Постанова
Іменем України
23 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 466/10464/16-ц
провадження № 61-12736св19
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Кузнєцова В. О.,
учасники справи:
позивач -ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , Міністерство економічного розвитку і торгівлі України,
третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Віденська кава",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 27 травня 2019 року. у складі колегії суддів: Шеремети Н. О., Крайник Н. П., Цяцяка Р. П.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст вимог
У грудні 2016 року позивач звернулася у суд з позовом про визнання свідоцтва України № 190201 про знак для товарів і послуг "Кава Старого Львова" недійсним і зобов`язання Міністерства економічного розвитку і торгівлі України внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг щодо визнання недійсним зазначеного свідоцтва.
Позов мотивований тим, що зареєстрований на ім`я ОСОБА_2 знак для товарів і послуг "Кава Старого Львова" за свідоцтвом України № НОМЕР_1 не відповідає умовам надання правової охорони та порушує права та інтереси позивача як власника знаку для товарів і послуг "Кава із Львова".
Короткий зміст судових рішень
У квітні 2018 року ОСОБА_1 через представників ОСОБА_3 і ОСОБА_4 звернулася з клопотанням про призначення судової експертизи об`єкта інтелектуальної власності.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 12 лютого 2019 року зазначене клопотання про призначення судової експертизи об`єкта інтелектуальної власності відхилено.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 27 травня 2019 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1, поданої через представника ОСОБА_3 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 12 лютого 2019 року, закрито.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що відповідно до частини другої статті 352 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу. У частині першій статті 353 ЦПК України передбачено перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду, зокрема, щодо призначення експертизи. Отже, ухвала суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотань про призначення експертизи не може бути оскаржена в апеляційному порядку до ухвалення рішення суду по суті спору й окремо від цього рішення. Заперечення учасників процесу щодо наявності підстав для проведення експертизи мають розглядатися судом при оскарженні рішення, ухваленого по суті спору. В зв`язку із цим право на суд, одним із аспектів якого є право доступу, в аспекті апеляційного оскарження ухвали про відмову у проведенні експертизи, підлягає обмеженню, яке застосовується з легітимною метою та зберігає пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
26 червня 2019 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_3 надіслала засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Львівського апеляційного суду від 27 травня 2019 року, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просила суд касаційної інстанції скасувати ухвалу Львівського апеляційного суду від 27 травня 2019 року та направити справу на новий судовий розгляд до апеляційного суду.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 22 липня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1
Аргументи учасників справи
Доводи осіб, які подали касаційні скарги
Касаційна скарга мотивована тим, що відповідно до пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України в редакції від 02 червня 2016 року забезпечено право на апеляційний перегляд. У пункті 12 частини першої статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо призначення експертизи.
З огляду на зміст правової позиції Конституційного Суду України, висловленої у рішенні від 28 квітня 2010 року у справі № 12-рп/2010, апеляційному оскарженню підлягає як ухвала про призначення експертизи, так і ухвала про відмову у призначенні експертизи.
З огляду на те, що докази подаються у суд першої інстанції, то відповідна експертиза має проводитися саме цим, а не апеляційним, судом. Тому оскарження ухвали про відмову у призначенні експертизи має бути забезпечено у апеляційному порядку окремо від оскарження рішення.
Позиції інших учасників
У серпні 2019 року відповідач ОСОБА_2 через представника ОСОБА_5 надіслав засобами поштового зв`язку у Верховний Суд відзив на касаційну скаргу, в якому просив касаційну скаргу позивача залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Відзив мотивований тим, що апеляційний суд правильно закрив провадження за апеляційною скаргою, оскільки оскаржувана позивачем ухвала суду першої інстанції не підлягала апеляційному оскарженню окремо від рішення.
Клопотання про призначення експертизи не підлягало задоволенню, оскільки у справі проведено вже дві експертизи, тому клопотання про призначення ще однієї експертизи спрямовано на затягування розгляду справи.
Позивач неправильно тлумачить норми процесуального права, які не дають права на окреме оскарження ухвали про відмову у призначені експертизи. Така ухвала не може бути самостійним об`єктом апеляційного оскарження, про що свідчить практика Верховного Суду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.