ПОСТАНОВА
Іменем України
24 грудня 2019 року
Київ
справа №810/841/17
адміністративне провадження №К/9901/15883/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шарапи В.М.,
суддів: Желєзного І.В., Чиркіна С.М.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Білоцерківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 16.03.2017 у складі судді Волкова А.С. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2017 у складі колегії суддів: Бужак Н.П. (головуючий), Костюк Л.О., Троян Н.М. у справі №810/841/17 за позовом Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області до Публічного акціонерного товариства "Техмашремонт" про стягнення заборгованості
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області (далі - УПФ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства "Техмашремонт" (далі - ПАТ "Техмашремонт") про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (список №1), за період з вересня 2016 року по лютий 2017 року в загальній сумі 65715,96 грн.
2. Постановою Київського окружного адміністративного суду від 16.03.2017, яку залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2017, у задоволенні позову відмовлено повністю.
3. Судами попередніх інстанцій під час судового розгляду справи встановлено, що
3.1. Відповідно до статуту ПАТ "Техмашремонт" дане підприємство створено 25.04.2011 внаслідок перейменування Відкритого акціонерного товариства "Техмашремонт", яке є правонаступником "Білоцерківського орендного ремонтного підприємства".
3.2. На підставі розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, на підставі пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (список №1), згідно з вимогами частини другої розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" УПФ визначено розмір витрат, які підлягають відшкодуванню за рахунок ПАТ "Техмашремонт", у зв`язку з виплатою та доставкою пільгових пенсій таким громадянам: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 , ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 за вересень 2016 року - лютий 2017 року в загальній сумі 65715,96 грн.
4. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач не довів належними та достатніми доказами розмір та склад фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, а також правомірність їх нарахування, крім витрат на виплату та доставку пенсії гр. ОСОБА_4, які відповідачем було сплачено добровільно.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
5. Білоцерківським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Київської області подано касаційну скаргу на постанову Київського окружного адміністративного суду від 16.03.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2017, в якій просить їх скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог повністю.
5.1. Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги зводяться до неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права. Зокрема, скаржник посилається на те, що судами попередніх інстанцій не в повному обсязі досліджено надані відповідачем докази та заперечення. Скаржник зазначає, що відповідач є правонаступником підприємств, на робочих місцях яких зазначені у розрахунках фактичних витрат на виплату і доставку пенсій особи здобули пільговий стаж, які були включені УПФ до списку відшкодування заборгованості. Крім того, відповідач, видаючи довідки про підтвердження пільгового характеру роботи осіб вказаних в розрахунку, визнав факт роботи вказаних осіб на його підприємстві або на підприємстві, правонаступником якого є ПАТ "Техмашремонт".
6. Відповідачем подано відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
6.1. На обґрунтування відзиву зазначає, що оскаржувані судові рішення ухвалені на основі правильного застосування норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права, тому вважає доводи касаційної скарги є безпідставними та необґрунтованими.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
7. Під час розгляду касаційної скарги колегія суддів враховує положення частин 1-2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), у відповідності до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
8. Згідно з пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (надалі - Закон №1058-IV), пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами даного Закону у разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року №1788-XII (надалі - Закон №1788-XII).
У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до вимог статті 27 та з урахуванням вимог статті 28 Закону №1058-IV.
9. Закон №1058-ІV набрав чинності з 01.01.2004. До цього, діяв порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, передбачений нормами Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 року №400/97-ВР (надалі - Закон №400/97-ВР).
10. Пунктом "а" частини 1 статті 13 Закону №1788-XII встановлено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
11. Отже, витрати на виплату та доставку пенсій, призначених особам, відповідно до пункту "а" частини 1 статті 13 Закону №1788-XII за списком №1 та списком №2, покриваються підприємствами та організаціями. При цьому обов`язок підприємств та організацій з відшкодування цих витрат, понесених Пенсійним фондом України після 01.01.2004, не пов`язаний з датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу.
12. Зазначений висновок кореспондується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 25.09.2012 у справі №21-251а12 та правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 20.02.2019 у справі №809/602/17, від 28.02.2019 у справі №808/329/17, від 12.03.2019 у справі №809/602/17.
13. Відповідно до статті 1 Закону №400/97-ВР, платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є суб`єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об`єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об`єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, а відповідно до статті 2 об`єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
14. Згідно з абзацами 1-2 підпункту 2.1.1 пункту 2.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України, що затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за №64/8663 (надалі - Інструкція), платниками страхових внесків є страхувальники - роботодавці: підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об`єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.
15. Пунктом 6.1 Інструкції передбачено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку). Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.