 квітня 2018 року приблизно о 02:00 годині, у стані алкогольного сп`яніння, на зупинці громадського транспорту у місті Харкові на просп. Московському, 274, в ході конфлікту, що виник між ним та потерпілим ОСОБА_2, завдаючи удари руками і ногами в область голови потерпілого, від яких останній впав на землю, повторно, відкрито заволодів належною ОСОБА_2 сумкою з різальним інструментом, чим заподіяв останньому матеріальну шкоду на загальну суму 572 грн. 44 коп.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 11 квітня 2019 року апеляційну скаргу засудженого залишено без задоволення, а вирок Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 02 жовтня 2018 року стосовно ОСОБА_1 - без змін.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
За змістом касаційної скарги з доповненнями засуджений порушує питання про зміну судових рішень. Вважає призначене йому покарання суворим, просить застосувати до нього положення ст. 75 КК і звільнити його від відбування покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку. На обґрунтування доводів зазначає, що судом при призначенні йому покарання не враховано його особу, обставини, що пом`якшують покарання, відсутність матеріальних претензій від потерпілого, а також думку потерпілого, який просив призначити йому покарання, не пов`язане з позбавленням волі. ОСОБА_1 вказує на неповноту досудового слідства, на те, що суд першої інстанції розглянув провадження без належного дослідження всіх обставин справи, не допитав свідків. Скаржник стверджує, що наведене залишилось поза увагою апеляційного суду. Також засуджений зазначає, що потерпілий не був присутнім у засіданні апеляційного суду, однак в ухвалі апеляційного суду міститься інформація про присутність ОСОБА_2 у цьому засіданні.
ОСОБА_1 також просить застосувати до нього положення закону України № 838-VIII від 26 листопада 2015 року "Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання" (далі - Закон № 838-VIII) та зарахувати у строк відбування покарання у виді позбавлення волі строк перебування його в умовах слідчого ізолятора з 02 жовтня 2018 року по 19 жовтня 2019 року.
Позиції інших учасників судового провадження
Учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду, клопотань про його відкладення до суду касаційної інстанції не надходило.
Засуджений у касаційній скарзі просив розглянути його касаційну скаргу у його відсутності.
Від учасників судового провадження заперечення на касаційну скаргу не надійшли.
Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, який вважав за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Мотиви Суду
Відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Доводи касаційної скарги щодо неповноти досудового слідства, судового розгляду та невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження не є предметом розгляду суду касаційної інстанції.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.