Постанова
Іменем України
23 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 204/9227/13-ц
провадження № 61-26145св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Курило В. П. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство "Банк Фамільний",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська
від 23 липня 2017 року у складі судді Нізік О. В. та постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 березня 2018 року у складі колегії суддів: Варенко О. П., Городничої В. С., Лаченкової О. В.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ:
Короткий зміст позовних вимог:
У грудні 2013 року публічне акціонерне товариство "Банк Фамільний" (далі - ПАТ "Банк Фамільний") звернулось до суду з позовом до
ОСОБА_1 про відшкодування матеріальних збитків, завданих злочином.
Позовна заява мотивована тим, що постановою Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 04 листопада 2011 року встановлено вину ОСОБА_1 у скоєнні злочину, проте закрито кримінальну справу у зв`язку зі спливом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. В результаті протиправних дій ОСОБА_1
ПAT "Банк Фамільний" завдано матеріальні збитки станом на 01 грудня 2013 року на загальну суму 352 787,20 грн з яких: 96 605,47 грн - загальна сума отриманих та непогашених на цей час кредитів, та 179 495,90 грн процентів, які позивач просив стягнути з відповідача на його користь.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
Заочним рішенням Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 23 липня 2014 року, з урахуванням ухвали Красногвардіського районного суду міста Дніпропетровська
від 25 листопада 2014 року про виправлення описки, позовні вимоги задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Банк Фамільний" в рахунок відшкодування матеріальної шкоди завданої злочином суму у розмірі 352 787,20 грн, з яких: 96 605,47 грн - загальна сума отриманих та непогашених кредитів та 179 495,90 грн - загальна сума плати за користування кредитами.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 3 527,87 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Ухвалою Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська
від 18 травня 2017 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська
від 23 липня 2014 року залишено без задоволення.
Постановою апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 березня
2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Заочне рішення Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 23 липня 2014 року змінено.
Позовні вимоги ПАТ "Банк Фамільний" задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Банк Фамільний" в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином, -
96 605,47 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог ПАТ "Банк Фамільний" відмовлено.
Заочне рішення Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 23 липня 2014 року в частині розподілу судових витрат змінено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Банк Фамільний" судовий збір в сумі 966,06 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 2 818,66 грн.
Стягнуто з ПАТ "Банк Фамільний" в дохід держави судовий збір в сумі
1 062,00 грн.
Змінюючи рішення суду першої інстанції в частині розміру завданої матеріальної шкоди, апеляційний суд виходив із того, що в розумінні статті 1166 ЦК України та статті 130 КЗпП України проценти за користування протиправно отриманими кредитними коштами не підлягають стягненню з відповідача, оскільки прямою дійсною шкодою, завданою позивачу злочином, є сума фактично отриманих кредитних коштів в розмірі
96 605,47 грн.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги:
13 квітня 2018 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв?язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати заочне рішення Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 23 липня 2017 року та постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 березня 2018 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що постанова Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 04 листопада 2011 року є нелегітимною, форму вини ОСОБА_1 у вчинені злочину визначено невірно, а причинно-наслідковий зв`язок між її діями та завданою шкодою відсутній.
Судами безпідставно не застосовано статтю 61 Конституції України, статтю 19, пункт 6 частини першої статті 284 КПК України, оскільки саме ці норми регулюють спірні правовідносини.
Фактично в оскаржуваних судових рішеннях суди безпідставно дійшли висновку про те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співучасниками злочину та спільними умисними діями спричинили
ПАТ "Банк Фамільний" майнову шкоду", а після цього необґрунтовано застосували до ОСОБА_1 солідарну відповідальність стягнувши з останньої на користь позивача в повному обсязі майнову шкоду.
Доводи інших учасників справи:
26 червня 2018 року ПАТ "Банк Фамільний" через засоби поштового зв`язку подало до Верховного Суду відзив, в якому просить у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1 відмовити, заочне рішення Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 23 липня 2017 року та постанову апеляційного суду Дніпропетровської області
від 14 березня 2018 року залишити без змін.
Рух касаційної скарги:
Ухвалою Верховного Суду від 11 червня 2018 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська.
Ухвалою Верховного Суду від 01 квітня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ:
Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Аргументи касаційної скарги зводяться до незгоди з заочним рішенням Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 23 липня 2017 року та постановою апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 березня 2018 року в частині вирішення позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Банк Фамільний" 96 605,47 грн в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином.
В іншій частині заочне рішення Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 23 липня 2017 року та постанова апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 березня 2018 року не оскаржуються, а тому предметом касаційного перегляду, відповідно до правил частини першої статті 400 ЦПК України, не є.
Короткий зміст встановлених фактичних обставин справи:
У справі, яка переглядається судами встановлено, що постановою Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 04 листопада 2011 року у справі № 1-16/2011 за звинуваченням ОСОБА_1 , встановлено вину останньої у скоєнні злочину, передбаченого частиною п`ятою статті 27, частиною другою статті 366 КК України. Кримінальну справу закрито у зв`язку зі спливом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Постанова набрала законної сили.
Матеріали кримінальної справи відносно заступника директора банка
ОСОБА_3 , виділено в окреме провадження.
В результаті протиправних пособницьких дій ОСОБА_1, яка на час вчинення злочину не перебувала у трудових відносинах з позивачем, ОСОБА_3 незаконним шляхом було оформлено кредитні договори та отримано кредитні кошти на загальну суму 96 605,47 грн.
Згідно розрахунку позивача, загальна сума неповернутих кредитів становить 96 605,47 грн та проценти за користування кредитами, які банк мав отримати від позичальників, складає 179 495,90 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, а тому заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.