Постанова
Іменем України
16 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 322/1264/17
провадження № 61-44375св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Новомиколаївська селищна рада Новомиколаївського району Запорізької області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новомиколаївського районного суду Запорізької області в складі судді Гасанбекова С. С. від 21 лютого 2018 року та постанову апеляційного суду Запорізької області в складі колегії суддів: Дашковської А. В., Кримської О. М., Подліянової Г. С. від 07 серпня 2018 року,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Новомиколаївської селищної ради Новомиколаївського району Запорізької області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 18 січня 1994 року її матір`ю ОСОБА_2 та співмешканцем матері ОСОБА_3 у рівних частинах було приватизовано будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . На момент приватизації вона проживала окремо від матері. ОСОБА_2 і ОСОБА_3 вели спільне господарство у зазначеному будинку, проте у зареєстрованому шлюбі не перебували. У 2005 році ОСОБА_3 залишив територію України та переїхав на постійне місце проживання до свого сина до Російської Федерації, а вона протягом наступних років проживала з матір`ю. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла. 26 жовтня 2017 року приватний нотаріус Новомиколаївського районного нотаріального округу Запорізької області Моргунова Н. О. видала їй свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 . Вона продовжує проживати у цьому будинку, добросовісно і безперервно володіє та відкрито користується цим нерухомим майном, доглядає за будинком і утримує його, постійно робить поточний та капітальний ремонт, у зв`язку з чим вважає, що у зв`язку з добросовісним, безперервним володінням чужим майном у неї виникло право власності на вказане майно за набувальною давністю. На підставі зазначеного просила визнати за нею право власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 21 лютого 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Новомиколаївської селищної ради Новомиколаївського району Запорізької області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю відмовлено.
Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, виходив із його безпідставності та необгрунтованості.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою апеляційного суду Запорізької області від 07 серпня 2018 рокуапеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 21 лютого 2018 року залишено без змін.
Апеляційний суд, погоджуючись з висновками місцевого суду про відмову в задоволенні позову, зазначив про те, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Аргументи учасників справи
Узагальнені доводи касаційної скарги
ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 21 лютого 2018 року та постанову апеляційного суду Запорізької області від 07 серпня 2018 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що Новомиколаївська селищна рада Новомиколаївського району Запорізької області як орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади, є належним відповідачем у справі, оскільки ОСОБА_3 помер, а жодних відомостей про останнє місце його проживання, про його спадкоємців вона не має.
Відзив на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не надходив.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано цивільну справу № 322/1264/17 з Новомиколаївського районного суду Запорізької області.
Зазначена справа передана до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд установив, що згідно із свідоцтвом про право власності на житло від 18 січня 1994 року власниками будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, у рівних частинах є ОСОБА_2 і ОСОБА_3
ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 15 липня 2015 року.
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 26 жовтня 2017 року позивач успадкувала після смерті ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Отже, судами встановлено, що спір виник про визнання права власності не на весь будинок, а щодо Ѕ його частини, яка належала ОСОБА_3 .
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.