ПОСТАНОВА
Іменем України
23 грудня 2019 року
м. Київ
справа №806/448/16
адміністративне провадження №К/9901/1741/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Міністерства оборони України
на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 24.05.2016 (колегія у складі суддів Чернова Г.В., Сичової О.П., Капинос О.В.) та
ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2016 (колегія у складі суддів Капустинського М.М., Євпак В.В., Шидловського В.Б.)
у справі № 806/448/16
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства оборони України,
третя особа - Житомирський обласний військовий комісаріат,
про визнання дій протиправними, зобов`язання прийняти рішення щодо призначення одноразової грошової допомоги,
I. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України, у якому просив суд:
- визнати протиправними дії Міністерства оборони України щодо відмови у призначенні йому одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності 2 групи з 28.09.2015р. внаслідок поранення, контузії, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби під час участі в бойових діях у складі миротворчих сил ООН;
- зобов`язати Міністерство оборони України прийняти рішення щодо призначення йому, як інваліду 2 групи, з 28.05.2015 одноразової грошової допомоги, відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. № 975.
2. Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 24.05.2016, залишеним без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2016, позов задоволено.
3. У касаційній скарзі відповідач, із посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанції, а справу направити на новий розгляд.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
4. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 має поранення, контузію, захворювання, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби під час участі в бойових діях у складі миротворчих сил ООН.
5. В зв`язку із зазначеним, позивачу було встановлено 3 групу інвалідності з 17.07.2012 року, та повторним оглядом - 2 групу інвалідності з 28.09.2015, що підтверджується довідкою до акта МСЕК від 07.10.2015 № 206865. Позивачем отримано посвідчення інваліда війни 2 групи.
6. 22.12.2015 ОСОБА_1 подав заяву до військового комісара Житомирського ОМВК про виплату йому одноразової грошової допомоги в зв`язку із встановленням другої групи інвалідності внаслідок поранення, контузії, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби під час участі в бойових діях у складі миротворчих сил ООН.
7. Листом Департаменту фінансів Міністерства оборони України № 248/3/6/1087 від 29.02.2016, Житомирський обласний військовий комісаріат повідомлено про те, що після розгляду документів ОСОБА_1 щодо виплати допомоги відповідно до Постанови КМУ від 28.05.2008 № 499, інвалідність заявнику встановлено у 2012, тобто до набрання чинності нової редакції ст.16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", відповідно до якої прийнято постанову КМУ №975. Відповідно, позивач не має права на призначення одноразової грошової допомоги відповідно до нової норми вказаного Закону та постанови КМУ №975 від 25.12.2013, в зв`язку з чим документи повертаються без реалізації.
8. Вважаючи такі дії протиправними, позивач звернувся до суду.
IIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
9. Задовольняючи позов суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що позивач має право на призначення та отримання зазначеної допомоги з 28.09.2015 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
10. Відповідач у касаційній скарзі зазначає, що Постанова Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 не поширюється на позивача, а інвалідність встановлена понад визначений пунктом 5 постанови Кабінету Міністрів України від 5 травня 1994 р. №290 "Про затвердження Положення про порядок виплати компенсаційних сум військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, які стали інвалідами, членам сімей військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, які загинули під час виконання обов`язків військової служби чи служби в органах внутрішніх справ у складі національного контингенту чи національного персоналу, а також в інших окремих випадках" - три річний строк, а тому відсутні підстави для виплати позивачу одноразової грошової допомоги.
11. Від позивача заперечень на касаційну скаргу не надходило.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
12. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.
13. Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
14. Підпунктом 4 пункту 2 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується, в тому числі, у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.