ПОСТАНОВА
Іменем України
23 грудня 2019 року
Київ
справа №742/2163/16-а
адміністративне провадження №К/9901/12464/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бучик А.Ю.,
суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 05.08.2016 (в складі головуючого судді Коваленко А.В.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.09.2016 (у складі колегії суддів: головуючого судді - Шурка О.І., суддів: Василенка Я.М., Кузьменка В.В.) у справі №742/2163/16-а за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа - Чернігівський обласний військовий комісаріат, про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
В липні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати неправомірними дії Міністерства оборони України щодо повернення на доопрацювання заяви з доданими документами про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням III групи інвалідності, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії;
- скасувати рішення Міністерства оборони України від 20 травня 2016 року № 36, оформлене протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, в частині не призначення йому одноразової грошової допомоги та повернення документів на адресу Чернігівського обласного військового комісаріату;
- зобов`язати Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення та виплату йому одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням III групи інвалідності, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.
Позов обгрунтовував тим, що він проходив строкову військову службу в лавах Збройних Сил колишнього Радянського Союзу з 02 жовтня 1983 року по 02 лютого 1986 року, в тому числі в період з 22 грудня 1983 року по 02 лютого 1986 року приймав участь в бойових діях в демократичній республіці Афганістан та у 1984 році отримав множинне мінно-вибухове осколкове поранення, ЗЧМТ контузію головного мозку. У зв`язку з цим у листопаді 2013 року пройшов судово-медичну експертизу у Київському міському клінічному бюро судово-медичних експертиз. Засіданням Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузії, травм, каліцтв, встановлено, що захворювання молодшого сержанта у відставці ОСОБА_1 отримані внаслідок поранення, ЗЧМТ, контузія головного мозку, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. В червні 2015 року він пройшов обстеження медико-соціальною експертною комісією, яка встановила йому ІІІ групу інвалідності. 25 червня 2015 року отримав посвідчення інваліда війни 3 групи. У зв`язку з цим 17 грудня 2015 року він звернувся з заявою на адресу Прилуцько-Варвинського ОМВК, де він перебуває на військовому обліку, про виплату йому одноразової грошової допомоги, внаслідок встановлення йому ІІІ групи інвалідності. 18 грудня 2015 року Прилуцько -Варвинський ОМВК направив вищевказану заяву на адресу Чернігівського обласного військового комісаріату. 22 грудня 2015 року Чернігівський обласний військовий комісаріат направив заяву з доданими до неї документами до Департаменту фінансів МО України для прийняття відповідного рішення щодо призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги. 20 травня 2016 року комісія з розгляду питань пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, зробила висновок про необхідність повернення на доопрацювання документів поданих на розгляд особами ла колишніх військовослужбовців, в тому числі і позивачу, оскільки відсутні документи, що свідчать про причину та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.
Постановою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 05 серпня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2016 року, позовні вимоги задоволено частково.
Визнано неправомірними дії Міністерства оборони України щодо повернення на доопрацювання заяви ОСОБА_1 про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням 3-ї групи інвалідності, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби.
Зобов`язано Міністерство оборони України розглянути заяву ОСОБА_1 щодо призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку з отриманням третьої групи інвалідності під час виконання обов`язків військової служби та прийняти відповідне рішення.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду апляційної інстанції та змінити постанову суду першої інстанції, доповновши її новими частинами про скасування рішення Міністерства оборони України від 20 травня 2016 року № 36, оформлене протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, в частині не призначення йому одноразової грошової допомоги та повернення документів на адресу Чернігівського обласного військового комісаріату; та зобов`язання відповідача прийняти рішення про призначення та виплату йому одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням 3-ї групи інвалідності, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди попередніх інстанцій, визнавши неправомірними дії відповідача щодо повернення його документів не скасували рішення, на виконання якого ці документи було повернуто.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19 жовтня 2016 року відкрито касаційне провадження за вищевказаною скаргою.
Відповідач та третя особа правом на подання заперечень на касаційну скаргу не скористались.
Справу передано до Верховного Суду.
Суд касаційної інстанції, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судами встановлено, що позивач проходив військову службу в Збройних силах з 02.10.1983 по 02.02.1986 та приймав участь у бойових діях в республіці Афганістан з 22.12.1983 по 02.02.1986.
25 червня 2015 року ОСОБА_1 видано посвідчення серія НОМЕР_1 про те, що він є інвалідом 3 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни інвалідів війни.
17 грудня 2015 року позивач звернувся до військового комісаріату Прилуцько-Варвинського ОМВК з заявою та документами для отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із отриманням ІІІ групи інвалідності, пов`язаної із виконанням обов`язків військової служби.
18 грудня 2015 року Прилуцький об`єднаний міський військовий комісаріат надіслав військовому комісару Чернігівського обласного військового комісаріату документи позивача для призначення одноразової грошової допомоги.
22 грудня 2015 року Чернігівський обласний військовий комісаріат направив Департаменту фінансів Міністерства оборони України заяву ОСОБА_1 та документи для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.
23 травня 2016 року відповідно до протоколу засідання комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби №36 від 20 травня 2016 року, комісія дійшла висновку про необхідність повернення на доопрацювання документів, в тому числі ОСОБА_1
Листом від 27 травня 2016 року №5/2255с Чернігівський обласний військовий комісаріат повідомив позивача, що подані ним документи для призначення одноразової грошової допомоги повернуті для доопрацювання відповідно до протоколу від 20 травня 2016 року за № 36 засідання комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, оскільки в наданих матеріалах відсутні документи, що свідчать про причину чи обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, що передбачено п. 11 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 (далі - Порядок № 975).
Не погодившись з вказаними діями Міністерства оборони України та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності, що настала внаслідок захворювань, які пов`язані з пораненнями, одержаними ним при виконанні обов`язків строкової військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
Крім того, суди зазначили, що рішення щодо призначення або відмови у такому призначенні одноразової грошової допомоги відповідачем не приймалось, що свідчить про безпідставність позовних вимог в частині зобов`язання відповідача здійснити нарахування і виплату одноразової грошової допомоги та скасування рішення про відмову про призначення та виплату такої допомоги.
Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає таке.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку із виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон № 2232-ХІІ).
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначені Законом України № 2011-ХІІ від 20.12.1991 "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-ХІІ).
Відповідно до статті 41 Закону № 2232-ХІІ України виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом № 2011-ХІІ.
Відповідно до частини другої статті 16 Закону № 2011-ХІІ (в редакції, чинній на час звернення до відповідача за призначенням одноразової грошової допомоги) така допомога призначалась і виплачувалась у разі:
1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби;
2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби;