ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
3 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 591/8745/15-ц
провадження № 61-18174св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - судді Стрільчука В. А.,
суддів: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Кузнєцова В. О., Олійник А. С., Погрібного С. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Публічне акціонерне товариство "Сумиобленерго",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго" на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 9 березня 2016 року, ухвалене у складі судді Клименко А. Я., та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 12 січня 2017 року, постановлену колегією у складі суддів: Семеній Л. І., Кононенко О. Ю., Рибалки В. Г.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2015 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до Публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго" (далі - ПАТ "Сумиобленерго"), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2, про визнання договору укладеним на умовах, передбачених актами обов`язкової дії.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що з 19 лютого 2010 року вона з ОСОБА_2 перебувала у шлюбі, який рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 11 червня 2013 року розірвано. Від шлюбу вони мають дочку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка є інвалідом з дитинства, що підтверджується довідкою № 4288 від 31 липня 2015 року, виданою Управлінням соціального захисту населення Сумської міської ради. Позивач вказує на те, що вони з дочкою зареєстровані та проживають у квартирі АДРЕСА_1, яка на праві власності належить ОСОБА_2 . У вказаній квартирі ОСОБА_2 тривалий час не проживає.
30 липня 2015 року до зазначеної квартири ПАТ "Сумиобленерго" припинено надання послуг з електропостачання. Зі слів службових осіб ПАТ "Сумиобленерго" їй стало відомо, що припинення електропостачання відбулося на підставі заяви ОСОБА_2 про розірвання договору на електропостачання, який посилався на те, що у вказаній квартирі ніхто не проживає. Того ж дня вона звернулася до директора філії Сумського міжрайонного відділення "Енергозбуту" ПАТ "Сумиобленерго" з повідомленням про те, що у вказаній квартирі проживає вона із малолітньою дитиною-інвалідом, а також просила укласти з нею договір про надання послуг електропостачання, але у цьому їй відмовлено.
Посилаючись на те, що вона є належним споживачем послуг з електропостачання, просила, уточнивши позовні вимоги, визнати укладеним між ПАТ "Сумиобленерго" як енергопостачальником та нею як споживачем договір про користування електроенергією на умовах, визначених Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357, та іншими нормативними актами обов`язкової дії, з дати набрання рішенням законної сили на три роки з подальшим продовженням строку дії договору на умовах, передбачених чинними нормативними актами обов`язкової дії, а також зобов`язати ПАТ "Сумиобленерго" підключити квартиру до електропостачання.
Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття
Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 9 березня 2016 року позов задоволено.
Визнано укладеним між ПАТ "Сумиобленерго" як енергопостачальником та ОСОБА_1 як споживачем договір від 3 серпня 2015 року про користування електроенергією по АДРЕСА_2 на умовах, визначених Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357, та іншими нормативними актами обов`язкової дії, з дати набрання цим рішенням законної сили на три роки з подальшим продовженням строку дії договору на умовах, передбачених чинними нормативними актами обов`язкової дії.
Зобов`язано ПАТ "Сумиобленерго" підключити квартиру АДРЕСА_1 до електропостачання.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції вказував на те, що позивач є споживачем житлово-комунальних послуг у розумінні Закону України "Про житлово-комунальні послуги", Закону України "Про захист прав споживачів", Закону України "Про електроенергетику" та має право на отримання послуг з постачання електричної енергії до квартири, якою вона користується на законних підставах з огляду на положення статті 156 ЖК Української РСР, статей 395, 396, 405 ЦК України як колишній член сім`ї власника та на даний час не втратила це право.
Справа в апеляційному порядку переглядалась неодноразово і останньою ухвалою апеляційного суду Сумської області від 12 січня 2017 року апеляційну скаргу ПАТ "Сумиобленерго" відхилено, рішення Зарічного районного суду м. Суми від 9 березня 2016 року залишено без змін.
Відхиляючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, оскільки вважав, що до таких висновків суд першої інстанції дійшов на підставі всебічного і повного з`ясування обставин справи.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У лютому 2017 року ПАТ "Сумиобленерго" подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій просило рішення Зарічного районного суду м. Суми від 9 березня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 12 січня 2017 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Касаційна скарга мотивована тим, що судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права.
Зокрема, суди попередніх інстанцій не встановили фактичних обставин справи, які мають значення для правильного її вирішення, не надали належної оцінки зібраним у справі доказам, що призвело до неправильного вирішення справи. Товариство зазначало, що покладення обов`язку в судовому порядку укласти договір про користування електричною енергією суперечить нормам закону, оскільки такий договір може бути укладений лише з особою, яка є належним користувачем житлового приміщення або його власником, але позивач таких обставин не довела. Також вказувало на те, що позивач та власник квартири - ОСОБА_2, який проживає за іншою адресою, припинили сімейні відносини, тому у позивача припинено право користування житлом і такого статусу позивач може набути лише за умови укладення договору найму житлового приміщення.
Відзив на касаційну скаргу не надходив
Провадження у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 8 лютого 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою і ухвалою цього ж суду від 7 червня 2017 року справу призначено до судового розгляду.
Відповідно до пункту 6 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діяв в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIIІ "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Вказана справа передана до Верховного Суду.
Встановлені судами першої і апеляційної інстанцій обставини справи
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 19 лютого 2010 року по 11 червня 2013 року перебували у шлюбі.
У цьому шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_3, яка є інвалідом з дитинства, що підтверджується довідкою №4288 від 31 липня 2015 року, виданою Управлінням соціального захисту населення Сумської міської ради.
Рішенням Ковпаківського районного суду міста Суми від 11 червня 2013 року розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2
Також судами встановлено, що з 19 травня 2010 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 як члени сім`ї ОСОБА_2 зареєстровані та проживають у квартирі АДРЕСА_1, яка на праві власності належить ОСОБА_2
4 вересня 2010 року між ПАТ "Сумиобленерго" та ОСОБА_2 укладений договір про користування електричною енергією № 90849.
27 липня 2015 року ОСОБА_2 як власник квартири подав до ПАТ "Сумиобленерго" заяву про відмову від отримання послуг з постачання електричної енергії та розірвання договору про електропостачання.
30 липня 2015 року ПАТ "Сумиобленерго" припинило постачання електроенергії у квартиру АДРЕСА_1 .
31 липня 2015 року ОСОБА_1 звернулася до ПАТ "Сумиобленерго" із заявою про укладення з нею договору про постачання електроенергії до квартири АДРЕСА_1, але у цьому їй відмовлено з підстав ненадання доказів, які б підтверджували правомірність користування зазначеною квартирою.
Рішенням Ковпаківського районного суду міста Суми від 1 вересня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Сумської області від 7 жовтня 2015 року, зобов`язано ПАТ "Сумиобленерго" укласти із ОСОБА_1 договір про надання послуг з постачання електроенергії.
Вказаним рішенням встановлено, що припинення між власником квартири ОСОБА_2 та ОСОБА_1 шлюбних відносин не припиняє автоматично право ОСОБА_1 на користування квартирою, отже вона є належним користувачем квартири та має право на укладення договору про постачання електричної енергії.
3 листопада 2015 року ПАТ "Сумиобленерго" на виконання вказаного рішення суду запропонував ОСОБА_1 текст договору № 162213818 про постачання електричної енергії, пунктом 26 якого встановив, що договір діє до 31 грудня 2015 року.
5 листопада 2015 року ОСОБА_1 надала ПАТ "Сумиобленерго" протокол розбіжностей до договору, згідно з яким запропонувала п. 26 викласти у наступній редакції: "Цей договір складається у двох примірниках, набирає чинності з дня його підписання двома сторонами та діє три роки. Якщо кожна із сторін договору за місяць до закінчення строку його дії не висловила бажання щодо його розірвання, договір вважається укладеним на таких самих умовах на той самий термін. Договір може бути розірваний достроково у разі зміни споживачем місця проживання та остаточного припинення користування електричною енергією".
ПАТ "Сумиобленерго" не погодилось із запропонованою позивачем редакцією пункту договору та вважало, що п. 26 проекту типового договору не порушує права та інтереси споживача, тому він має бути залишений у запропонованій відповідачем редакції.
Отже, рішення Ковпаківського районного суду міста Суми від 1 вересня 2015 року про зобов`язання ПАТ "Сумиобленерго" укласти із ОСОБА_1 договір про користування електроенергією не виконане.
Позиція Верховного Суду, мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права