Постанова
Іменем України
23 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 646/2463/17
провадження № 61-35089св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Усика Г. І. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,
третя особа - ОСОБА_6,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Харківської області від 04 квітня 2018 року у складі колегії суддів: Пилипчук Н. П., Кругової С. С., Маміної О. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа - ОСОБА_6, про визнання договору купівлі-продажу недійсним.
На обгрунтування позовних вимог зазначала, що з 1997 року вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2, у шлюбі ними придбано автомобіль MERCEDES-BENZ ML 350, 2012 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2 .
У січні 2016 року її чоловік видав ОСОБА_6 довіреність на право керування зазначеним транспортним засобом, якою уповноважив її проводити ремонт та слідкувати за технічним станом транспортного засобу, а також керувати ним, обміняти, здати в оренду, позичку, страхувати, продати його, однак не уповноважував повірену особу на власний розсуд визначати ціну продажу транспортного засобу.
У подальшому ОСОБА_6 у порядку передоручення видала відповідну довіреність своєму зятю - ОСОБА_3, який, у свою чергу, 05 лютого 2016 року уклав з ОСОБА_4 договір купівлі-продажу автомобіля за ціною
149 900,50 грн.
Посилаючись на те, що відчуження зазначеного транспортного засобу відбулося без її згоди, хоча на дату укладення оспорюваного правочину його продавець був достовірно обізнаний про те, що власник такого майна перебуває з нею у шлюбі, а також на те, що ціна продажу автомобіля не була узгоджена з довірителем, та є набагато нижчою за ринкову, унаслідок злочинної домовленості представника однієї сторони з іншою, а грошові кошти, виручені від продажу цього майна, не були передані ні їй, ні ОСОБА_2, позивач просила:
- визнати недійсним договір купівлі-продажу легкового автомобіля
від 05 лютого 2016 року, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 ;
- застосувати наслідки недійсності такого правочину, а саме: скасувати реєстрацію права власності ОСОБА_4 на автомобіль MERCEDES-BENZ ML 350, 2012 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2 ; повернути його у власність ОСОБА_2 ; відновити реєстрацію права власності на автомобіль MERCEDES-BENZ ML 350, 2012 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, за ОСОБА_2 ;
- вилучити з володіння ОСОБА_4 або будь-якої іншої особи та повернути у власність ОСОБА_2 автомобіль MERCEDES-BENZ ML 350, 2012 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Оскільки в подальшому автомобіль MERCEDES-BENZ ML 350, 2012 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, був відчужений ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу
від 22 жовтня 2016 року, позивач, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила:
- визнати недійсним договір купівлі-продажу легкового автомобіля
від 05 лютого 2016 року, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 ;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу легкового автомобіля
від 22 жовтня 2016 року, укладений між ОСОБА_4 та
ОСОБА_5 ;
- застосувати наслідки недійсності правочинів до договорів купівлі-продажу легкового автомобіля від 05 лютого 2016 року та від 22 жовтня 2016 року, а саме: скасувати реєстрацію права власності
ОСОБА_5 на автомобіль MERCEDES-BENZ ML 350, 2012 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_3 ; повернути його у власність ОСОБА_2 ; відновити реєстрацію права власності на автомобіль MERCEDES-BENZ ML 350,
2012 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_3, за ОСОБА_2 :
- вилучити з володіння ОСОБА_5 або будь-якої іншої особи та повернути у власність ОСОБА_2 автомобіль MERCEDES-BENZ ML 350, 2012 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_3 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 03 листопада
2017 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано недійсним договір купівлі-продажу легкового автомобіля
від 05 лютого 2016 року, за яким ОСОБА_2 продав (через представників), а ОСОБА_4 придбала у власність автомобіль MERCEDES-BENZ ML 350,
2012 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Визнано недійсним договір купівлі-продажу легкового автомобіля
від 22 жовтня 2016 року, за яким ОСОБА_4 продала, а ОСОБА_5 придбав у власність автомобіль MERCEDES-BENZ ML 350, 2012 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_3 .
Застосовано наслідки недійсності зазначених правочинів, скасовано право власності ОСОБА_5 на автомобіль MERCEDES-BENZ ML 350, 2012 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_3, та визнано право власності на зазначений автомобіль за
ОСОБА_2
Вилучено з володіння ОСОБА_5 або будь-якої іншої особи та повернуто у власність ОСОБА_2 автомобіль MERCEDES-BENZ ML 350,
2012 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_3 .
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідачі не надали належних та допустимих доказів на спростування відсутності згоди
ОСОБА_1 на продаж спірного транспортного засобу, навпаки відповідач ОСОБА_2 подав заяву про визнання позову, у якій підтвердив, що не отримував нотаріально посвідченої згоди дружини на продаж транспортного засобу, а також повідомлень про його продаж, як і грошових коштів, виручених від його відчуження.
