ПОСТАНОВА
Іменем України
23 грудня 2019 року
Київ
справа №420/68/17
адміністративне провадження №К/9901/16577/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Марківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області на постанову Новопсковського районного суду Луганської області від 31 травня 2017 року (суддя Стеценко О.С.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2017 року (колегія суддів: Арабей Т.Г., Геращенко І.В. Міронова Г.М.) у справі №420/68/17 за позовом ОСОБА_1 до Марківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -
УСТАНОВИВ:
В січні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Марківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (з урахуванням уточнень) про:
- скасування рішення відповідача від 20 грудня 2016 року про відмову позивачу в призначенні пенсії на пільгових умовах;
- зобов`язання управління прийняти рішення про призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах згідно п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", п. 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 20 вересня 2016 року.
Постановою Новопсковського районного суду Луганської області від 31 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2017 року, задоволено.
Не погоджуючись із судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить судові рішення скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що відсутні підстави для призначення пенсії на пільгових умовах, оскільки позивачем не надано уточнюючу довідку, що підтверджувала б пільговий стаж.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Справу передано до Верховного Суду.
У зв`язку із відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, ця справа розглядалася в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до пункту 1 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судами встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, з 01 лютого 1984 року по 08 червня 1999 року працював на Білолуцькому заводі по виробництву м`ясо-кісткового борошна.
З записів трудової книжки позивача вбачається, що з 01 лютого 1984 року він перебував на посаді водія спецавтомашини 3 класу (15 липня 1988 йому присвоєно 3 клас), 08 червня 1999 року звільнений у зв`язку з переведенням.
Загальний трудовий стаж позивача складає понад 30 років.
20 вересня 2016 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Новопсковьскому районі Луганської області із заявою про призначення пенсії згідно п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
Для підтвердження стажу роботи, в тому числі і на пільгових умовах, позивач надав трудову книжку, архівні довідки, копії наказів у т.ч. про атестацію робочих місць та інші.
Рішенням Управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області від 20 грудня 2016 року позивачу відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у зв`язку з ненаданням довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідник записів у ній.
Не погоджуючись з рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд виходив з того, що пільговий стаж позивача по списку № 2 підтверджений належним чином, а тому рішення про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах є протиправним та підлягає скасуванню.
Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає наступне.
Пунктом "б" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (далі Закон) передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Відповідно до статті 62 цього Закону основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно зі Списками № 1 деталізоване у Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі - Порядок № 383).