Постанова
Іменем України
20 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 524/3840/17
провадження № 61-24591св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Усика Г. І. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Публічне акціонерне товариство "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Полтавської області від 28 лютого 2018 року у складі колегії суддів: Кривчук Т. О., Бондаревської С. М., Кузнєцової О. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" (далі - ПАТ "Укртатнафта") про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди.
На обгрунтування позовних вимог зазначав, що 12 грудня 2014 року він був прийнятий на роботу до ПАТ "Укртатнафта" на посаду слюсаря з ремонту технологічних установок. 25 жовтня 2016 року відповідно до рішення Кременчуцької міської ради він обраний присяжним до Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області. Наказом від 29 квітня
2017 року № 4/629 його було звільнено з роботи у зв`язку із скороченням чисельності та штату працівників на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України. 28 квітня 2017 року секретар виробництва № 2 повідомив про виклик його до відділу кадрів, та за три години до судового засідання, в якому він був присяжним, віддав йому трудову книжку. Він відмовився ставити власний підпис про розірвання трудових відносин, посилаючись на частину другу статті 68 Закону України "Про судоустрій і статус суддів". Після того, як він повідомив керівництво про виконання обов`язків присяжного в суді, до нього почали ставитись упереджено, відмовили у підвищені кваліфікації та набутті суміжних професій, при візуванні документів про виклик у судові засідання, йому по декілька разів нагадували про його обов`язки. Виконання ним обов`язків по здійсненню правосуддя дає підстави розцінювати дії відповідача, як грубе порушення законодавства України та ігнорування громадської значимості державних обов`язків, які він виконує.
Зазначені порушення його прав завдали йому сильних душевних страждань, у зв`язку з чим він постійно знаходиться в пригніченому стані, втратив спокій, погіршилося його самопочуття та психологічний стан, призвело до погіршення відносин з оточуючими його людьми, особливо з дружиною, а також змушувало витрачати свій час на поновлення своїх прав та вимагало від нього додаткових зусиль.
Посилаючись на те, що його звільнено з порушенням трудового законодавства, просив визнати його звільнення незаконним, поновити його на роботі, стягнути з ПАТ "Укртатнафта" середній заробіток за час вимушеного прогулу та відшкодувати моральну шкоду в розмірі 38 400,00 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 29 грудня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що однією з найважливіших гарантій прав працівників при скороченні чисельності або штату є обов`язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника. 23 лютого 2017 року ОСОБА_1 попереджено про наступне звільнення з 28 квітня 2017 року, у зв`язку із скороченням чисельності та штату працівників, на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України та надано для ознайомлення перелік вакансій на ПАТ "Укртатнафта", який складався з 63 вакансій. Ураховуючи, що профспілковим комітетом надано згоду на звільнення ОСОБА_1 у зв`язку зі скороченням штату та ненадання ним доказів на підтвердження його більш високої кваліфікації і продуктивності праці порівняно з іншими працівниками, суд першої інстанції дійшов висновку, що при звільненні позивача ПАТ "Укртатнафта" було дотримано вимоги КЗпП України. Звільнення ОСОБА_1 у вихідний день(29 квітня 2017 року) також не є підставою для задоволення позовних вимог, оскільки чинним трудовим законодавством не встановлено заборони приймати на роботу або звільняти у вихідний день.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" не надає працівнику, який виконує обов`язки присяжного в суді, переваг перед іншими працівниками щодо залишення на роботі при скороченні чисельності або штату працівників, а лише не допускає звільнення присяжного з роботи або переведення на іншу роботу без його згоди під час виконання ним обов`язків у суді. Ураховуючи, що позивач був звільнений з роботи не під час виконання обов`язків присяжного в суді, суд дійшов висновку про відсутність порушень з боку відповідача при звільненні ОСОБА_1 . У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог про поновлення на роботі, суд відмовив у задоволенні і похідних від них вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
Короткий зміст рішення апеляційного суду
Постановою Апеляційного суду Полтавської області від 28 лютого 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 29 грудня 2017 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції повно і всебічно з`ясував обставини, що мають значення для справи, дійшов законного та обгрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.Посилання в апеляційній скарзі на те, що роботодавець зобов`язаний саме у день звільнення видати працівнику трудову книжку та розрахунковий листок є безпідставними, оскільки днем звільнення позивача є вихідний день - субота,
29 квітня 2017 року. Для усунення можливих порушень прав ОСОБА_1, щодо своєчасної видачі трудової книжки наступного робочого дня після звільнення, яким є 03 травня 2017 року (середа), працівниками ПАТ "Укртатнафта", у зв`язку з відмовою ОСОБА_1 поставити підпис про отримання документів на руки при звільненні, саме 28 квітня 2017 року
ОСОБА_1 було видано трудову книжку, копії наказів про звільнення
від 20 квітня 2017 року № 4/598, від 25 квітня 2017 року №4/629 та розрахунковий лист.
Узагальнені доводи касаційної скарги та позицій інших учасників справи
У травні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга
ОСОБА_1 , у якій він просив скасувати постанову Апеляційного суду Полтавської області від 28 лютого 2018 року та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга обгрунтована посиланням на те, що ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений про день, час і місце розгляду справи судом апеляційної інстанції, у зв`язку з чим був порушений принцип змагальності сторін, а він в свою чергу був позбавлений можливості надати докази на підтвердження заявлених позовних вимог. Вирішуючи спір, апеляційний суд не звернув увагу на гарантії присяжного, встановлені частиною другою статті 68 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", зокрема, що присяжними на час виконання ними обов`язків у суді за місцем основної роботи зберігаються всі гарантії та пільги, визначені законом. Звільнення присяжного з роботи або переведення на іншу роботу без його згоди під час виконання ним обов`язків у суді не допускається. Апеляційний суд безпідставно ототожнив гарантії надані присяжному частиною другою статті 68 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" та гарантії, визначені статтею 67 цього Закону, оскільки останні надаються на певний строк, що дає можливість присяжному належним чином виконувати свої обов`язки у суді.