Крім того, відповідно до консультаційного повідомлення про визначення середньої ринкової вартості колісного транспортного засобу від 12 квітня
2017 року, середня ринкова вартість автомобіля MERCEDES-BENZ ML 350,
2012 року випуску, станом на 05 лютого 2016 року становила 1 368 440,00 грн, та 1 236 100,00 грн - станом на 22 жовтня 2016 року, що свідчить про те, що на момент укладення оспорюваних договорів купівлі-продажу ринкова ціна спірного транспортного засобу була у декілька разів більшою від визначеної у договорах купівлі-продажу легкового автомобіля на дату їх укладення. Зазначені обставини, зокрема фактичне придбання ним транспортного засобу за ціною 47 000,00 дол. США, визнав і відповідач ОСОБА_7 у поданій до суду заяві про визнання позову.
З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання договорів купівлі-продажу недійсними із застосуванням наслідків недійсності, є обгрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
Короткий зміст рішення апеляційного суду
Постановою Апеляційного суду Харківської області від 04 квітня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено, рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 03 листопада 2017 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_8 .
Судове рішення апеляційної інстанції мотивовано тим, що у справі відсутні належні та допустимі докази на підтвердження того, що ОСОБА_4, яка придбала майно за договором купівлі-продажу легкового автомобіля
від 06 лютого 2016 року діяла недобросовісно, знала чи не могла не знати про те, що уповноваживши повіреного на продаж автомобіля, ОСОБА_9 не отримав згоди на це другого з подружжя, а позивач не довела, що ОСОБА_4 мала домовленість із представником ОСОБА_2, який діяв усупереч його інтересам. ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_9,
ОСОБА_2 , ОСОБА_1 між собою є родичами, на момент виникнення спірних правовідносин тісно спілкувалися та мали гарні стосунки. З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що на дату укладення договору купівлі-продажу легкового автомобіля від 05 лютого 2016 року ОСОБА_4 не мала підстав вважати, що ОСОБА_2 може діяти всупереч інтересам ОСОБА_1 та без її згоди ініціювати продаж майна.
Не визначення у довіреності від 13 січня 2016 року ціни продажу спірного автомобіля свідчить лише про те, що при його відчуженні, повірений був уповноважений діяти на власний розсуд. Крім того, ОСОБА_2, який підписав довіреність, і є стороною зазначеного правочину, не оспорив дій повіреного, у тому числі не звертався з вимогами про стягнення коштів, отриманих повіреним від продажу автомобіля, та про визнання недійсним правочину, укладеного на підставі виданої ним довіреності.
Ураховуючи те, що реституція як спосіб захисту цивільного права застосовується лише у разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним, і не може слугувати підставою позову про витребування майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі, а також те, що визнання позову ОСОБА_2 та ОСОБА_5 суперечить закону, оскільки порушує права ОСОБА_4, апеляційний суд дійшов висновку про необгрунтованість заявленого
ОСОБА_1 позову.
Узагальнені доводи касаційної скарги та позицій інших учасників справи
У червні 2018 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла касаційна скарга ОСОБА_1, у якій вона просила скасувати постанову Апеляційного суду Харківської області
від 04 квітня 2018 року та залишити в силі рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 03 листопада 2017 року, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга обгрунтована посиланням на те, що скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове судове рішення про відмову у задоволенні позову, апеляційний суд залишив поза увагою обставини відсутності її письмової нотаріально посвідченої згоди, як дружини ОСОБА_2, на відчуження автомобіля, що підтверджується зазначенням у договорі купівлі-продажу легкового автомобіля від 05 лютого 2016 року про те, що нібито продавець майна ( ОСОБА_2 ) у зареєстрованому шлюбі не перебуває. У свою чергу, зять ОСОБА_6 - ОСОБА_3, якому вона ( ОСОБА_6 ) у порядку передоручення видала довіреність на право керування, а також розпорядження спірним транспортним засобом, був обізнаний про те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебувають у шлюбі.
Апеляційний суд також не надав оцінки її доводам та наявним у справі доказам щодо різниці між вартістю транспортного засобу, зазначеною у оспорюваних договорах купівлі-продажу легкового автомобіля, та ринковими цінами на зазначений автомобіль, що існували на дату їх укладення, а також відсутності доказів на підтвердження передачі ОСОБА_2 коштів, виручених від продажу автомобіля.
З огляду на наведене, вважала необгрунтованими висновки суду апеляційної інстанції про відсутність у діях представників за довіреностями - ОСОБА_6 та ОСОБА_3, а також контрагента - ОСОБА_4 ознак недобросовісності при укладенні оспорюваних правочинів.
У серпні 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від ОСОБА_4, у якому вона просила поновити строк на подання відзиву, посилаючись на те, що копію ухвали про відкриття касаційного провадження та копію касаційної скарги отримала 02 серпня 2018 року, а тому вона не мала змоги надати відзив у встановлений судом строк, до 16 липня 2018 року.
Наведені відповідачем обставини є поважними причинами несвоєчасного подання відзиву на касаційну скаргу, а тому суд касаційної інстанції вважає можливим продовжити ОСОБА_4 строк для подання відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_1, та приєднати його до матеріалів справи.