Постанова
Іменем України
23 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 521/13581/15-ц
провадження № 61-8558св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Курило В. П. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Порше лізинг Україна",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг України" на рішення апеляційного суду Одеської області від 19 квітня 2017 року у складі колегії суддів: Сєвєрової Є. С., Дрішлюка А. І., Таварткіладзе О. М.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ:
Короткий зміст позовних вимог:
У серпні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг України" (далі - ТОВ "Порше Лізинг України") звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та збитків за договором про фінансовий лізинг.
Позовна заява мотивована тим, що 20 листопада 2012 року між ТОВ "Порше Лізинг Україна" та ОСОБА_1 укладено договір про фінансовий лізинг, відповідно до якого, позивач передав у розпорядження ОСОБА_1 об`єкт лізингу - транспортний засіб, типу VW Polo Sedan 1.6 I benzin, 2012 року виробництва, а відповідач прийняв об`єкт лізингу та зобов`язався сплатити суму коштів за договором, шляхом здійснення платежів, згідно із графіком покриття витрат та виплати лізингових платежів, що становить невід`ємну частину договору, на загальну суму - 17 890,00 доларів США, не враховуючи авансового платежу у розмірі 6 261,50 доларів США.
ОСОБА_2 . виступила поручителем ОСОБА_1, згідно умов поруки, які є невід`ємною частиною договору про фінансовий лізинг.
У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем обов`язків, заборгованість перед ТОВ "Порше Лізинг Україна" складає 308 754,39 грн, з яких: 43 166,94грн - основна сума заборгованості; 238 485,80 грн - збитки;
4 065,91 грн - штраф; 2 297,21 грн - пеня; 689,15 грн - 3 % річних;
13 958,88 грн - сума інфляційних втрат; 6 090,50 - проценти за користування чужими грошовими коштами.
ТОВ "Порше Лізинг Україна" просило стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на свою користь вказану заборгованість.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
Рішенням Малиновського районного суду міста Одеси від 19 лютого
2016 року позовні вимоги задоволено частково.
Cтягнуто солідарно на користь ТОВ "Порше Лізинг Україна" з ОСОБА_1 та з ОСОБА_2 на користь ТОВ "Порше Лізинг Україна" суму заборгованості за договором фінансового лізингу № 00006041 від 20 листопада 2012 року в сумі 133 220,18 грн, з яких: 43 166,94 грн - основна сума заборгованості;
62 951,59 грн - збитки; 4 065,91 грн - штраф; 2 297,21 грн - пеня;
689,15 грн - 3 % річних; 13 958,88 грн - сума інфляційних збитків;
6 090,50 - проценти за користування чужими грошовими коштами.
Cтягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ "Порше Лізинг Україна" в рівних частках, суму сплаченого судового збору, в розмірі 1 332,20 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Частково задовольняючи позовні вимоги, місцевий суд виходив із встановленого судом факту порушення відповідачем зобов`язань за договором фінансового лізингу, що за умовами договору фінансового лізингу тягне за собою негативні правові наслідки.
Рішенням апеляційного суду Одеської області від 19 квітня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 19 лютого
2016 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, апеляційний суд виходив із того, що вимоги позивача ґрунтуються на договорі про фінансовий лізинг, який є нікчемним, а тому правових підстав для задоволення вимог позивача немає.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги:
29 листопада 2017 року ТОВ "Порше Лізинг Україна" через засоби поштового зв?язку подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення апеляційного суду Одеської області від 19 квітня
2017 року та залишити в силі рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 19 лютого 2016 року.
Касаційна скарга мотивована тим, що ЦК України та Закон України "Про фінансовий лізинг" не передбачають обов`язкового нотаріального посвідчення договору фінансового лізингу. До відносин пов`язаних з лізингом, не можуть бути застосовані положення, які визначають правове регулювання різновидів договору оренди, зокрема договір оренди транспортного засобу з фізичною особою, а лише їх загальні положення.
Судом не повно та не об`єктивно було з`ясовано всі обставини справи та досліджено докази, а було взято лише до уваги твердження відповідача.
Доводи інших учасників справи:
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух касаційної скарги:
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Статтею 388 ЦПК України встановлено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У лютому 2018 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 19 лютого 2018 року поновлено ТОВ "Порше Лізинг України" строк на касаційне оскарження рішення апеляційного суду Одеської області від 19 квітня 2017 року. Відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Малиновського районного суду міста Одеси.
У березні 2018 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду та передано судді-доповідачу.
Ухвалою Верховного Суду від 03 травня 2018 року справу призначено до судового розгляду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ:
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Короткий зміст фактичних обставин справи:
У справі, яка переглядається, судами встановлено, що 20 листопада
2012 року між ТОВ "Порше Лізинг Україна" та ОСОБА_1 укладено договір про фінансовий лізинг № 00006041, відповідно до якого товариство зобов`язалось передати у розпорядження ОСОБА_1 об`єкт лізингу - транспортний засіб, типу VW Polo Sedan 1.6 I benzin, 2012 року випуску, а останній зобов`язався прийняти об`єкт лізингу і сплатити суму коштів за договором, шляхом здійснення платежів, відповідно до договору та, згідно із графіком покриття витрат та виплати лізингових платежів, що становить невід`ємну частину договору, на загальну суму 17 890,00 доларів США, авансовий платіж, у розмірі 6 261,50 доларів США, обсяг фінансування -
11 628,50 доларів США.
ОСОБА_2 виступила поручителем ОСОБА_1 .
Відповідно до даних ТОВ "Порше Лізинг Україна", у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем обов`язків, заборгованість перед ТОВ "Порше Лізинг Україна" складає 308 754,39 грн, з яких: 43 166,94 грн - основна сума заборгованості; 238 485,80 грн - збитки; 4 065,91 грн - штраф; 2 297,21 грн - пеня; 689,15 грн - 3 % річних; 13 958,88 грн - сума інфляційних втрат;
6 090,50 - проценти за користування чужими грошовими коштами.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, апеляційний суд виходив із того, що вимоги позивача ґрунтуються на договорі про фінансовий лізинг, який є нікчемним, а тому правових підстав для задоволення вимог позивача немає.
Проте повністю з таким висновком суду апеляційної інстанції погодитися не можна.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення не відповідає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд:
Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України 2004 року в редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваного судового рішення, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.