У відзиві на касаційну скаргу, що надійшов до Верховного Суду у серпні
2018 року ПАТ "Укртатнафта" зазначало, що суди попередніх інстанцій повно та всебічно з`ясували обставини справи та ухвалили законні і обгрунтовані рішення, підстави для їх скасування відсутні.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 25 липня 2018 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу із суду першої інстанції.
Згідно з частиною другою статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги та відзиву, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга
ОСОБА_1 підлягає задоволенню, оскільки наявні підстави, які тягнуть за собою обов`язкове скасування судового рішення.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
Суди попередніх інстанцій установили, що наказом № 765 від 12 грудня
2014 року, ОСОБА_1 з 15 грудня 2014 року був прийнятий на роботу до ПАТ "Укртатнафта" на посаду слюсаря з ремонту технологічних установок 3 розряду ремонтної дільниці виробництва № 2.
Згідно з довідкою від 19 травня 2017 року № 30/17-Вих, виданою Автозаводським районним судом м. Кременчука Полтавської області,
ОСОБА_1 відповідно до рішення Кременчуцької міської ради обраний присяжним Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області з 25 жовтня 2016 року. З січня 2017 року по дату видачі довідки ОСОБА_1 був залучений як присяжний для здійснення правосуддя з розгляду справ цивільного судочинства та кримінальних проваджень.
Наказом ПАТ "Укртатнафта" від 20 лютого 2017 року № 125 "Про централізацію ремонтної служби ПАТ "Укртатнафта" виключено з 28 квітня 2017 року з штатного розкладу структурних підрозділів ПАТ "Укртатнафта" штатні одиниці згідно з додатками № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, надано вказівку попередити до 27 лютого 2017 року працівників, що вивільняються під розписку, та надати в УКтаТН інформацію про них, а також забезпечити явку працівників, які підлягають звільненню, в УКтаТН для вирішення питання щодо їх подальшого працевлаштування.
Згідно з службовою запискою від 22 лютого 2017 року № 63/10-154, на виконання наказу ПАТ "Укртатнафта" від 20 лютого 2017 року № 125 "Про централізацію ремонтної служби ПАТ "Укртатнафта" ОСОБА_1 включено до числа осіб, що вивільняються.
23 лютого 2017 року ОСОБА_1 попереджено про наступне звільнення, того ж дня, йому було запропоновано іншу роботу (63 посади) на тому ж підприємстві, в установі, організації, факт ознайомлення з наявними вакансіями засвідчено особистим підписом ОСОБА_1 .
Відповідно до витягу з протоколу первинної профспілкової організації ПАТ "Укртатнафта" від 10 квітня 2017 року № 35, надано згоду на звільнення слюсаря з ремонту технологічних установок 3 розряду ремонтної дільниці виробництва № 2 ОСОБА_1 за скороченням штату на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України, за умови дотримання гарантій, передбачених пунктом 2 статті 68 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", тобто не під час виконання ним обов`язків присяжного в суді.
20 квітня 2017 року ОСОБА_1, відповідно до виклику № 524/3562/15-к, викликався до Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області на 28 квітня 2017 року на 14 год. 00 хв. для виконання обов`язків присяжного в судовому засіданні.
Наказом ПАТ "Укртатнафта" від 20 квітня 2017 року № 4/598 ОСОБА_1 , слюсаря з ремонту технологічних установок 3 розряду ремонтної дільниці виробництва № 2, звільнено з роботи у зв`язку із скороченням чисельності та штату працівників на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України з 28 квітня
2017 року.
Наказом ПАТ "Укртатнафта" від 25 квітня 2017 року № 4/640, ОСОБА_1, слюсарю з ремонту технологічних установок ремонтної дільниці виробництва
№ 2, табельний номер 007695, на 28 квітня 2017 року встановлено неповний робочий час: початок роботи 08 год. 00 хв., закінчення роботи 12 год. 00 хв., згідно зі статтею 56 КЗпП України за згодою адміністрації, з оплатою за фактично відпрацьований час, підстава: заява ОСОБА_1
Наказом ПАТ "Укртатнафта" від 25 квітня 2017 року № 4/629, змінено дату звільнення ОСОБА_1 на 29 квітня 2107 року, з метою додержання гарантій, наданих присяжному, стосовно заборони звільнення присяжного з роботи під час виконання ним обов`язків у суді.
Згідно з актом фіксації від 28 квітня 2017 року ОСОБА_1 відмовився поставити підпис за отримання документів на руки при звільненні, зафіксовано, що начальник УК та ТН Іщенко М. В. запропонувала ОСОБА_1, звільненому 29 квітня 2017 року, поставити підпис у відповідних журналах реєстрації та документах про отримання ним на руки: трудової книжки; копії наказів про звільнення від 20 квітня 2017 року № 4/598 та від 25 квітня 2017 року № 4/629; розрахункового листа. ОСОБА_1 документи забрав, але поставити підпис за отримання вищевказаних документів та від підписання зазначеного акту відмовився.
Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обгрунтування
Відповідно до частин першої, п`ятої та шостої статті 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.