ПОСТАНОВА
Іменем України
23 грудня 2019 року
м. Київ
справа №816/4677/15
касаційне провадження №К/9901/25993/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05.07.2016 (суддя Канигіна Т.С.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2016 (головуючий суддя - Мінаєва О.М., судді: Макаренко Я.М., Шевцова Н.В.) у справі № 816/4677/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Квант Пром" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Квант Пром" звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24.09.2015 № 0163551702, від 25.09.2015 № 0001172301, від 25.09.2015 № 0001152301, від 25.09.2015 № 0001142301.
Полтавський окружний адміністративний суд постановою від 05.07.2016 адміністративний позов задовольнив.
Харківський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 15.11.2016 постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05.07.2016 залишив без змін.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Державна податкова інспекція у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області оскаржила їх у касаційному порядку.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05.07.2016, ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2016 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме: пункту 44.1 статті 44, підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, підпункту 164.2.11 пункту 164.2 статті 164, підпункту 170.9.1 пункту 170.9 статті 170, пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), пунктів 3.1, 3.2 глави 3, пунктів 7.39, 7.41 глави 7 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), статей 86, 159 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в судах попередніх інстанцій).
Зокрема, наголошує на ненаданні судами повної і всебічної оцінки обставинам справи та наявним доказам.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що контролюючим органом проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Квант Пром" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2012 по 31.12.2014, результати якої оформлено актом від 07.09.2015 № 1573/16-01-22-02/32370933.
За її наслідками відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог пункту 44.1 статті 44, підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) з огляду на завищення витрат операційної діяльності при формуванні "Собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)" за 2014 рік на суму 3193862,00 грн. внаслідок їх непідтвердження під час здійснення контрольного заходу відповідними первинними документами, а також на суму 287658,00 грн., у тому числі за друге півріччя 2012 року на 75092,80 грн., за 2013 рік на 118965,00 грн., за 2014 рік на 93600,00 грн., за рахунок включення сум амортизаційних відрахувань щодо будівлі за адресою: м. Полтава, пров. Спортивний, 11, де розташовано дільницю з обробки деревини та виготовлення погонажних виробів, а також біржу лісу, у зв`язку із відсутністю на неї правоустановлюючих документів.
Крім того, виявлено недотримання платником правил пунктів 3.1, 3.2 глави 3, пунктів 7.39, 7.41 глави 7 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), з підстави проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (встановленої форми та змісту), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів у загальному розмірі 30443,41 грн., а саме - за авансовими звітами від 19.10.2012 № 69 на суму 9900,00 грн., від 28.11.2012 № 76 на суму 8000,00 грн., від 31.05.2013 № 19 на суму 11189,21 грн., від 11.10.2013 № 46 на суму 357,64 грн., від 15.10.2013 № 47 на суму 159,96 грн., від 24.10.2013 № 48 на суму 836,60 грн., що, в свою чергу, призвело до порушення вимог підпункту 164.2.11 пункту 164.2 статті 164, підпункту 170.9.1 пункту 170.9 статті 170, пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
На підставі зазначеного акта перевірки Державною податковою інспекцією у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області прийнято податкові повідомлення-рішення: від 24.09.2015 № 0163551702, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку, в розмірі 5424,73 грн. за основним платежем та 2832,87 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; від 25.09.2015 № 0001142301, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 48006,00 грн. за основним платежем та 12001,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; від 25.09.2015 № 0001152301, згідно з яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 3193862,00 грн.; від 25.09.2015 № 0001172301, згідно з яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 30443,41 грн.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об`єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.
Водночас згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
За змістом підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не включаються до складу витрат.
Визнаючи необґрунтованим висновок контролюючого органу про завищення позивачем витрат операційної діяльності при формуванні "Собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)" за 2014 рік на суму 3193862,00 грн. внаслідок їх непідтвердження первинними документами, попередні судові інстанції виходили з того, що на початку контрольного заходу посадовим особам органу доходів і зборів було надано доступ до всіх первинних документів Товариства з обмеженою відповідальністю "Квант Пром" за охоплений перевіркою період та питань щодо змісту таких первинних документів у відповідача не виникло.
В той же час, згідно з підпунктом 16.1.5 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платник податків зобов`язаний подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов`язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов`язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.
Вимоги частин четвертої та п`ятої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в попередніх судових інстанціях), які кореспондують правилам частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15.12.2017), зобов`язують суд до активної ролі в судовому процесі, в тому числі до офіційного з`ясування всіх обставин справи і у відповідних випадках до витребування тих доказів, яких, на думку суду, не вистачає для належного встановлення обставин у справі, що розглядається.
Предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить установити при ухваленні судового рішення.
У спірній ситуації, обґрунтовуючи свою правову позицію, відповідач посилався на те, що ним на адресу позивача скеровано лист від 20.08.2015 № 4689/10/16-01-22-02-21 з проханням надати письмові пояснення та документальні підтвердження показників, відображених в уточнених деклараціях з податку на прибуток за 2012, 2013 та 2014 роки.
Листом від 01.09.2015 № 124 Товариством з обмеженою відповідальністю "Квант Пром" надано пояснення стосовно правомірності складення зазначених уточнюючих розрахунків, однак без жодного документального підтвердження уточнених показників.
Крім того, під час здійснення перевірки контролюючим органом направлено платнику запит від 11.08.2015 № 3 про надання пояснень та підтверджуючих документів, а саме - калькуляції (фактичної та/або планової) собівартості продукції, відповідно до якої визначалась ціна готової продукції.
З огляду на відмову в отриманні вказаного запиту посадовими особами Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області складено акт відмови від підпису про отримання запиту від 11.08.2015 № 3.
Згідно з пунктом 44.6 статті 44 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
За правилами пункту 44.7 статті 44 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків-фізичної особи або посадової особи платника податків-юридичної особи).
Протягом п`яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.