ПОСТАНОВА
Іменем України
24 грудня 2019 року
Київ
справа №826/11299/18
адміністративне провадження №К/9901/20312/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шарапи В.М.,
суддів: Желєзного І.В., Чиркіна С.М.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.02.2019 у складі судді Амельохіна В.В. та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.06.2019 у складі колегії суддів: Бужак Н.П. (головуючий суддя), Костюк Л.О., Пилипенко О.Є. у справі №826/11299/18 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа - Київський міський військовий комісаріат, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства оборони України (надалі - МОУ), третя особа: Київський міський військовий комісаріат, в якому просив:
1.1. визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про відмову позивачу у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги як інваліду ІІ групи з 04.05.2018 внаслідок травми, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби, оформлене протоколом засідання комісії МОУ з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 08.06.2018 №58;
1.2. зобов`язати відповідача вирішити питання щодо призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги, з урахуванням права позивача на отримання одноразової грошової допомоги, як інваліду ІІ групи внаслідок травми, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби, у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на дату встановлення інвалідності, а саме 04.05.2018, з урахуванням проведених виплат та факту подання позивачем усіх документів, передбачених законодавством, відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 (надалі - Порядок №975).
2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.02.2019, яке залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.06.2019, позовні вимоги задоволено повністю.
2.1. Визнано протиправним та скасовано рішення МОУ про відмову ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги як інваліду ІІ групи з 04.05.2018 внаслідок травми, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби, оформлене протоколом засідання комісії МОУ з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 08.06.2018 №58.
2.2. Зобов`язано МОУ вирішити питання щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, з урахуванням його права на отримання одноразової грошової допомоги, як інваліду ІІ групи внаслідок травми, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби, у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на дату встановлення інвалідності, а саме 04.05.2018, з урахуванням проведених виплат, та факту подання ОСОБА_1 усіх документів передбачених законодавством, відповідно до Порядку №975.
3. Судами попередніх інстанцій під час судового розгляду справи встановлено наступні обставини:
3.1. 23.12.2013 ОСОБА_1 під час первинного огляду ЦМСЕК 1 міста Києва, встановлено ІІІ групу інвалідності за захворюваннями, пов`язаними з проходженням військової служби.
3.2. Відповідно до Довідки з акта огляду МСЕК серії АВ №0968438 від 04.05.2018 ОСОБА_1 при повторному огляді встановлено другу групу інвалідності з 25.04.2018, причина інвалідності - захворювання, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби.
3.3. У зв`язку з цим, 22.05.2018 ОСОБА_1 звернувся через Київський міський військовий комісаріат до комісії МОУ із заявою щодо розгляду документів і прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, для призначання одноразової грошової допомоги у разі зміни групи інвалідності.
3.4. 25.05.2018 Київським міським військовим комісаріатом направлено пакет документів до Департаменту фінансів МОУ для вирішення питання щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги у разі зміни групи інвалідності.
3.5. За наслідками розгляду поданих документів комісією МОУ з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум прийнято рішення, затверджене Міністром оборони України, про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв`язку з тим, що згідно з частиною 4 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII (надалі - Закон №2011-XII) та пункту 8 Порядку №975, у разі зміни групи інвалідності доплата одноразової грошової допомоги здійснюється за умови, якщо зміна відбулася протягом двох років після первинного встановлення інвалідності, а ОСОБА_1 групу інвалідності змінено понад дворічний термін. Дана обставина підтверджується витягом із протоколу засідання комісії від 08.06.2018 №58.
4. Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з того, що право особи на одержання одноразової грошової допомоги не може підлягати часовим обмеженням і залежати від того чи пройшов дворічний термін з часу первинного огляду і встановлення інвалідності, оскільки першочергово є встановленим той факт, що особа отримала незворотні негативні зміни стану здоров`я внаслідок перебування на військовій службі.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
5. Відповідачем подано касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.02.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.06.2019, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
5.1. Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги зводяться до неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права. Зокрема, скаржник посилається на те, що зміна групи інвалідності позивачу мала місце протягом понад дворічного терміну після її первинного встановлення, що є підставою для відмови у виплаті йому одноразової грошової допомоги відповідно до абзацу 2 частини 4 статті 16-3 Закон №2011-XII. На думку скаржника, судами попередніх інстанцій не враховано правові висновки Верховного Суду, наведені у постанові від 26.06.2018 у справі №750/5074/17 та в ухвалі від 23.05.2019 у справі №2340/4394/18.
6. Позивачем подано відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
6.1. На обґрунтування відзиву зазначає, що оскаржувані судові рішення ухвалені на основі правильного застосування норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права, тому вважає доводи касаційної скарги є безпідставними та необґрунтованими.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
7. Під час розгляду касаційної скарги колегія суддів враховує положення частин 1-2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), у відповідності до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.