Постанова
Іменем України
18 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 202/22298/13-ц
провадження № 61-26932св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Курило В. П.,
учасники справи:
позивач - акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
відповідачі: публічне акціонерне товариство "Акцент-Банк", ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 25 грудня 2015 року у складі судді Слюсар Л. П. та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 09 серпня 2016 року у складі колегії суддів: Максюти Ж. І., Макарова М. О., Прозорової М. Л.,
ВСТАНОВИВ:
Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення
змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2013 року акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк") звернулось до суду з позовом до публічного акціонерного товариства "Акцент-Банк" (далі - ПАТ "Акцент-Банк") та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 27 березня 2007 року між АТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, відповідно до умов якого останній отримав кредит у розмірі 3 000,00 доларів США зі сплатою за користування кредитом 22,80% на рік на суму залишку заборгованості, з кінцевим терміном повернення, що співпадає зі строком дії картки.
20 жовтня 2010 року на забезпечення виконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань, між АТ КБ "ПриватБанк" та ПАТ "Акцент-Банк" укладено договір поруки № 167, з обсягом відповідальності поручителя перед кредитором в межах суми 10 000 грн.
Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань, АТ КБ "ПриватБанк" просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитом у розмірі 5 750,38 доларів США, що за курсом 7,99 грн за 1 долар США відповідно до повідомлення Національного банку України від 31 січня 2013 року складає 45 966 грн 52 коп., а також солідарно з ПАТ "Акцент-Банк" та ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 10 000 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 25 грудня 2015 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором від 27 березня 2007 року у розмірі 5 750,38 доларів США та стягнуто солідарно з ПАТ "Акцент-Банк", ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк" суму
10 000 грн, а всього заборгованість у сумі 7 001,94 доларів США, що за курсом 7,99 грн за 1 долар США відповідно до повідомлення Національного банку України від 31 січня 2013 року становить 55 966 грн 52 коп., в тому числі: 2 563,25 доларів США - заборгованість за кредитом; 3 745,69 доларів США - заборгованість за процентами за користування кредитом; 300,00 доларів США - заборгованість за комісією за користування кредитом; 62,55 доларів США - штраф (фіксована частина); 330,45 доларів США - штраф (процентна складова). Вирішено питання про розподіл судових витрат. В іншій частині позову відмовлено.
Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем ОСОБА_1 своїх зобов`язань, утворилась заборгованість, яка підлягає стягненню з останнього на користь банку, а також з поручителя ПАТ "Акцент-Банк" в межах обсягу його відповідальності 10 000 грн.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 09 серпня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, заочне рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 25 грудня 2015 року в частині вимог АТ КБ "ПриватБанк" до ПАТ "Акцент-Банк" скасовано, провадження в цій частині закрито. В іншій частині заочне рішення суду залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення місцевого суду в частині вирішення позову АТ КБ "ПриватБанк" до ПАТ "Акцент-Банк" та закриваючи провадження у справі в цій частині, виходив з того, вказані вимоги банку підлягають розгляду в межах юрисдикції господарських судів. В частині вирішення позову до ОСОБА_1 суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про існування підстав для стягнення наявної заборгованості з останнього.
Аргументи учасників справи
Узагальнені доводи касаційної скарги
У березні 2017 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині вирішення позовних вимог
АТ КБ "ПриватБанк" до нього, та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову.
В частині закриття провадження щодо позовних вимог АТ КБ "ПриватБанк" до ПАТ "Акцент-банк" рішення апеляційного суду не оскаржується та в касаційному порядку не переглядається (стаття 400 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не враховано, що АТ КБ "ПриватБанк" не виконав умови кредитного договору від 27 березня 2007 року, а саме не надав йому кредитної картки та ПІН коду до неї, а також не надав кредитних коштів, що підтверджується рішенням Бердичівського міськрайонного суду від 11 жовтня 2011 року, якому суди не надали належно ї оцінки.
Крім того, скасувавши частково рішення суд першої інстанції та закривши провадження у справі в частині вимог АТ КБ "ПриватБанк" до ПАТ "Акцент-Банк", апеляційний суд в порушення вимог процесуального закону не скасував рішення суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог АТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 та не передав справу в цій частині до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження, оскільки відповідач мешкає в с. Іванківці Бердичівського району Житомирської області, а відтак - справу Індустріальним районним судом
м. Дніпропетровська розглянуто з порушенням правил територіальної підсудності.
Відзив до суду касаційної інстанції не надходив.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 травня 2017 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу № 202/22298/13-ц із суду першої інстанції.
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
17 травня 2018 року вказана справа передана до Верховного Суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 червня 2019 року справу № 202/22298/13-ц призначено судді-доповідачеві Бурлакову С. Ю.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22 серпня
2019 рокусправу за позовомАТ КБ "ПриватБанк" до ПАТ "Акцент-Банк", ОСОБА_1, про стягнення заборгованості за кредитним договором, призначено до розгляду.
Ухвалою Верховного Суду від 11 вересня 2019 року справу № 202/22298/13-ц за позовом ВАТ КБ "ПриватБанк" до ПАТ "Акцент-Банк", ОСОБА_1, про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 25 грудня 2015 року та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 09 серпня 2016 року, передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 07 жовтня 2019 року справу повернуто на розгляд Верховного Суду у складі відповідної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд установив, що 27 березня 2007 року між Закритим акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк" (правонаступником якого є АТ КБ "ПриватБанк") та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір без номера, відповідно до умов якого останній отримав кредит у розмірі
3 000,00 доларів США зі сплатою за користування ним 22,80 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що співпадає зі строком дії картки.
Для забезпечення виконання кредитного договору 20 жовтня 2010 року між ПАТ "Акцент-Банк" та АТ КБ "ПриватБанк" було укладено договір поруки
№ 167, за умовами якого ПАТ "Акцент -Банк" взяв на себе зобов`язання у випадку неналежного виконання боржником зобов`язань за кредитним договором відповідати перед банком нарівні з боржником, як солідарні боржники (пункт 4 договору поруки), з обсягом відповідальності поручителя перед кредитором в розмірі 10 000 грн.
Звертаючись до суду з цим позовом банк посилався на те, що у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем ОСОБА_1 умов договору б/н від 27 березня 2007 року станом на 31 січня 2013 року утворилась заборгованість у розмірі 7 001,94 доларів США, що еквівалентно 55 966 грн
52 коп., яка складається з наступного: 2 563,25 доларів США - заборгованість за кредитом; 3 745,69 доларів США - заборгованість за процентами за користування кредитом; 300,00 доларів США - заборгованість зі сплати комісії за користування кредитом; 62,55 доларів США - штраф (фіксована частина); 330,45 доларів США - штраф (процентна складова).