РІШЕННЯ
Іменем України
23 грудня 2019 року
м. Київ
справа №9901/214/19
провадження №П/9901/214/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Єзерова А.А.,
суддів: Желєзного І.В., Рибачука А.І., Чиркіна С.М., Шарапи В.М.
секретар судового засідання - Босак О. І.
за участю представників учасників справи:
від позивача: Кравець Р.Ю., Мартиненко Г.В.
від відповідача: Таркаєва О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу №9901/214/19
за позовом: ОСОБА_1
до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України
про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА, ЗАЯВИ І КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ІНШІ ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ:
1. ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовною заявою до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (надалі - ВККС України), в якій просила визнати протиправними дії ВККС України щодо здійснення оцінювання ОСОБА_1 на відповідність займаній посаді судді в частині оцінювання критеріїв та показників, окрім тих, що оцінюються за результатами іспиту та зобов`язати ВККС України завершити оцінювання ОСОБА_1 на відповідність займаній посаді в частині оцінювання критеріїв та показників, окрім тих, що оцінюються за результатами іспиту; визнати протиправним та скасувати рішення ВККС України від 26.03.2019 про невідповідність ОСОБА_1 займаній посаді судді апеляційного суду Вінницької області; стягнути з ВККС України (код ЄДРПОУ 37316378) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що дії ВККС України щодо виставлення оцінок за показниками кваліфікаційного оцінювання, окрім тих оцінок, які оцінюються за результатами іспиту стосовно ОСОБА_1 є протиправними, а рішення ВККС України, яке прийняте на підставі такого протиправного оцінювання є таким, що підлягає скасуванню.
Позивач зазначає, що оцінювання здатності здійснювати правосуддя та оцінювання відповідності займаній посаді є двома видами оцінюваннями. При цьому, Законом України "Про судоустрій і статус суддів" не передбачено ні процедури, ні порядку такого виду оцінювання суддів як "оцінювання невідповідності судді займаній посаді", законом врегульовано виключно питання кваліфікаційного оцінювання, де здійснюється оцінка здатності здійснювати правосуддя, а не здатності відповідати посаді. Тобто, фактично проведення "оцінювання невідповідності судді займаній посаді" відбувається не на підставі закону.
На думку позивача, проведення будь-якого оцінювання судді з подальшим можливим звільненням судді з посади не відповідає європейським стандартам.
Позивач стверджує про те, що відповідач не виправдав своїх дій щодо визнання позивача таким, що не відповідає займаній посаді судді, оскільки відповідачем не доведено з якими показниками не впорався позивач та чим це підтверджується.
3. До позовної заяви додано клопотання позивача про розгляд справи за участі сторін та клопотання про витребування доказів, в якому ОСОБА_1 просила Суд витребувати у ВККС України належним чином засвідчену копію суддівського досьє ОСОБА_1 та рішення від 26.03.2019 про невідповідність ОСОБА_1 займаній посаді.
4. Ухвалою Верховного Суду від 26.04.2019 у справі № 9901/214/19 (склад колегії суддів: Білоус О.В. (суддя-доповідач), Бевзенко В.М., Шарапа В.М., Смокович М.І., Стрелець Т.Г.) відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, витребувано у ВККС України рішення від 26.03.2019 про невідповідність ОСОБА_1 займаній посаді, матеріали, що стали підставою для його прийняття та суддівське досьє, а також призначено судове засідання з повідомленням (викликом) сторін.
5. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: Білоус О.В. (суддя-доповідач), Блажівська Н.Є., Смокович М.І., Стрелець Т.Г., Усенко Є.А.
6. У судовому засіданні 19.06.2019 від судді Білоуса О.В. надійшла заява про самовідвід з посиланням на перебування з позивачем у дружніх стосунках.
Ухвалою Верховного Суду у складі зазначеної колегії суддів від 19.06.2019 задоволено заяву позивача про відвід судді Білоуса О.В. та відведено його від розгляду справи. Справу передано на автоматизований розподіл для визначення іншої колегії суддів в порядку, встановленому ч. 1 ст. 31 КАС України.
7. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.07.2019 для розгляду зазначеної заяви визначено склад колегії суддів: Єзеров А.А. (головуючий суддя), судді Шарапа В.М., Желєзний І.В., Рибачук А.І., Чиркін С.М.
Ухвалою Верховного Суду від 04.07.2019 прийнято справу до провадження колегію суддів у новому складі, розпочато розгляд справи спочатку.
