ПОСТАНОВА
Іменем України
23 грудня 2019 року
м. Київ
справа №826/480/18
адміністративне провадження №К/9901/14944/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Усенко Є.А.,
суддів: Гімона М.М., Гусака М.Б.,
секретар судового засідання Кривда В.І.,
представники: позивача - не з`явився, відповідача - Перепелюк О.В.,
розглянув у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.11.2018 (головуючий суддя - Шейко Т.І.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 (головуючий суддя - Файдюк В.В., судді - Мєзєнцев Є.І., Чаку Є.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сангрейн Інвест" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В :
Товариство з обмеженою відповідальністю "Сангрейн Інвест" (далі - позивач, ТОВ "Сангрейн Інвест") звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - відповідач, ГУ ДФС), в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення від 27.10.2017 №2592615147, №2602615174, №2582615147, №2612615147.
Позовні вимоги обґрунтовані доводами позивача, що ТОВ "Сангрейн Інвест" не вчиняло податкових правопорушень, які зафіксовані у акті перевірки. Позивач зазначає, що реальність господарських операцій між ним та ТОВ "Агроспоживання" з постачання сільськогосподарської продукції (пшениця українського походження, врожаю 2016 року у кількості 8051,198 тон на загальну суму 20ʼ 269ʼ 386,90 грн, в тому числі ПДВ), за результатами яких включено до складу витрат та податкового кредиту відповідні суми, підтверджена первинними документами, які складені у відповідності до вимог укладеного із цим контрагентом договору постачання та чинного законодавства, містять усі необхідні для цілей оподаткування відомості про зміст, обсяг операцій, їх учасників. Вказує на подальше використання придбаної продукції у власній господарській діяльності, а також на те, що при укладенні та виконанні договору з названим контрагентом діяв добросовісно, у зв`язку з чим не повинен нести негативні наслідки за можливе недотримання податкової дисципліни іншими суб`єктами господарювання, які приймали участь у ланцюгу постачання придбаного ним товару.
Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 15.11.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, адміністративний позов задовольнив, визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення від 27.10.2017: №2592615147 - про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість за квітень 2017 року на 595ʼ 623,00 грн, №2602615147 - про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на 3ʼ 653ʼ 837,50 грн (2ʼ 923ʼ 070,00 грн - за податковими зобов`язаннями та 730ʼ 767,50 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), №2582615147 - про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 3ʼ 478ʼ 260,00 грн (2ʼ 782ʼ 608,00 грн - за податковими зобов`язаннями та 695ʼ 652,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), №2612615147 - про зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2016 рік на 652ʼ 347,00 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними, оскільки господарські операції, за результатами яких позивач визначив показники податкової декларації з податку на прибуток та задекларував податковий кредит з податку на додану вартість, були реальними, призвели до фактичної зміни майнового стану позивача, підтверджені належними обліковими та іншими документами, складання яких передбачено правовими нормами для таких операцій.
Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.11.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, у якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Обґрунтовуючи вимоги, викладені у касаційній скарзі, відповідач посилається на неможливість здійснення ТОВ "Агроспоживання" господарських операцій по ланцюгу постачання товарів, оскільки за результатами аналізу узагальнених даних податкової інформації діяльність цього платника була спрямована виключно на здійснення операцій, пов`язаних з наданням податкової вигоди третім особам. Під час перевірки встановлено відсутність реального джерела походження реалізованих позивачу товарів, що свідчить про фіктивність як поставок, так і документів, складених за результатами цих операцій.
Заперечуючи проти касаційної скарги у відзиві, позивач просить залишити скаргу без задоволення як безпідставну. Вважає, крім іншого, що порядок заповнення товарно - транспортних накладних не має вирішального значення для визначення податкових наслідків операцій з поставки товару.
У судовому засіданні суду касаційної інстанції представник відповідач підтримав касаційну скаргу.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи ГУ ДФС, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Суди попередніх інстанцій встановили, що згідно з підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (далі - ПК) та на виконання ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10.05.2017 у справі №757/25451/17-к, на підставі наказу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 18.09.2017 №9348, була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Агроспоживання" на предмет своєчасності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 16.01.2006 по 10.05.2017, за результатами якої складено акт від 03.10.2017 №148/26-15-14-07-01-10/34000176.
Згідно з висновками, викладеними в акті перевірки, позивачем порушені норми: пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135 ПК, в результаті чого занижено податок на прибуток на 2 923 070,00 грн., за 2016 рік - на суму 2ʼ 923ʼ 070,00 грн; пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135 ПК, в результаті чого завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на 652ʼ 347,00 грн; пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.6 статті 198 ПК, в результаті чого занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся, на загальну суму 2ʼ 782ʼ 608,00 грн, в тому числі за серпень 2016 року - на суму 2ʼ 770ʼ 919,00 грн, за березень 2017 року - на суму 11ʼ 689,00 грн; на 595ʼ 623,00 грн за квітень 2017 року.
Висновок відповідача про порушення Товариства порядку ведення податкового обліку обґрунтований доводами, що операції між Товариством та ТОВ "Агроспоживання" на загальну суму 20ʼ 269ʼ 387,00 грн відображені лише в документах бухгалтерського обліку, без фактичного їх здійснення.
При цьому контролюючий орган посилається на отриману за результатами здійснення заходів податкового контролю узагальнену податкову інформацію (інформаційні бази ДФС), згідно з якою: штатна чисельність ТОВ "Агроспоживання" склала 10 осіб, інформація щодо наявності основних засобів (фінансовий звіт (баланс) та додаток до рядка 1.2.1 додатку РІ до рядка 03 РІ податкової декларації з податку на прибуток) за 2016 рік не подана, останню податкову звітність з податку на додану вартість подано за грудень 2016 року. Крім того, відповідач зазначає, що на підставі аналізу даних Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що реалізований ТОВ "Агроспоживання" позивачу товар (пшениця) придбано у серпні 2016 року у ТОВ "Агрокомплекс Торо", основним видом діяльності якого є розведення свійської птиці, штатна чисельність працівників - 11 осіб, а остання податкова звітність з податку на додану вартість подана у грудні 2016 року. Ідентифікувати автоперевізника та осіб, які безпосередньо здійснювали (перевезення) товару відповідно до даних товарно-транспортних накладних, які надав позивач, неможливо з огляду на те, що в товарно-транспортних накладних автомобільним перевізником вказано ФОП "Акула", тоді як стосовно цієї особи відсутні дані в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-суб`єктів підприємницької діяльності та громадських об`єднань. За даними з Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ "Агроспоживання" не зареєструвало податкові накладні на операції з придбання послуг з перевезення з ФОП "Акула", хоча саме ТОВ "Агроспоживання" в товарно-транспортних накладних зазначено замовником перевезення та вантажовідправником. Відповідно до отриманих з Генеральної прокуратури України матеріалів від 01.08.2017 №07/1/1-32873-14 про результати опрацювання зібраної податкової інформації, при дослідженні ланцюга постачання товару (зерна пшениці 3, 5, 6 класу), придбаних позивачем у ТОВ "Агроспоживання", встановлено відсутність факту реального здійснення господарських операцій, оскільки відсутнє реальне джерело походження товару.
Відповідно до абзацу першого підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
Підпунктом (а) пункту 198.1 статті 198 ПК встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі, в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг (пункт 198.2 статті 198 ПК).
Згідно з пунктом 198.3 цієї статті податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.