ПОСТАНОВА
Іменем України
24 грудня 2019 року
Київ
справа №822/716/16
адміністративне провадження №К/9901/14544/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Саприкіної І.В., Рибачука А.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу "Резиденція-3" на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08.09.2016 (головуючий суддя: Сторчак В.Ю., судді: Ватаманюк Р.В., Мельник-Томенко Ж.М.) у справі № 822/716/16 за позовом Житлово-будівельного кооперативу "Резиденція-3" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, треті особи - головний інспектор будівельного нагляду відділу ДАБ контролю Управління ДАБ контролю Департаменту ДАБ контролю та нагляду ДАБІ України Скляров Олександр Сергійович, головний інспектор будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу ДАБ контролю та ринкового нагляду Департаменту ДАБІ у м. Києві Лук`янов Андрій Олександрович, головний інспектор будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу ДАБ контролю та ринкового нагляду Департаменту ДАБІ у м. Києві Багнюк Андрій Якович, про визнання протиправним та скасування припису і постанови,
В С Т А Н О В И В:
13.04.2016 Житлово-будівельний кооператив "Резиденція-3" (далі - позивач або ЖБК "Резиденція-3") звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі- відповідач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - головний інспектор будівельного нагляду відділу ДАБ контролю Управління ДАБ контролю Департаменту ДАБ контролю та нагляду ДАБІ України Скляров О.С., головний інспектор будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу ДАБ контролю та ринкового нагляду Департаменту ДАБІ у м. Києві Лук`янов А.О., головний інспектор будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу ДАБ контролю та ринкового нагляду Департаменту ДАБІ у м. Києві Багнюк А.Я., в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати припис Державної архітектурно-будівельної інспекції від 15.03.2016 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;
- визнати протиправною та скасувати постанову від 28.03.2016 №0072/40-212-10/2535 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у сумі 124 020,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що про проведення позапланової перевірки позивача повідомлено не було у встановленому порядку, уповноважених представників ЖБК "Резиденція-3" при її проведенні не було, про розгляд матеріалів нібито вчиненого порушення відповідач не повідомляв, тому ЖБК "Резиденція-3" не мав можливості подати свої докази та заперечення. Також зазначив, що матеріали надійшли до ЖБК "Резиденція-3" після розгляду справи, акт перевірки складений майже через місяць після її проведення, на момент проведення перевірки право на будівництво передано ЖБК "Місто-сад восьмий будівельний 4Б".
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 07.06.2016 адміністративний позов задоволено:
визнано протиправним та скасовано припис від 15.03.2016 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;
визнано протиправною і скасовано постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 28.03.2016 №072/40-212-10/2535.
Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не спростовані твердження ЖБК "Резиденція-3" про проведення позапланової перевірки та розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності за відсутності позивача. Крім того, суд першої інстанції встановив, що перевірку дотриманням позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил було проведено у присутності осіб, які не є уповноваженими особами позивача.
Отже, за висновком суду першої інстанції, відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів суду правомірності своїх дій та рішень, в той час як позивач свої доводи належним чином довів і обґрунтував, тому оскаржувані постанова та припис є протиправними та підлягають скасуванню.
Вінницький апеляційний адміністративний суд не погодився з висновками суду першої інстанції, постановою від 08.09.2016 за результатами розгляду апеляційної скарги Державної архітектурно-будівельної інспекції України скасував постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 07.06.2016 та прийняв нову постанову, якою відмовив в задоволенні позову ЖБК "Резиденція-3".
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи нове рішення у справі, апеляційний суд виходив з того, що процедурні порушення під час призначення та/або проведення перевірки посадовими особами ДАБІ вимог законодавства, що регулює порядок проведення таких перевірок, не повинні сприйматися як безумовне свідчення протиправності винесених ними постанов та приписів і не звільняє суб`єкта містобудування від передбаченої чинним законодавством відповідальності за допущені ним порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил суб`єктом містобудування.
Також суд апеляційної інстанції зазначив, що до перевірки були долучені фахівці, які здійснюють технічний нагляд під час будівництва, зокрема інженер з технічного нагляду Тесля В.В., головний архітектор проекту Гончаренко М. Е. та головний інженер проекту--Золотарьов А. О . Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зазначені фахівці незалежно від знаходження в трудових правовідносинах із позивачем мали право представляти інтереси останнього під час перевірки та бути присутніми під час складання Акта від 15.03.2016.
Крім того, апеляційний суд в ухваленому рішенні зазначив, що перевіркою встановлено невиконання позивачем містобудівних вимог, а саме: не розроблялось історико-містобудівне обґрунтування, проектна документація не погоджувалась Міністерством Культури України, не отримано дозвіл Міністерства Культури України на виконання земляних робіт, у зв`язку з чим дійшов висновку про наявність підстав вважати об`єкт самочинним будівництвом.
Також суд апеляційної інстанції погодився із зафіксованими в акті перевірки від 15.03.2016 порушеннями, на підставі якого складено оскаржуваний припис та винесено оскаржувану постанову. Водночас зазначив, що порушення підтверджується самою Декларацією про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до ІІІ категорії складності, зареєстрованою Департаментом ДАБІ у Вінницькій області від 17.07.2015.
За позицією суду апеляційної інстанції твердження позивача відносно того, що йому не було відомо про час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення спростовуються наявним в матеріалах справи протоколом про адміністративне правопорушення, в якому вказано, що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбудеться о 10 год 30 хв 28.03.2016 в приміщенні Державної архітектурно-будівельної інспекції за адресою м. Київ, бульвар Лесі Українки,26.
За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку, що підстав для визнання незаконним рішення про застосування штрафних санкцій немає, адже позивач не спростовував наявності факту виявлених порушень, які стали підставою для прийняття оскаржуваних рішень відповідача.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду апеляційної інстанції, позивач направив до суду касаційної інстанції касаційну скаргу (надійшла поштою 03.10.2016), у якій просив скасувати постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08.09.2016, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 07.06.2016 залишити в силі.
Касаційну скаргу позивач обґрунтовує порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права. Зокрема, зазначає, що направлення на проведення перевірки від 09.02.2016 оформлено зі строком дії з 10.02.2016 по 16.02.2016, але перевірка була проведена відповідачем 15.03.2016, тобто з порушенням строків, визначених для її проведення.
З посиланням на положення пунктів 17 та 20 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі - Порядок №553), та пункту 3 частини 4 статті 41 Закону України від 17.02.2011 №3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон №3038), наголошує, що цими нормативно-правовими актами не передбачено право посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю видавати приписи поза межами строків перевірок.
Також скаржник стверджував, що не отримував направлення для проведення позапланової перевірки та не був повідомлений про розгляд справи, внаслідок чого був позбавлений надати інформацію на спростування висновків перевірки.
Із посиланням на наявність в матеріалах справи інформаційних довідок, які містять інформацію про суборенду земельної ділянки, скаржник стверджував про відсутність з його боку порушень законодавство про містобудування та містобудівну діяльність.
17.10.2017 позивач подав доповнення до касаційної скарги, де він зазначив про безпідставне надання судом апеляційної інстанції оцінці Декларації про готовність об`єкта до експлуатації, який належить до І-ІІІ категорії складності, оскільки об`єкт будівництва не зданий в експлуатацію, а відповідно зазначеної декларації не існує.
Інші учасники своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористалися.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31.10.2016 відкрито касаційне провадження у справі.
15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.
Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції згаданого Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
02.02.2018 цю справу передано на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
В порядку, визначеному статтею 31, пунктом 15 Перехідних положень КАС України, за результатами повторного автоматизованого розподілу від 10.06.2019 визначений новий склад суду: голуючий суддя: Чиркін С.М., судді: Рибачук А. І. Саприкіна І.В.
Ухвалою Верховного Суду від 23.12.2019 справу прийнято до провадження та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до вимог статті 345 КАС України.
Верховний Суд переглянув оскаржуване судове рішення у межах доводів касаційної скарги, з урахуванням вимог статті 341 КАС України з`ясував повноту фактичних обставин справи, встановлених судами, перевірив правильність застосування норм матеріального і процесуального права та встановив таке.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем 15.03.2016 проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ЖБК "Резиденція-3" на об`єкті "Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення на вул. Свердлова, 116 (секція № 6)" у м. Вінниці.
За результатами позапланової перевірки був складений акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 15.03.2016 (далі - Акт від 15.03.2016).
Разом з актом перевірки було складено протокол та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 15.03.2016. У приписі сформована вимога про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності до 10.06.2016.
У протоколі про правопорушення в сфері містобудівної діяльності від 15.03.2016 посадовими особами відповідача зафіксовано, що замовником будівництва ЖБК "Резиденція-3" затверджено проектну документацію без проведення обов`язкової експертизи проекту будівництва в частині міцності, надійності та довговічності. Крім того, на підставі витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №53219400 від 15.02.2016 встановлено, що земельна ділянка, кадастровий номер якої 0510100000:02:056:0100, яка розташована за адресою: Вінницька область, м. Вінниця, вул. Свердлова, 116 (загальною площею 1,2386 га), на підставі договору оренди, серія та номер: б/н, виданий 30.09.2014, укладеного між Територіальною громадою м. Вінниці, в особі Вінницької міської ради (орендодавець) та ТОВ "Приват-Інбуд" (орендар), знаходиться у користуванні оредаря.
