ПОСТАНОВА
Іменем України
24 грудня 2019 року
Київ
справа №1240/2088/18
адміністративне провадження №К/9901/64790/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шарапи В.М., суддів Єзерова А.А., Чиркіна С.М.,
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 06.08.2018 (головуючий суддя Петросян К.Є.)
та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.09.2018 (головуючий суддя Ястребова Л.В., судді: Казначеєв Е.Г., Компанієць І.Д.)
у справі №1204/2088/18
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області
про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. У липні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо нездійснення перерахунку позивачу його пенсії за інвалідністю за заявою від 15.06.2018 року, зобов`язати відповідача провести з 01.10.2017 перерахунок та виплату позивачу пенсії, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, відповідно до статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
2. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 06.08.2018, яке залишено без змін постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.09.2018, у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
3. Судами попередніх інстанцій під час судового розгляду справи встановлено, що:
3.1. ОСОБА_1 з 01.04.1988 по 23.06.1988 приймав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи при в/ч № 64354 с. Ораное, куди його призвано на збори Станично-Луганським РВК Ворошиловградської (на теперішній час Луганської) області, що підтверджується довідкою 0709/25 від 23.06.1988, довідкою Станично-Луганського районного військкомату від 27.06.1988 Ворошиловградської (на теперішній час Луганської) області, довідкою СТОВ "Суворова" № 32 про заробітну плату.
3.2. У військовому квитку позивача НОМЕР_1 є відмітка, якою підтверджено участь позивача у роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у період з 01.04.1988 по 23.06.1988 та отримання дози опромінення 4,51 рентген.
3.3. Позивач є особою, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інвалідом ІІІ групи по захворюванню, пов`язаному з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується відповідними посвідченнями та довідками МСЕК.
3.4. 15.06.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив провести перерахунок пенсії за інвалідністю у бік збільшення з 01.10.2017, встановивши її розмір у відповідності до частини 3 статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та п.9-1 Постанови КМУ від 23.11.2011 №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з врахуванням змін згідно Постанови КМУ від 15.11.2017 №851 "Про внесення змін до Порядку обчислення пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", обчисливши з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року з виплатою донарахованих сум.
3.5. За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 відповідач, листом від 06.07.2018 № 88/Л-5 повідомив позивача, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 № 2148-VIII внесено зміни до статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Починаючи з 01.10.2017 особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій і випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної військової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до вказаного закону або за бажанням таких осіб - з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 01 січня відповідного року.
4. Суди першої та апеляційної інстанцій, відмовляючи у задоволенні позову, виходили з того, що відповідач, відмовляючи позивачу у проведенні перерахунку пенсії обчисленого з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати станом на 01 січня відповідного року відповідно до частини 3 статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-XII, діяв на підставі, в межах своїх повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України, оскільки позивач не мав права на відповідне призначення/перерахунок пенсії ні до внесення змін до Закону № 796-XII ні після цих змін.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
5. Позивач - ОСОБА_1, подав касаційну скаргу на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 06.08.2018 та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.09.2018, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
5.1. Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги полягають у тому, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовані норми матеріального права та допущені порушення норм процесуального права. Скаржник наполягає на тому, що судами не було застосовано положення частини 3 статті 59 Закону № 796-XII, яке може бути застосовано не лише відносно осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідності.
6. У відзиві на касаційну скаргу відповідач зазначив, що позивач виконував службові обов`язки з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 05.04.1988 по 23.06.1988, а дійсну строкову службу проходив з 05.11.1974 по 11.01.1977, у зв`язку з чим положення частини 3 статті 59 Закону № 796-XII на ОСОБА_1 не розповсюджується.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
7. Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
8. Як встановлено судами, позивач брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не під час проходження дійсної строкової служби.
9. Згідно з частиною 6 статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25 березня 1992 року № 2232-XII визначено види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу.
10. Частиною 7 статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" визначено, що строкову військову службу громадяни України проходять відповідно до законів України у Збройних Силах України та інших військових формуваннях з метою здобуття військово-облікової спеціальності, набуття практичних навичок і умінь для збройного захисту Вітчизни.
11. Статтею 10 Закону № 796-XII встановлено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.
12. Відповідно до примітки до статті 10 Закону № 796-XII тут і надалі до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов`язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.