Постанова
Іменем України
24 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 134/336/19
провадження № 61-14176св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Голубецька сільська рада Крижопільського району Вінницької області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Голубецької сільської ради Крижопільського району Вінницької області на рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 19 квітня 2019 року у складі судді Зарічанського В. Г. та постанову Вінницького апеляційного суду від 20 червня 2019 року у складі колегії суддів: Оніщука В. В., Денишенко Т. О., Копаничук С. Г.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Голубецької сільської ради про стягнення заборгованості по заробітній платі.
Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_1 з 05 лютого 2007 року працює на посаді завідуючої дошкільного навчального закладу "Ромашка" (далі - ДНЗ "Ромашка") с. Голубече Крижопільського району Вінницької області.
Постановою Крижопільського районного суду Вінницької області від 14 квітня 2016 року рішення 39 сесії 6 скликання Голубецької сільської ради від 29 травня 2015 року "Про ліквідацію ДНЗ "Ромашка" с. Голубече визнано протиправним і скасовано, зобов`язано Голубецьку сільську раду відновити роботу ДНЗ "Ромашка" с. Голубече Крижопільського району Вінницької області.
Не зважаючи на вказане судове рішення, робота ДНЗ "Ромашка" до сьогоднішнього дня відповідачем не відновлена і вона не отримує заробітну плату.
Рішенням Крижопільського районного суду від 30 березня 2017 року її позов до Голубецької сільської ради Крижопільського району Вінницької області про стягнення заборгованості по заробітній платі задоволено частково. Рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 30 травня 2017 року рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 30 березня 2017 року змінено у зв`язку з частковою сплатою відповідачем заборгованості по заробітній платі. Судовим рішенням заборгованість по заробітній платі була стягнута станом на 30 березня 2017 року.
Відповідно до довідки від 23 грудня 2016 року № 742, виданої Голубецькою сільською радою Крижопільського району Вінницької області, повністю відпрацьованими місяцями є січень - 20 робочих днів, нарахована заробітна плата 2 884,79 грн та лютий - 21 робочий день, нарахована заробітна плата - 2 884,79 грн. За 2 місяці нарахована заробітна плата становить 5 789,58 грн. Денна заробітна плата складає 140,72 грн. Середньомісячна зарплата становить 2 884,76 грн. Законодавчо встановлена мінімальна заробітна плата на цей час становить 4 173,00 грн. Таким чином, позивач вважає, що заборгованість по заробітній платі за період з 01 квітня 2017 року по 01 березня 2019 року складає 95 979,00 грн (23 х 4 173,00). Нарахована індексація складає 8 377,31 грн.
Крім того, позивач вважає, що вказаними діями Голубецької сільської ради їй була завдана моральна шкода, оскільки вона перенесла нервовий стрес, втратила нормальні життєві зв`язки, залишилася без заробітку і засобів на існування. Моральну шкоду позивач оцінює в розмірі 12 000,00 грн.
У позовній заяві ОСОБА_1 просила стягнути з Голубецької сільської ради Крижопільського району Вінницької області на її користь заборгованість по заробітній платі у сумі 95 979,00 гривень, суму індексації заробітної плати у зв`язку з затримкою її виплати у розмірі 8 377,31 грн, 12 000,00 грн моральної шкоди та витрати, по`вязані з наданням їй правової допомоги, у сумі 5 000,00 гривень.
Рішенням Крижопільського районного суду Вінницької області від 19 квітня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з Голубецької сільської ради Крижопільського району Вінницької області на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 88 976,55 грн, 365,89 грн індексації заробітної плати, 5 000,00 грн у відшкодування моральної шкоди. У задоволенні решти вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції мотивував свій висновок тим, що заборгованість по заробітній платі має стягуватися саме з Голубецької сільської ради як засновника ДНЗ "Ромашка" с. Голубече Крижопільського району Вінницької області, що підтверджено судовими рішеннями, які набрали законної сили.
Постановою Вінницького апеляційного суду від 20 червня 2019 року апеляційну скаргу Голубецької сільської ради Крижопільського району Вінницької області залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.
Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, апеляційний суд виходив з того, суд першої інстанції правильно визначив, що заробітну плату необхідно стягувати із засновника - Голубецької сільської ради. Також у статуті відсутнє право ДНЗ "Ромашка" як юридичної особи мати свій поточний рахунок і самостійно здійснювати фінансові операції. Усі фінансові надходження, у тому числі від батьків або осіб, які їх замінюють; добровільні пожертвування і цільові внески фізичних і юридичних осіб, акумулюються на рахунках сільської ради. Крім того, посадовою інструкцією визначено, що завідувач дитячим закладом не має права нараховувати і виплачувати заробітну плату.
Доводи апеляційної скарги в їх сукупності зводяться до того, що позивач не перебувала у трудових відносинах із Голубецькою сільською радою, а посада завідуючого ДНЗ "Ромашка" не є номенклатурною посадою сільської ради с. Голубече, що є безпідставним, оскільки рішенням Крижопільського районного суду Вінницької області від 30 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Голубецької сільської ради Крижопільського району Вінницької області про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, яке набрало законної сили, встановлено, що Голубецька сільська рада є засновником ДНЗ "Ромашка" с. Голубече та розпорядником коштів по заробітній платі працівників цього навчального закладу.
Таким чином, суд першої інстанції, врахувавши преюдиційні обставини, встановлені при розгляді цивільної справи № 134/1579/15-ц, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення на користь ОСОБА_1 невиплаченої заробітної плати за період з 01 квітня 2017 року по 19 квітня 2019 року в сумі 88 976,55 грн.
Задовольняючи частково позовну вимогу ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції, на думку апеляційного суду, дійшов правильного висновку про те, що неможливість реалізації позивачем гарантованого права на працю та не отримання заробітної плати призвели до моральних страждань і відповідно визначив її розмір з урахуванням положень статті 2371 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У липні 2019 року Голубецька сільська рада Крижопільського району Вінницької області звернулась засобами поштового зв`язку до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 19 квітня 2019 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 20 червня 2019 року у вищевказаній справі, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та, не передаючи справи на новий розгляд, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 повністю. Заявник також у касаційній скарзі просить зупинити виконання постанови апеляційного суду та стягнути зі ОСОБА_1 судові витрати.
У касаційній скарзі заявник зазначає, що позивач звернулась із позовною заявою до неналежного відповідача, безпосереднє керівництво роботою дошкільного закладу здійснює його завідуючий, який призначається і звільняється з посади відділом освіти Крижопільської районної державної адміністрації за погодженням з головою Голубецької сільської ради з дотриманням чинного законодавства (пункт 8.2 статуту), судами попередніх інстанцій не враховано, що керівника закладу дошкільної освіти призначає на посаду та звільняє з посади засновник (засновники) або уповноважений ним (ними) орган (частина третя статті 31 Закону України "Про дошкільну освіту"); всі наявні в особовій справі ОСОБА_1 документи, а також факт збереження особової справи у відділі освіти свідчать про те, що позивач приймалася на роботу саме відділом освіти Крижопільської районної державної адміністрації Вінницької області, а не Голубецькою сільською радою, про цей же факт свідчить і запис у трудовій книжці позивача, тому працедавцем позивача є саме відділ освіти Крижопільської районної державної адміністрації Вінницької області; висновок судів про те, що позивач не звільнена із займаної посади та трудові відносини з відповідачем на час розгляду справи не припинені є безпідставним, оскілки позивач ніколи не перебувала в трудових відносинах з відповідачем, сільський голова її не приймав на посаду завідуючої ДНЗ "Ромашка" с. Голубече, і не має права як на працевлаштування, так і на звільнення позивача, посада завідуючої ДНЗ "Ромашка" с. Голубече відсутня в штатному розписі Голубецької сільської ради.
Жодних перешкод Голубецькою сільською радою для роботи ДНЗ "Ромашка" не створюється, проте позивачем не виконуються її посадові обов`язки: ДНЗ "Ромашка" перебуває в стані припинення з 03 червня 2015 року за рішенням засновників, але жодних дій з цього приводу позивач не вчинила, крім того, в матеріалах справи міститься відповідь відділу освіти Крижопільської районної державної адміністрації про відсутність відповідної ліцензії на провадження освітньої діяльності у ДНЗ "Ромашка" с. Голубече.
Виплата заробітної плати позивачу повинна здійснюватися, враховуючи штатний розпис, наказ про призначення на відповідну посаду, табель обліку використання робочого часу, відділом освіти Крижопільської районної державної адміністрації Вінницької області, оскільки саме начальником вказаного відділу позивач призначена на посаду завідуючої ДНЗ "Ромашка", а не відповідачем.
Заявник також вказує, що з 01 січня 2015 року заклади дошкільної освіти фінансуються за кошти районного бюджету, а не сільської ради, і судами попередніх інстанцій не застосовано статтю 89 Бюджетного кодексу України, згідно з якою до видатків, що здійснюються з бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, районних бюджетів, бюджетів об`єднаних територіальних громад належать видатки на дошкільну освіту, та не надано належної оцінки тому, що ДНЗ "Ромашка" с. Голубече тимчасово не працює, саме фінансове управління райдержадміністрації зобов`язано здійснювати фінансування навчальних закладів відповідно до діючих нормативів. Оплата праці, яка фактично не здійснюється - це прямі збитки для роботодавця, коли фінансування здійснюється з районного бюджету, то оплата невиконаної роботи може призвести до розтрати бюджетних коштів.
Окрім цього, вимога щодо відшкодування моральної шкоди в сумі 12 000,00 грн не оплачена позивачем судовим збором.
Від інших учасників справи не надходило відзивів на касаційну скаргу Голубецької сільської радиКрижопільського району Вінницької області.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями провадження № 61-14176ск19 призначено судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.
Ухвалою Верховного Суду від 16 вересня 2019 року (після усунення відповідачем недоліків згідно з ухвалою Верховного Суду від 05 серпня 2019 року) відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали справи із Крижопільського районного суду Вінницької області, відмовлено Голубецькій сільській раді Крижопільського району Вінницької областів задоволенні клопотання про зупинення виконання оскаржуваної постанови апеляційного суду, встановлено особам, які беруть участь у справі, строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.
Позиція Верховного Суду
Частинами першою, другою статті 400 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
За змістом частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, аоскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.