8. Від ВККС України надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд у задоволенні позову відмовити повністю.
У відзиві зазначено, що Громадською радою доброчесності 25.03.2019 о 22 год. 27 хв. на електронну адресу Комісії надіслано рішення про надання Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформації стосовно судді апеляційного суду Вінницької області ОСОБА_1, яке зареєстроване в Комісії 26.03.2019.
ВККС України зазначає, що оцінка критеріїв (показників) на етапі дослідження досьє та співбесіди, відповідно до п. 10 глави 6 розділу II "Методологія кваліфікаційного оцінювання" Положення встановлюється шляхом виведення середнього арифметичного на підставі оцінок кожного члена Комісії, який брав участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання.
Відповідач у відзиві стверджує, що в оскаржуваному рішенні вказані отримані позивачем бали з оцінювання встановлених законом критеріїв, а саме за критерієм компетентності (професійної, особистої та соціальної) - 313,6 балів, за критерієм професійної етики - 165 балів та за критерієм доброчесності - 140 балів із урахуванням того, що всі показники оцінені за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє та співбесіди.
У відзиві вказано, що позивач не наводить доводів, не надає належних і допустимих доказів необґрунтованості мотивів, покладених Комісією в основу оскаржуваного рішення. Також ОСОБА_1 не зазначає, які саме неправомірні дії були допущені колегією Комісії при визначенні результатів кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді судді та в чому саме полягають такі дії, а також які норми закону порушено Комісією. Натомість обставини спірних правовідносин свідчать про правомірність дій Комісії та законність прийнятого рішення.
Верховним Судом відзив долучено до матеріалів справи.
9. Позивачем надано до Верховного Суду клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення справи, що розглядається в порядку конституційного провадження за конституційною скаргою ОСОБА_2 щодо відповідності Конституції України положень ч.5 ст. 83, пп. а п. 11 ч. 4 ст. 85, ч. 3 ст. 88 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
10. Ухвалою Верховного Суду від 01.08.2019 відмовлено позивачу у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
11. Відповідно до постанови Верховної Ради України від 07.02.2002 №3060-ІІІ ОСОБА_1 обрано суддею апеляційного суду Вінницької області безстроково. Згідно з наказом Голови апеляційного суду Вінницької області ОСОБА_1 приступила до виконання своїх обов`язків з 21.03.2002.
12. Рішенням ВККС України від 01.02.2018 №8/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, встановлено черговість етапів проведення кваліфікаційного оцінювання: перший етап - складання іспиту; другий етап - дослідження досьє та проведення співбесіди.
13. Рішенням ВККС України від 06.02.2018 №8/зп-18 встановлено проведення іспиту в межах кваліфікаційного оцінювання окремих суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, призначеного рішенням ВККС України від 01.02.2018.
14. Згідно з додатками № 1, 2 і 3 до рішення ВККС України від 26.03.2018 №61/зп-18 ОСОБА_1 отримала 71,1 балів за анонімне тестування, 70,5 балів за практичне завдання в межах процедури кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді.
Відповідно до додатку №4 до рішення ВККС України від 26.03.2018 №61/зп-18 ОСОБА_1 допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді "Дослідження досьє та проведення співбесіди".
15. Рішенням ВККС України від 25.05.2018 №118/зп-18 призначено проведення тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей у межах кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді.
Рішенням ВККС України від 30.05.2018 №119/зп-18 вирішено провести другий етап тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей - інтерв`ю з психологом.
16. Громадською радою доброчесності 25.03.2019 у о 22 год. 27 хв. на електронну адресу Комісії надіслано рішення про надання ВККС України інформації стосовно судді апеляційного суду Вінницької області ОСОБА_1, яке зареєстроване в Комісії 26.03.2019.
17. 26.03.2019, заслухавши доповідача, дослідивши суддівське досьє, інформацію Громадської ради доброчесності, надані суддею пояснення та результати співбесіди, під час якої вивчено питання про відповідність судді ОСОБА_1 критеріям кваліфікаційного оцінювання, ВККС України прийняла рішення від 26.03.2019 №61/ко-19, яким визначено, що суддя апеляційного суду Вінницької області ОСОБА_1 за результатами кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді набрала 618,6 балів, визнано суддю апеляційного суду Вінницької області ОСОБА_1 такою, що не відповідає займаній посаді, внесено до Вищої ради правосуддя подання з рекомендацією про звільнення з посади судді апеляційного суду Вінницької області ОСОБА_1 .
