ПОСТАНОВА
Іменем України
23 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 0440/4928/18
адміністративне провадження № К/9901/1742/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Стародуба О.П.,
суддів - Єзерова А.А., Кравчука В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.09.2018р. (суддя - Прудник С.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29.11.2018р. (судді - Прокопчук Т.С., Круговий О.О., Шлай А.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про зобов`язання вчинити дії,
в с т а н о в и в :
У липні 2018 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:
визнати неправомірним рішення, викладене у відмові Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №1046/04/21 від 29.12.2017р. у поновленні йому пенсії;
зобов`язати відповідача провести поновлення та виплату йому пенсії за віком з 03.01.2014р. відповідно до норм Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", в розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, на підставі документів, що знаходяться в його пенсійній справі, з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів.
Просив поновити строк звернення до суду.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що він є громадянином України, по досягненню пенсійного віку та наявності більш ніж 30 років страхового стажу, йому призначена пенсія за віком, яка виплачувалась йому відповідачем до виїзду за кордон. 03.07.2013р. він виїхав з України до Ізраїлю на постійне місце проживання, де був прийнятий на консульський облік в консульському відділі посольства України в Державі Ізраїль. Починаючи з 2013 року і станом на сьогоднішній день призначеної по закону пенсії він не отримує. 20.12.2017р. його представник, діючий на підставі нотаріальної довіреності, подала до відповідача його особисту заяву про поновлення пенсії, нотаріально посвідчену та апостильовану. Проте у поновленні виплат йому відмовлено, оскільки зазначена заява подано особою, яка не має жодного документу, який засвідчував би представництво заявника. Вважає таку відмову протиправною та такою, що порушує його законне право на отримання пенсії.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.09.2018р., яка залишена без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 29.11.2018р., позовні вимоги в частині періоду з 03.01.2014р. по 26.12.2017р. залишено без розгляду
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.09.2018р. позов задоволено частково.
Визнано протиправним рішення у поновленні виплати пенсії позивачу, викладене у листі Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 29.12.2017р. №1046/04/21.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести поновлення та виплату пенсії за віком позивачу з 27.12.2017р. відповідно до норм Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" в розмірі, не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, на підставі документів, що знаходяться в пенсійній справі позивача, з проведенням індексації.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
З постановленими у справі рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, якими позовні вимоги в частині залишені без розгляду, не погодився позивач, подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що про порушення своїх прав дізнався з листа відповідача від 29.12.2017р., а тому саме від цієї дати слід обчислювати строк звернення до суду із адміністративним позовом.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просив залишити її без задоволення, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Так, в ході розгляду справи по суті судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянином України, по досягненню пенсійного віку та наявності більш ніж 30 років страхового стажу, позивачу була призначена пенсія за віком.
13.06.2013р. позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська із заявою про зупинення виплати пенсії, закриття особового рахунку та припинення виплати пенсії за шість місяців згідно закону у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання до Ізраїлю. (том І а.с. 206).
03.07.2013р. позивач виїхав з України на постійне місце проживання до Ізраїлю, та після виїзду з 01.07.2013р. йому припинено виплату призначеної пенсії і станом на сьогодні ця пенсія не виплачується.
20.12.2017р. представник позивача звернулась до відповідача із заявою про поновлення виплати раніше призначеної пенсії за віком. (том І а.с. 67 - 68)
Листом від 29.12.2017р. №1046/04/21 Лівобережне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі позивачу відмовлено у поновленні виплати раніше призначеної пенсії, посилаючись на п. 1.5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затв. постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005р. №22-1, відповідно до якого заява, зокрема, про поновлення виплати пенсії подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем його перебування на обліку як одержувача пенсії. При цьому позивача повідомлено, що до заяви не надано жодного документу, який засвідчував би повноваження представника позивача. (том І а.с. 71)
Не погоджуючись з відмовою відповідача у поновленні виплати пенсії позивач звернувся до суду з даним позовом.
Приймаючи рішення по суті, суд першої інстанції дійшов висновку про неправомірність відмови відповідача в поновленні виплати позивачу пенсії за віком та наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог.