Постанова
Іменем України
20 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 2-2835/05
провадження № 61-16613св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 26 квітня 2019 року у складі судді Герасименко С. Г.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 07 квітня 2005 року позов задоволено. Розірвано шлюб, зареєстрований 06 липня 1988 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Рішення суду мотивовано тим, що стосунки між подружжям припинено, а тому наявні підстави для розірвання шлюбу.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Не погоджуючись із указаним рішенням ОСОБА_2 01 березня 2019 року подала апеляційну скаргу.
Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 26 квітня 2019 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 07 квітня 2005 року за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу відмовлено.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення особою, обізнаною про розгляд справи, а також враховуючи відсутність обставин, передбачених пунктами 1, 2 частини другої статті 358 ЦПК України, а тому у відкритті апеляційного провадження необхідно відмови.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 12 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження у справі № 2-2835/05 та витребувано її з Комунарського районного суду м. Запоріжжя.
Узагальнені доводи касаційної скарги
У вересні 2019 року ОСОБА_2 подала касаційну скаргу до Верховного Суду, у якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просила скасувати оскаржену ухвалу апеляційного суду та справу направити на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що всі ці роки ОСОБА_2 не була повідомлена про розірвання шлюбу, оскільки всі ці роки мешкали разом. Крім того, позовна заява була подана позивачем не за підсудністю, оскільки ні позивач, ні відповідач ніколи не проживали у Комунарському районі міста Запоріжжя.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд установив, що ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 09 квітня 2019 року частково відновлено втрачене судове провадження № 2-2835/05.
Зі змісту оскаржуваного рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 07 квітня 2005 року вбачається, що ОСОБА_2 належним чином була повідомлена про розгляд справи, надала до суду клопотання про розгляд справи без її участі, позовні вимоги визнала.
Таким чином матеріали справи свідчать про те, що ОСОБА_2 була належним чином повідомлена про розгляд справи.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Мотиви і доводи, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Конституцією України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (частини перша та друга статті 55 Конституції України).
Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
У рішенні від 29 жовтня 2015 року у справі "Устименко проти України" (заява № 32053/13) Європейський суд з прав людини визначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.