У рішенні зазначено, що за критерієм компетентності (професійної, особистої, соціальної) суддя ОСОБА_1 набрала 313,6 балів.
За критерієм професійної етики, оціненим на підставі результатів тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє та співбесіди за показниками, визначеними п. 8 глави 2 розділу II "Методологія кваліфікаційного оцінювання" Положення ОСОБА_1 . набрала 165 балів.
За критерієм доброчесності, оціненим на підставі результатів тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє та співбесіди за показниками, визначеними п. 9 глави 2 розділу II "Методологія кваліфікаційного оцінювання" Положення ОСОБА_1 . набрала 140 балів.
За результатами кваліфікаційного оцінювання суддя ОСОБА_1 набрала 618,6 бала, що становить менше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв.
18. ОСОБА_1 з рішенням ВККС України від 26.03.2019 №61/ко-19 не погодилась, що і стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.
НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД:
19. За правилами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пп. 4 п. 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України з дня набрання чинності Законом України від 02.06.2016 № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п`ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади. Порядок та вичерпні підстави оскарження рішення про звільнення судді за результатами оцінювання встановлюються законом.
20. Згідно з п. 20 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п`ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", оцінюється колегіями ВККС в порядку, визначеному цим Законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням ВРП на підставі подання відповідної колегії ВККС.
21. За правилами ч.ч. 1, 2 та 5 ст. 83 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кваліфікаційне оцінювання проводиться ВККС України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями.
22. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність.
23. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються ВККС України.
24. Однією з підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є рішення ВККС України про призначення кваліфікаційного оцінювання судді у випадках, визначених законом (п. 2 ч. 4 ст. 83 цього ж Закону).
25. Відповідно до ч. 1 ст. 85 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: 1) складення іспиту; 2) дослідження досьє та проведення співбесіди. Рішення про черговість етапів проведення кваліфікаційного оцінювання ухвалює ВККС України.
26. Комісія рішенням від 03.11.2016 № 143/зп-16 затвердила Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі - Положення), а рішенням від 04.11.2016 № 144/зп-16 затвердила Порядок проведення іспиту та методику встановлення його результатів у процедурі кваліфікаційного оцінювання (далі - Порядок).
27. За змістом п. 1, 2 і 4 глави 6 розділу ІІ Положення встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання.
28. Показники відповідності суддів критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.
29. Рішення про підтвердження здатності здійснювати правосуддя суддею (кандидатом на посаду судді) у відповідному суді ухвалюється у випадку отримання ним мінімально допустимих і більших балів за результатами іспиту, а також бала, більшого за 0, за результатами оцінювання критеріїв особистої компетентності, соціальної компетентності професійної етики та доброчесності.
30. У п. 5 глави 6 розділу ІІ Положення визначено максимально можливий бал оцінювання за кожним із критеріїв, зокрема: за критерієм компетентності - 500 балів (у т. ч. професійна компетентність - 300 балів, особиста компетентність - 100 балів, соціальна компетентність - 100 балів), за критерієм професійної етики - 250 балів, за критерієм доброчесності - 250 балів.
31. Пунктами 10 та 11 розділу V Положення встановлено, що за результатами кваліфікаційного оцінювання судді для підтвердження відповідності займаній посаді Комісія ухвалює одне з таких рішень: про відповідність займаній посаді судді; про невідповідність займаній посаді судді.
32. Рішення про підтвердження відповідності судді займаній посаді ухвалюється у разі отримання суддею мінімально допустимого і більшого бала за результатами іспиту, а також більше 67 відсотків від суми максимального можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв за умови отримання за кожен із критеріїв бала, більшого за 0.
33. Згідно з положеннями ч. ч. 2 і 3 ст. 88 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддя (кандидат на посаду судді), який не згодний із рішенням ВККС України щодо його кваліфікаційного оцінювання, може оскаржити це рішення в порядку, передбаченому КАС України.
34. Рішення ВККС України, ухвалене за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання, може бути оскаржене та скасоване виключно з таких підстав:
1) склад членів ВККС України, який провів кваліфікаційне оцінювання, не мав повноважень його проводити;
2) рішення не підписано будь-ким із складу членів ВККС України, який провів кваліфікаційне оцінювання;
3) суддя (кандидат на посаду судді) не був належним чином повідомлений про проведення кваліфікаційного оцінювання - якщо було ухвалено рішення про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді з підстав неявки для проходження кваліфікаційного оцінювання;
4) рішення не містить посилання на визначені законом підстави його ухвалення або мотивів, з яких Комісія дійшла відповідних висновків.
МОТИВОВАНА ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ, НАВЕДЕНИХ УЧАСНИКАМИ СПРАВИ ТА ВИСНОВКИ СУДУ ЗА НАСЛІДКАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ:
35. Аналіз норм законодавства свідчить про те, що, у межах процедури кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посаду судді, з урахуванням мети і завдань його проведення, обов`язком (повноваженням) ВККС є з`ясування й оцінка усіх аспектів життя і діяльності такого кандидата не лише професійного характеру, але й морально-етичного. Щодо останнього, Комісія з огляду на свій правовий статус повинна визначити, чи відповідає поведінка судді/кандидата на посаду судді основоположним принципам її регламентації, високі стандарти якої визначено, зокрема, у Бангалорських принципах поведінки суддів від 19.05.2006, схвалених резолюцією Економічної та соціальної ради ООН від 27.07.2006 № 2006/23, а також у Кодексі суддівської етики, затвердженому рішенням ХІ (чергового) з`їзду суддів України від 22.02.2013.
Дослідження досьє та проведення співбесіди як один з етапів кваліфікаційного оцінювання має на меті, окрім іншого, встановити відповідність кандидата на посаду судді критеріям професійної етики та доброчесності. Тобто в цьому випадку встановлено легітимну мету дій ВККС щодо встановлення відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.
36. При цьому, відсутність у рішенні, прийнятому за наслідками кваліфікаційного оцінювання, мотивів, з яких ВККС дійшла висновку про невідповідність судді займаній посаді, слугує підставою для його судового оскарження та скасування. У свою чергу, це покладає на ВККС обов`язок обґрунтувати рішення про невідповідність судді займаній посаді в такий спосіб, щоб рішення достатнім чином містило мотиви, на яких воно базується.
37. Наведене узгоджується із принципами втіленими у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція) та практикою Європейського Суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (ст. 32).
Європейський Суд з прав людини у рішенні від 25.09.2018 по справі "Денісов проти України" зазначив, що "<…> на підставі принципів, встановлених в рішенні у справі "Вільхо Ескелайнен та інші проти Фінляндії" (Vilho Eskelinen and Others v. Finland), ст. 6 Конвенції застосовується до трудових спорів щодо суддів, які були звільнені з посади судді (див., наприклад, згадане рішення у справі "Олександр Волков проти України" (Oleksandr Volkov v. Ukraine), п. 91 та 96, рішення у справах "Куликов та інші проти України" (Kulykov and Others v. Ukraine), заява № 5114/09 та 17 інших, пункти 118 та 132, від 19.01.2017, "Стуруа проти Грузії" (Sturua v. Georgia), заява № 45729/05, п. 27, від 28.03.2017, та "Каменос проти Кіпру" (Kamenos v. Cyprus), заява № 147/07, п. 88, від 31.10.2017)" (п. 52 згаданого рішення).
У рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" Європейський Суд з прав людини наголошував, що "<…> Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994, серія A, N303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N37801/97, п. 36, від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), N49684/99, п. 30, від 27.09.2001)" (п. 58 згаданого рішення).
38. Вимога зазначати у рішенні ВККС мотиви його прийняття міститься також у Законі України "Про судоустрій і статус суддів", відповідно до ч. 5 ст. 101 якого, рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, палат та колегій Комісії викладаються у письмовій формі. У рішенні зазначаються дата і місце ухвалення рішення, склад Комісії (палати, колегії), питання, що розглядалося, мотиви ухваленого рішення.
Положення аналогічного змісту закріплені у п. 4.12.6 Регламенту ВККС, що затверджений рішенням ВККС від 13.10.2016 №81/зп-16 (у редакції рішення від 12.04.2018 №84/зп-18), який згідно з преамбулою, визначає порядок роботи ВККС і спрямований на реалізацію нею повноважень, визначених Конституцією України та Законом України "Про судоустрій і статус суддів". Пунктом 4.12.7 Регламенту передбачено, що рішення ВККС складається із вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин.
Поряд з цим, відповідно до ч. 5 ст. 83 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
39. Рішенням ВККС від 03.11.2016 №143/зп-16 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (у редакції рішення ВККС від 13.02.2018 №20/зп-18, надалі - Положення).
Згідно з п. 1 глави 2 розділу ІІ "Методологія кваліфікаційного оцінювання" Положення, відповідність судді критерію професійної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рівень знань у сфері права; рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні; ефективність здійснення правосуддя; діяльність щодо підвищення фахового рівня (пп. 1.1-1.4).
Пунктами 2 і 3 глави 2 розділу ІІ "Методологія кваліфікаційного оцінювання" Положення передбачено, що показники "рівень знань у сфері права" та "рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні" оцінюються під час іспиту на підставі відповідно анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання. Показники "ефективність здійснення правосуддя" та "діяльність щодо підвищення фахового рівня", відповідно до абз. 2 п. 4 та 5 глави 2 розділу ІІ "Методологія кваліфікаційного оцінювання" Положення, оцінюються за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, та співбесіди. Дані, за якими оцінюються (встановлюються) два названі показники професійної компетентності, визначено, відповідно, у пп. 4.1 - 4.11 п. 4 та в пп. 5.1 - 5.6 п. 5 глави 2 розділу ІІ "Методологія кваліфікаційного оцінювання" Положення.
Пунктом 6 глави 2 розділу ІІ "Методологія кваліфікаційного оцінювання" Положення визначено, що відповідність судді критерію особистої компетентності визначається за показниками тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей такими, як когнітивні якості особистості, емотивні якості особистості, мотиваційно-вольові якості особистості, і оцінюються на підставі висновку про підсумки таких тестувань (у разі їх проведення), за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, і співбесіди.
Пунктом 7 глави 2 розділу ІІ "Методологія кваліфікаційного оцінювання" Положення встановлено, що відповідність судді критерію соціальної компетентності визначається за показниками тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей такими, як комунікативність, організаторські здібності, управлінські властивості особистості, моральні риси особистості, чесність, порядність, розуміння і дотримання правил та норм, відсутність схильності до контпродуктивних дій, дисциплінованість, і оцінюються на підставі висновку про підсумки таких тестувань (у разі їх проведення), за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, і співбесіди.
Відповідно до п. 8 і 9 глави 2 розділу ІІ "Методологія кваліфікаційного оцінювання" Положення, відповідність судді критерію професійної етики і відповідність судді критерію доброчесності оцінюється (встановлюється) за показниками, визначеними відповідно у пп. 8.1 - 8.6 та 9.1 - 9.7 вказаних пунктів. Зазначені у них показники теж оцінюються за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, та співбесіди.
Згідно з ч. 2 п. 9 глави 2 розділу ІІ "Методологія кваліфікаційного оцінювання" Положення, ці показники оцінюються за результатами співбесіди та дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, зокрема:
1) інформації, наданої центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику, органом державного фінансового контролю в Україні, іншими органами державної влади;
2) декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;
3) результатів перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (за наявності);
4) декларації родинних зв`язків судді та декларації доброчесності судді;
5) результатів регулярного оцінювання;
6) результатів перевірки декларації родинних зв`язків судді та декларації доброчесності судді (за наявності);
7) висновків або інформації Громадської ради доброчесності (за наявності);
8) іншої інформації, що включена до суддівського досьє.
Пунктом 10 глави 2 розділу ІІ "Методологія кваліфікаційного оцінювання" Положення визначено, що для встановлення відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання за визначеними цим Положенням показниками використовуються також інші відомості й дані, на підставі яких може встановлюватися відповідність судді критеріям кваліфікаційного оцінювання, а також будь-яка інша інформація стосовно судді, яка міститься у суддівському досьє.
Пунктами 1-4 глави 6 розділу ІІ "Методологія кваліфікаційного оцінювання" Положення передбачено, що встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання.
Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.
Усі статистичні дані є допоміжними показниками у процесі кваліфікаційного оцінювання та мають бути досліджені у сукупності з якісними показниками.
Рішення про підтвердження здатності здійснювати правосуддя суддею (кандидатом на посаду судді) у відповідному суді ухвалюється у випадку отримання ним мінімально допустимих і більших балів за результатами іспиту, а також бала, більшого за 0, за результатами оцінювання критеріїв особистої компетентності, соціальної компетентності професійної етики та доброчесності.
За змістом п. 5 глави 6 розділу ІІ "Методологія кваліфікаційного оцінювання" Положення: