1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України



24 грудня 2019 року

Київ

справа №200/4362/19-а

адміністративне провадження №К/9901/20245/19



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шарапи В.М.,

суддів: Желєзного І.В., Чиркіна С.М.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23.04.2019 у складі судді Галатіної О.О. та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 26.06.2019 у складі колегії суддів: Геращенка І.В. (головуючий суддя), Міронової Г.М., Сіваченка І.В. у справі №200/4362/19-а за позовом ОСОБА_1 до Міністерство оборони України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії щодо доплати одноразової грошової допомоги

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

1. ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства оборони України (надалі - МОУ), в якому просив:

1.1. визнати протиправними дії МОУ щодо прийняття пункту 15 Протоколу №13 засідання Комісії МОУ з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 08.02.2019;

1.2. скасувати пункт 15 Протоколу №13 засідання Комісії МОУ з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 08.02.2019;

1.3. зобов`язати МОУ повторно розглянути заяву з документами ОСОБА_1 подану про доплату одноразової грошової допомоги та прийняти рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні;

2. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 23.04.2019, яке залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.06.2019, позовні вимоги задоволено частково.

2.1. Визнано протиправним і скасовано пункт 15 Протоколу засідання Комісії МОУ з розгляду питань пов`язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги і компенсаційних сум №13 від 08.02.2019.

2.2. Зобов`язано МОУ повторно розглянути заяву ОСОБА_1 подану про доплату одноразової грошової допомоги та прийняти рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої у рішенні суду.

2.3. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

3. Судами попередніх інстанцій під час судового розгляду справи встановлено наступні обставини:

3.1. ОСОБА_1 під час проходження військової служби у Збройних Силах СРСР у військовій частині 9873 приймав участь у бойових діях в Демократичній Республіці Афганістан з 05.07.1986 по 02.10.1988, що підтверджується довідкою від 19.05.2015 №49, виданою Маріупольським об`єднаним міським військовим комісаріатом.

3.2. З витягу із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 13.03.2013 №569 вбачається, що осколкові поранення голови, верхніх кінцівок, лівої: ноги, ЗЧМТ (контузія, 1987 року) колишнього військовослужбовця ОСОБА_1 1966 року народження, наслідком яких стали множинні рубці голови та обличчя, лівого ліктьового суглобу, правого передпліччя та лівої гомілки розміром від 0,6X0,2 см до 5,3X1,1 см., що підтверджується висновком спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи №407/ж від 05.03.2013 та які у подальшому призвели до розвитку захворювань: стійких залишкових явищ перенесеної ЗЧМ (1987 рік, контузія головного мозку) у вигляді післятравматичної та дисциркуляторної енцефалопатії II ст. з вираженим церебростетічним синдромом, розсіяною пірамідною симптоматикою, вегето-судинною дисфункцією, емоційно вольовою нестійкістю. Післятравматичного церебрального арахноїдиту з лікворо-гіпертензивним синдромом, центральною вестибулярною дисфункцією III ст., стійко вираженим цефалічним синдромом, що підтверджується військово-обліковими та медичними документами - поранення, контузія, захворювання, так - пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії.

3.3. У відповідності до довідки до акта первинного огляду медико-соціальною експертною комісією серії 10 ААБ №436055 від 07.05.2015 позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності внаслідок поранення (контузія), пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

3.4. У відповідності до довідки до акта первинного огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ №0602240 від 20.09.2016 позивачу встановлено ІІ групу інвалідності внаслідок поранення (контузія), пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

3.5. 22.09.2016 ОСОБА_1 видано посвідчення про те, що він є інвалідом ІІ групи серії НОМЕР_1 .

3.6. Рішеннями Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 23.08.2016 в справі №263/6739/16-а та Донецького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2018 року в справі №0540/8459/18-а, які набрали законної сили, встановлено ту обставину, що ІІ група інвалідності встановлена ОСОБА_1 20.09.2016.

3.7. У квітні 2018 року позивач звернувся із заявою до Донецького обласного військового комісаріату про призначення та виплату йому одноразової грошової допомоги у відповідності до вимог статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII (надалі - Закон №2011-XII) у зв`язку із встановленням йому ІІ групи інвалідності.

3.8. Листом Донецького обласного військового комісаріату від 25.05.2018 №СЗ/432 ОСОБА_1 надана відповідь, за змістом якої, посилаючись на вимоги статті 16-3 Закону №2011-XII позивачу відмовлено у призначенні та виплаті йому одноразової грошової допомоги у зв`язку із тим, що ІІ група інвалідності встановлена йому понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності.

3.9. З протоколу засідання комісії МОУ з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 08.02.2019 №13 вбачається, що позивачу було відмовлено у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, оскільки зміна набуття групи інвалідності відбулося протягом двох років після первинного встановлення йому інвалідності.

4. Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з того, що право особи на одержання одноразової грошової допомоги не може підлягати часовим обмеженням і залежати від того чи пройшов дворічний термін з часу первинного огляду і встановлення інвалідності, оскільки першочергово є встановленим той факт, що особа отримала незворотні негативні зміни стану здоров`я внаслідок перебування на військовій службі.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

5. Відповідачем подано касаційну скаргу на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23.04.2019 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 26.06.2019, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

5.1. Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги зводяться до неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права. Зокрема, скаржник посилається на те, що первинне встановлення позивачу ІІІ групи інвалідності мало місце 22.04.2013, а зміна групи інвалідності на ІІ групу відбулась 20.09.2016, тобто понад дворічного терміну після її первинного встановлення, що є підставою для відмови у призначенні та виплаті йому одноразової грошової допомоги відповідно до частини 4 статті 16-3 Закону №2011-XII. Крім того, скаржник наголошує на тому, що позивачем не надано документів, які б свідчили про при причини та обставини поранення (контузії), яке слугувало причиною інвалідності.

6. Позивачем подано відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

6.1. На обґрунтування відзиву зазначає, що оскаржувані судові рішення ухвалені на основі правильного застосування норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права, тому вважає доводи касаційної скарги є безпідставними та необґрунтованими.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:

7. Під час розгляду касаційної скарги колегія суддів враховує положення частин 1-2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), у відповідності до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

8. Згідно зі статтею 41 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII (надалі - Закон №2232-XII), виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".


................
Перейти до повного тексту