ПОСТАНОВА
Іменем України
17 грудня 2019 року
м. Київ
справа №816/1233/16
касаційне провадження №К/9901/27184/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.
розглянув у судовому засіданні без повідомлення сторін касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2016 (головуючий суддя - Курило Л.В., судді: Русанова В.Б., Присяжнюк О.В.) у справі № 816/1233/16 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних санкцій,
В С Т А Н О В И В:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.04.2016 № 0013291701 та рішення від 04.04.2016 № 0013141701 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.
Полтавський окружний адміністративний суд постановою від 25.08.2016 адміністративний позов задовольнив частково. Визнав протиправним та скасував рішення від 04.04.2016 № 0013141701 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.
Харківський апеляційний адміністративний суд постановою від 30.11.2016 постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 25.08.2016 скасував та прийняв нову - про задоволення позову. Визнав протиправними та скасував податкове повідомлення-рішення від 04.04.2016 № 0013291701 та рішення від 04.04.2016 № 0013141701 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.
Державна податкова інспекція у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області звернулась до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2016 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме: пунктів 138.1, 138.4 статті 138, підпункту 139.1.3 пункту 139.1 статті 139, пунктів 177.2, 177.4 статті 177 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), пункту 2 частини першої статті 7, частини одинадцятої статті 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), статей 11, 86, 159 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в суді апеляційної інстанції).
Зокрема, наголошує на правомірності прийняття оспорюваних актів індивідуальної дії.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що контролюючим органом проведено документальну планову виїзну перевірку Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2014 по 31.12.2015, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2015, результати якої оформлено актом від 04.03.2016 № 647/16-01-13-05-10/2633504079.
На підставі зазначеного акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.04.2016 № 0013291701, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, в розмірі 21790,49 грн. за основним платежем та 5447,63 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, та рішення від 04.04.2016 № 0013141701, згідно з яким застосовано штрафні санкції за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в розмірі 4899,77 грн.
Перевіркою встановлено недотримання позивачем вимог пунктів 138.1, 138.4 статті 138, підпункту 139.1.3 пункту 139.1 статті 139, пунктів 177.2, 177.4 статті 177 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), в результаті чого занижено податок на доходи фізичних осіб у загальному розмірі 21790,49 грн., що, в свою чергу, призвело до порушення пункту 2 частини першої статті 7, частини одинадцятої статті 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Зокрема, з`ясовано, що між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дистрибьюшен сервісиз Україна" укладено дилерський договір від 10.07.2012 № 7D на поставку періодичних видань друкованих засобів масової інформації.
На виконання цього правочину, відповідно до видаткових накладних на отримання друкованої продукції та накладних на її повернення підприємцем придбано в Товариства з обмеженою відповідальністю "Дистрибьюшен сервісиз Україна" друковану продукцію на суму 1854795,73 грн. Згідно з банківськими виписками про рух коштів по рахунку Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за періодичні видання та друковану продукцію перераховано постачальнику грошові кошти в сумі 1932700,00 грн.
Дебіторська заборгованість по покупцям у 2014 році не зменшилась, у той час як позивачем здійснено погашення кредиторської заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Дистрибьюшен сервісиз Україна" в розмірі 77904,27 грн.
Так, відповідно до видаткових накладних на отримання друкованої продукції та накладних на її повернення підприємцем реалізовано друковану продукцію Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 на суму 152175,18 грн., а згідно з банківськими виписками про рух коштів по розрахунковому рахунку отримано від неї кошти за поставлену продукцію в розмірі 183500,00 грн.
Отже, покупцем на адресу позивача перераховано коштів на 31324,82 грн. більше, ніж відвантажено останнім продукції. Фактично здійснено попередню оплату за товар, яка станом на 31.12.2014 рахується як кредиторська заборгованість.
Також, на підставі видаткових накладних на отримання та накладних на повернення друкованої продукції підприємцем реалізовано друковану продукцію Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 на суму 180905,81 грн., а відповідно до банківських виписок про рух коштів по розрахунковому рахунку отримано грошові кошти за друковану продукцію від неї в розмірі 187665,00 грн.
Тобто, покупцем перераховано позивачу на 6759,19 грн. більше, ніж вартість відвантаженої ним продукції. Фактично здійснено попередню оплату за товар, яка станом на 31.12.2014 рахується як кредиторська заборгованість.
Крім того, Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 відповідно до видаткових накладних на отримання продукції та накладних на її повернення реалізовано друковану продукцію Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 на суму 101129,12 грн., в той час як отримано від неї в оплату постановленого товару 103250,00 грн., що підтверджується банківськими виписками про рух коштів по розрахунковому рахунку.
Таким чином, Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 на адресу позивача перераховано коштів на 2120,88 грн. більше, ніж відвантажено останнім продукції. Фактично здійснено попередню оплату за товар, яка станом на 31.12.2014 рахується як кредиторська заборгованість.
Поміж іншого, відповідно до банківських виписок про рух коштів на розрахунковий рахунок підприємця надійшли грошові кошти на загальну суму 11349,00 грн., у тому числі в розмірі 9348,00 грн. від ОСОБА_5 (документ від 27.02.2014 № 9717087) та в сумі 2001,00 грн. від ОСОБА_6 (документ від 07.05.2014 № 10620448).