У зв`язку з викладеним вище, замовником будівництва ЖБК "Резиденція-3" зазначені недостовірні дані у декларації про початок виконання будівельних робіт "Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення на вул. Свердлова, 116 (секція № 6)" № ВН 083151980939 від 17.07.2015 в частині проведеної експертизи проекту будівництва, чим порушено вимоги частини 8 статті 36 Закону №3038. Відповідальність за встановлені правопорушення передбачена абз.4 пунктом 4 частини 2 статті 2 Закону України від 14.10.1994 №208/94-ВР "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" (далі - Закон №208/94-ВР).
Головним інспектором будівельного нагляду відділу державного архітектурно-будівельного контролю Управління державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду Державної архітектурно-будівельної інспекції України Скляровим О.С. за результатами розгляду акту перевірки від 15.03.2016, протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 15.03.2016 було встановлено вчинення ЖБК "Резиденція-3" правопорушень, зафіксованих в акті від 15.03.2016 та 28.03.2016 винесено постанову №072/40-212-10/2535 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою ЖБК "Резиденція-3" визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз.4 пункту 4 частини другої статті 2 Закону №208, та накладено штраф у сумі 124 020 грн.
Не погоджуючись з прийнятими відповідачем рішеннями та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, Верховний Суд виходить з такого.
Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень) та частини четвертої статті 328 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Повноваження ДАБІ України у спірних правовідносинах врегульовані Законом №3038 та Законом №208/94-ВР (тут і далі - у редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно з частинами першою та другою статті 41 Закону №3038 державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 1 Порядку № 553 (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється ДАБІ України та її територіальними органами.
Згідно з пунктом 7 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.
Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням чи письмової заяви про проведення перевірки щодо дотримання суб`єктом господарювання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов`язаної з будівництвом об`єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів інспекцій; перевірка виконання суб`єктом господарювання вимог інспекції щодо усунення порушень ліцензіатом ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов`язаної з будівництвом об`єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Підпунктом 3 пункту 11 Порядку № 553 визначено, що посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.
Згідно з положеннями пункту 9 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.
Відповідно до пункту 14 Порядку № 553 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний, зокрема, надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.
Пунктом 16 Порядку № 553 передбачено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).
У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком (пункт 17 Порядку № 553).
Відповідно до пункту 18 Порядку № 553 керівникові кожного суб`єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.
Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.
Завірена належним чином копія акта, складеного посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами проведеної на об`єкті будівництва перевірки, щодо невиконання приписів, виданих органом державного архітектурно-будівельного контролю генеральному підряднику (підряднику), стосовно порушень вимог нормативно-правових актів, будівельних норм та нормативних документів у сфері містобудівної діяльності, затверджених проектних рішень під час будівництва об`єктів та/або зупинення підготовчих та будівельних робіт надсилається до апарату Держархбудінспекції як органу ліцензування для прийняття відповідного рішення.
Пунктом 19 Порядку № 533 також передбачено, що припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.
Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.
Якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.
Згідно із пунктом 21 Порядку № 533 у разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис та надсилає зазначені документи йому рекомендованим листом з повідомленням.
Зміст наведених норм свідчить, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у формі планових і позапланових перевірок, за його результатами посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Перевірка проводиться у присутності суб`єкта містобудівної діяльності або його представника.
Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 810/3517/17, від 22.10.2018 у справі № 153/876/17, від 10.07.2019 у справі № 521/17659/17.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 15.03.2016 ДАБІ України проведено позапланову перевірку на об`єкті "Будівництво багатоповерхового житлового будинку із вбудованими приміщеннями громадського призначення на вул. Свердлова, 116 (секція № 6)" по вул. Свердлова, 116 (вул. Князів Коріатовичів, 116, м. Вінниця)" у присутності інженера технічного нагляду Теслі В.В., начальника будівельної дільниці Цопи Ю.М., головного архітектора проекту Гончаренко М.Е., за результатами якої складено акт перевірки, протокол та припис про усунення виявлених порушень від 15.03.2016.
Разом з тим, як в акті перевірки, протоколі та приписі від 15.03.2016 відсутні підписи осіб, які були присутні під час перевірки, також відсутня інформація про отримання копії документів особами, що були присутні при складенні документів, або уповноваженими особами позивача, та відсутні записи щодо відмови осіб від підпису або отримання документів.
Водночас судом першої інстанції також встановлено, що перевірка проведена у присутності інженера технічного нагляду Теслі В .В., начальника будівельної дільниці Цопи Ю.М., головного архітектора проекту Гончаренко М.Е., які не є уповноваженими представниками суб`єкта містобудування у розумінні необхідності дотримання гарантій, передбачених статтею 41 Закону №3038 та пунктом 11 Порядку № 553, що є порушенням встановленого порядку проведення перевірки.
Колегія суддів Верховного Суду погоджується з такою оцінкою судів попередніх інстанцій, виходячи з наступного.
Згідно з положеннями частини третьої статті 237 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.