ПОСТАНОВА
Іменем України
24 грудня 2019 року
Київ
справа №823/1167/16
адміністративне провадження №К/9901/13568/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Мороз Л.Л.,
суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.
розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу №823/1167/16
за позовом Тальнівського районного спортивно-технічного клубу Товариства сприяння обороні України до Управління Держпраці у Черкаській області про визнання протиправною та скасування постанови, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Тальнівського районного спортивно-технічного клубу Товариства сприяння обороні України на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2016 року, ухвалену суддею Тимошенко В.П., та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 8 листопада 2016 року, постановлену колегією суддів у складі: головуючого судді Файдюка В.В., суддів: Коротких А.Ю., Чаку Є.В.,
в с т а н о в и в :
Тальнівський районний спортивно-технічний клуб Товариства сприяння обороні України звернувся до суду з позовом до Управління Держпраці у Черкаській області, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову від 10 серпня 2016 року №23-20-12/0214-197 про накладення штрафу в сумі 87000 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване рішення прийняте за відсутності факту порушення вимог трудового законодавства, оскільки перевіряючими не враховано укладання цивільно-правових договорів з ОСОБА_1 та ОСОБА_2, та виниклі з ними правовідносини. Крім того, позивач зазначив що у відповідача не було підстав для проведення перевірки, оскільки відсутній дозвіл Кабінету Міністрів України щодо його перевірки.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 8 листопада 2016 року, в задоволенні позову відмовлено.
Суди встановили, що 07.07.2016 Управлінням Держпраці в Черкаській області отримано згоду Державної служби України з питань праці від 06.07.2016 №7218/4.3/4.2-ДП-16 на проведення позапланової перевірки Тальнівського РСТК ТСОУ.
На підставі наказу від 14.07.2016 №128-н та направлення на перевірку від 14.07.2016 №905 посадовими особами Управління Держпраці у Черкаській області проведено перевірку додержання суб`єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за результатами якої складено акт від 25.07.2016 № 23-20-12/0214 та припис від 25.07.2016 №23-20-12/0214-0155.
В ході перевірки встановлено, що позивачем порушено вимоги статті 24 Кодексу законів про працю України, згідно якого працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
10.08.2016 заступником начальника Управління Держпраці у Черкаській області Жарковою М.В. винесено постанову №23-20-12/0214-197 про накладення на позивача штрафу у розмірі 87000,00 грн на підставі абз.2 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України, а саме за фактичний доступ працівників до роботи без оформлення трудового договору (контракту). Постанова винесена у присутності директора Тальнівського РСТК ТСОУ Заболотнього В.В.
Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що в даному випадку правовідносини між позивачем та ОСОБА_1 і ОСОБА_2 (сторонами цивільно-правових договорів) носять ознаки, притаманні саме трудовим відносинам між роботодавцем та найманим працівником, при цьому, дії позивача щодо надання трудовим договорам форми цивільно-правових договорів шляхом їх укладення, перешкоджає реалізації працівниками права на працю, гарантованого Конституцією та Кодексом законів про працю України, а також права на соціальний захист у випадку безробіття, при тимчасовій втраті працездатності у разі нещасного випадку на виробництві або внаслідок професійного захворювання, права на відпочинок, щорічну оплачувану відпустку, право на здорові і безпечні умови праці, на об`єднання в професійні спілки. Відповідно, суди дійшли висновку про обґрунтованість оскаржуваної постанови.
Не погоджуючись із таким судовими рішеннями, позивач оскаржив їх у касаційному порядку. Просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та постановити нове рішення про задоволення позовних вимог.
У поданих запереченнях відповідач просить відмовити в задоволенні скарги, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Верховний Суд переглянув судові рішення у межах касаційної скарги, з`ясував повноту фактичних обставин, встановлених судами, та правильність застосування норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги з огляду на таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до пп.5 п.4 Положення про Управління Держпраці, затвердженого наказом Держпраці від 4 лютого 2016 року №8, Управління Держпраці, згідно покладених на нього завдань, здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі, їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.
Згідно з пп.5 п.6 Положення Управління Держпраці, для виконання покладених на нього завдань має право, безперешкодно проводити відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об`єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, здійснення нагляду та контролю за додержанням якого віднесено до повноважень Держпраці.
Управління Держпраці при здійсненні перевірок з питань дотримання законодавства про працю у своїй діяльності керується наказом Міністерства соціальної політики від 02 липня 2012 року № 390 "Про затвердження Порядку проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції з питань праці та її територіальних органів".
Відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 100 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року № 929-р, функції і повноваження Державної інспекції України з питань праці передані правонаступникам Державній службі України з питань праці та її територіальним органам.
Відповідно до п.3 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб`єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами КПК України. В той же час, зазначене обмеження не поширюється: з 01 січня 2015 року на перевірки суб`єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість; з 01 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи-підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібно роздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.
Отже, Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" направлений на врегулювання відносин, що виникають у сфері справляння податків і зборів та передбачає внесення змін до податкового законодавства.
Крім того, 28 грудня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 76 "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України", який набув чинності 01 січня 2015 року. Відповідно до п.8 розділу ІІІ "Прикінцеві положення" Закону № 76 встановлено, що перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України та Державної фінансової інспекції України) здійснюються протягом січня-червня 2015 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб`єкта господарювання щодо його перевірки.