Постанова
Іменем України
23 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 638/3070/17
провадження № 61-16317св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Жданової В. С. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Кузнєцова В. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 31 липня 2019 року у складі колегії суддів: Котелевець А. В., Піддубного Р. М., Тичкової О. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про встановлення юридичного факту її постійного проживання зі спадкодавцем ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1, однією сім`єю без реєстрації шлюбу на протязі не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини; надання їй права спадкування після ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, разом із спадкоємицею другої черги за законом - ОСОБА_2 .
Позов мотивовано тим, що ОСОБА_3 на праві власності належала квартира АДРЕСА_1 . З 1997 року вона та ОСОБА_3 стали проживати разом в належній йому квартирі як чоловік та жінка, вели спільний побут, мали спільний бюджет, дбали один про одного та вважали себе сім`єю. З роками стан здоров`я ОСОБА_3 погіршувався, він переніс три інфаркти. Вона дбала, піклувалась про його здоров`я, доглядала за ним під час його перебування в лікарні.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. Вона поховала померлого та залишилась проживати в належній йому квартирі. Вважає себе спадкоємицею четвертої черги, як особа, яка проживала зі спадкодавцем однією сім`єю майже 20 років.
Зважаючи на вищевикладене та враховуючи, що вона опікувалась ОСОБА_3 до його смерті, вважає, що має право на спадкування разом із спадкоємицею другої черги за законом - ОСОБА_2 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 20 грудня 2018 року позов задоволено частково. Встановлено факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу - ОСОБА_1 з ОСОБА_3, померлим ІНФОРМАЦІЯ_1, на протязі не менш п`яти років до часу відкриття спадщини. В іншій частині позову відмовлено.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач надала належні та достатні докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3, померлий ІНФОРМАЦІЯ_1, проживали однією сім`єю, як чоловік та дружина, на протязі не менш п`яти років до часу відкриття спадщини. Позовна вимога про надання ОСОБА_1 права спадкування разом із спадкоємцем другої черги задоволенню не підлягає, оскільки право позивача на даний час не порушено, а тому не підлягає захисту в судовому порядку.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Харківського апеляційного суду від 31 липня 2019 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 залишено без задоволення, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 20 грудня 2018 року скасовано в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 про надання права спадкування разом зі спадкоємцем другої черги та ухвалено в цій частині нове рішення. В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про надання права спадкування разом зі спадкоємцем другої черги відмовлено. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Відмовляючи у задоволенні позову про надання права спадкування разом зі спадкоємцем другої черги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність усіх юридичних фактів у їх сукупності, за яких у ОСОБА_1 могло виникнути право на зміну черговості спадкування з підстав, передбачених частиною другою статті 1259 ЦК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У вересні 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову апеляційного суду в частині відмови в задоволенні її позову про надання права спадкування разом із спадкодавцем другої черги скасувати та задовольнити її позов.
Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції не повно з`ясовані обставини, які мають значення для справи, та складено висновки, які не відповідають матеріалам справи. Не враховано докази здійснення опіки над спадкодавцем, тобто надання йому нематеріальних та матеріальних послуг, а також його безпорадного стану, оскільки він був особою похилого віку та у 2012, 2013, 2014 роках переніс три інфаркти. В даному випадку це має істотне значення для вирішення справи, оскільки матеріалами справи доведені усі п`ять обставин частини другої статті 1259 ЦК України, що є підставами для задоволення позову щодо зміни черговості одержання спадкоємцями за законом права на спадкування.
Таким чином, постанова апеляційного суду оскаржується тільки в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 про надання права спадкування разом із спадкодавцем другої черги, а тому в іншій частині на предмет законності й обґрунтованості судом касаційної інстанції не перевіряється відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу та узагальнення його доводів
У вересні 2019 року до суду касаційної інстанції надійшов відзив представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4, у якому останній просив касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, посилаючись на те, що позивачем не доведено позовні вимоги, а покази свідків викликають сумнів і не можуть бути підставою для задоволення позову.
У жовтні та листопаді 2019 року ОСОБА_1 подала до суду додаткові письмові пояснення по справі.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 04 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано справу № 638/3070/17 з Дзержинського районного суду м. Харкова.
У вересні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року зупинено дію постанови Харківського апеляційного суду від 31 липня 2019 року до закінчення касаційного провадження.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується Свідоцтвом про смерть НОМЕР_1, виданим 15 листопада 2016 року Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, актовий запис № 16704.
Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на належну йому на праві власності квартиру АДРЕСА_1 .
На запит суду першої інстанції Десята Харківська державна нотаріальна контора повідомила, що після смерті ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, заведена спадкова справа. 02 грудня 2016 року заяву про прийняття спадщини подала ОСОБА_1, а 13 лютого 2017 року - ОСОБА_2 . Заяв від інших спадкоємців не надходило. Свідоцтва про право на спадщину не видавались.
У листі Десятої Харківської державної нотаріальної контори від 02 грудня 2016 року на ім`я ОСОБА_1 останній роз`яснено про неможливість видачі їй Свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з відсутністю документу, що підтверджує родинний зв`язок з ОСОБА_3, померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Мотивувальна частина
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.