ПОСТАНОВА
Іменем України
23 грудня 2019 року
Київ
справа №815/1209/18
адміністративне провадження №К/9901/13447/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Желєзного І.В. та Коваленко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу № 815/1209/18
за позовом ОСОБА_1
до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Одеської області Груєвої Олександри Валеріївни,
треті особи Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк", ОСОБА_2
про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень,
за касаційною скаргою адвоката Доніної Людмили Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1
на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2018 року (у складі судді Іванова Е.А.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2019 року (у складі колегії суддів Димерлія О.О., Кравченка К.В., Єщенка О.В.),
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2018 року ОСОБА_1 (далі також - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Одеської області Груєвої Олександри Валеріївни (далі також - відповідач, нотаріус), треті особи: Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" (далі також - третя особа, ПАТ КБ "ПриватБанк"), ОСОБА_2 (далі також - третя особа 2, ОСОБА_2 ), в якому просила:
- визнати незаконним та скасувати рішення приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Одеської області Груєвої О. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 32481072 від 22 листопада 2016 року, на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 18 листопада 2016 року внесено записи про право власності Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк": за номером 17557642 - на житловий будинок, з господарськими будівлями та спорудами, загальна площа 278,4 кв.м, житлова площа 65,6 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_3, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 517656751210; за номером 17557891 - на земельну ділянку площею 0, 100 га, кадастровий номер - 5121084200:04:001:0061, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), адреса: АДРЕСА_3, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 552417951210.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що договори іпотеки не є підставою, що підтверджує виникнення перехід або припинення права власності на нерухоме майно.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2018 року, залишеною без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2019 року, закрито провадження у справі на підставі частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що у цій справі, спірні правовідносини виникли між фізичною та юридичною особами у зв`язку з невиконанням умов цивільно-правових договорів (кредитного договору та іпотечного договору), стосуються правомірності набуття права власності КБ "Приватбанк" на житловий будинок АДРЕСА_3, а тому впливають на майнові права позивача як іпотекодавця, який правомірність такого набуття ставить під сумнів. Цей спір не є публічно-правовим, а випливає з договірних відносин і має вирішуватися судами за правилами Цивільного процесуального кодексу України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, адвокат Доніна Людмила Анатоліївна в інтересах ОСОБА_1 звернулася із касаційною скаргою до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційні скарги подана 08 травня 2019 року.
Ухвалою Верховного Суду від 03 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі № 815/1209/18, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду від 30 вересня 2019 року справу передано на розгляд до Великої Палати Верховного Суду, оскільки учасник справи оскаржує рішення судів попередніх інстанцій з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2019 року справу повернуто до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для розгляду у відповідній колегії.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у провадженні Біляївського районного суду Одеської області перебуває цивільна справа № 496/2558/17 за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приват Банк" в особі філії "Южне головне регіональне управління" Приватбанку, третя особа - ОСОБА_1 про захист прав споживача, у якій він просить визнати недійсними споживчий договір кредиту № OD 55GA0000000001 від 04 червня 2008 року, договір поруки від 12 січня 2015 року, договір іпотеки від 05 червня 2008 року, договір про внесення змін № 1 від 19 січня 2015 року до договору іпотеки та виключити з Державного реєстру іпотек певні відомості.
Як вбачається з матеріалів реєстраційних справ № 552417951210 та № 517656751210 підставою для прийняття приватним нотаріусом оскаржуваних рішень були договір іпотеки від 05 червня 2008 року укладений між ЗАТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_1 за яким остання виступила "Іпотекодавцем" (майновим поручителем) за громадянина ОСОБА_2 ("Позичальника") та передала в іпотеку банку житловий будинок з надвірними спорудами під АДРЕСА_3 та земельну ділянку кадастровий номер 5121084200:04:001:0061 площею 0,1 Га, що знаходяться в АДРЕСА_3, в забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_2 за кредитним договором № OD 55GA0000000001 від 04 червня 2008 року.
Через невиконання Позичальником ОСОБА_2 зобов`язань перед банком за кредитним договором № OD 55GA0000000001 від 04 червня 2008 року КБ "Приватбанк" 18 листопада 2016 року звернувся до приватного нотаріуса із заявами про реєстрацію права власності на житловий будинок з надвірними спорудами під АДРЕСА_3 та земельну ділянку кадастровий номер 5121084200:04:001:0061 площею 0,1 Га, що знаходяться в АДРЕСА_3 на підставі вказаного іпотечного договору.
За результатами розгляду поданих банком документів приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Одеської області Груєва О.В. 22 листопада 2016 року прийняла рішення № 32481072 про державну реєстрацію право власності Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк": за номером 17557642 - на житловий будинок, з господарськими будівлями та спорудами, загальна площа 278,4 кв.м, житлова площа 65,6 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_3, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 517656751210; за номером 17557891 - на земельну ділянку площею 0,100 га, кадастровий номер - 5121084200:04:001:0061, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), адреса: АДРЕСА_3, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 552417951210.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
У касаційній скарзі скаржник зазначає, що дослідженню у цій справі підлягають виключно владні, управлінські рішення та дії приватного нотаріуса, як державного реєстратора, який у межах спірних правовідносин діє як суб`єкт владних повноважень. Таким чином, правовідносини у даній справі мають бути розглянуті за правилами адміністративного судочинства.
07 жовтня 2019 від ПАТ КБ "ПриватБанк" надійшли письмові пояснення на касаційну скаргу, в яких зазначено, що даний спір випливає з договірних відносин, відтак не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства і має вирішуватися за правилами Цивільного процесуального кодексу України.
Від інших учасників справи відзиву на касаційну скаргу не надходило, що відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду апеляційної інстанції у касаційному порядку.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, в якій зазначено, що суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону ухвала Одеського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2018 року та постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2019 року відповідають, а вимоги касаційної скарги є необґрунтованими з огляду на наступне.
Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ за статтею 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження (частина друга статті 2 КАС України).
У цій справі спірні правовідносини виникли стосовно правомірності рішень приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Одеської області Груєвої О. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, на підставі яких було внесено записи про право власності Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк": за номером 17557642 - на житловий будинок, з господарськими будівлями; за номером 17557891 - на земельну ділянку площею 0, 100 га.
Разом з тим, з висловлених позивачем у ході розгляду справи доводів вбачається, що основним мотивом звернення до суду стало порушення права власності позивача на спірні об`єкти, зумовлене, як вона вважає, неправильним виконанням договору іпотеки.
Відносини, пов`язані з виконанням договору іпотеки, регулюються, зокрема, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України та Законом України "Про іпотеку".
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України "Про іпотеку" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право у разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно з частиною першою статті 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.
Вирішуючи питання про віднесення спору до юрисдикції адміністративного суду, слід ураховувати не лише суб`єктний склад правовідносин, які склалися між сторонами, а й сутність (характер) таких правовідносин.
Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника.
Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин. Спір є приватноправовим також у тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.