ПОСТАНОВА
Іменем України
24 грудня 2019 року
Київ
справа №810/5072/18
адміністративне провадження №К/9901/18116/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Єзерова А.А., Саприкіної І.В.
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду (головуючий суддя: Чаку Є.В., судді: Файдюк В.В., Мєзєнцев Є.І.) від 29.05.2019 у справі №810/5072/18 за позовом ОСОБА_1 до Пухівської сільської ради Броварського району Київської області про визнання протиправним та скасування рішення,
В С Т А Н О В И В:
27.09.2018 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Пухівської сільської ради Броварського району Київської області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення Пухівської сільської ради Броварського району Київської області, в якому просив:
визнати незаконним та скасувати рішення Пухівської сільської ради Броварського району Київської області від 14.09.2018 №1088 - XХІХ-VII "Про відмову у наданні земельної ділянки гр. ОСОБА_1 ";
зобов`язати Пухівську сільську раду Броварського району Київської області надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,20 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 згідно з викопіюванням, доданим до заяви від 12.04.2017.
зобов`язати Пухівську сільську раду Броварського району Київської області подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішення відповідача від 14.09.2018 №1088 - XХІХ-VII, яким втретє незаконно відмовлено у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою, не містить жодної з підстав, визначених частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України (далі - ЗК України).
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21.01.2019 позов задоволено.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що висновок постійної депутатської комісії з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів, соціального розвитку села та екології не може бути підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою відповідно до частини сьомої статті 118 ЗК України.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.05.2019 апеляційну скаргу Пухівської сільської ради Броварського району Київської області задоволено, рішення Київського окружного адміністративного суду від 21.01.2019 скасовано та прийнято нову постанову про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1
Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідачем доведено невідповідність місця розташування об`єкта вимогам генеральних планів населених пунктів, а саме: вказана на картографічному матеріалі позивачем земельна ділянка згідно генерального плану села зарезервована для громадського центру.
27.06.2019 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1, де він просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.05.2019 та залишити в силі рішення Київського окружного адміністративного суду від 21.01.2019.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що до суду першої інстанції відповідачем долучено викопіювання з Генерального плану с.Пухівка, в якому невідомою особою власноручно фломастером обведено певну площу земельної ділянки по АДРЕСА_1 і зроблено примітку, що це громадський центр с.Пухівка. Звертає увагу, що надане викопіювання із Генерального плану с.Пухівка не можна вважати достовірним та допустимим доказом, оскільки воно містить власноручно обведену певну площу земельної ділянки по АДРЕСА_1 з приміткою щодо її цільового призначення. Стверджує, що належним доказом в даному спорі могли бути затверджені текстові і графічні матеріали Генерального плану с. Пухівка або викопіювання, яке мало бути копією частини оригіналу і засвідчені в порядку, встановленому законодавством. Також скаржник зазначає, що рішення Пухівської сільської ради №384-Х-VII від 01.12.2016 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у комунальну власність Пухівській сільській раді" є нормативним актом про надання дозволу і не підтверджує самого факту, що вказана на картографічному матеріалі земельна ділянка згідно Генерального плану села зарезервована для громадського центру.
Ухвалою Верховного Суду від 08.07.2019 відкрито касаційне провадження у справі.
Відповідач правом на подачу відзиву на касаційну скаргу не скористався.
Ухвалою Верховного Суду від 26.11.2019 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Верховний Суд переглянув оскаржуване судове рішення у межах доводів касаційної скарги, з урахуванням вимог статті 341 КАС України з`ясував повноту фактичних обставин справи, встановлених судом, перевірив правильність застосування норм матеріального і процесуального права та встановив таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач є учасником бойових дій та має право на пільги, встановлені для учасників бойових дій частиною 14 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 від 31.10.2000.
ОСОБА_1 звернувся до Пухівської сільської ради Броварського району Київської області із заявою від 12.04.2017 про виділення йому у приватну власність, як учаснику бойових дій, земельну ділянку під житлове будівництво площею 0,2 га.
Пухівською сільською радою Броварського району Київської області прийнято рішення № 595-XV-VII від 25.05.2017 про відмову у наданні такого дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд у АДРЕСА_1, оскільки вказана на картографічному матеріалі земельна ділянка згідно Генерального плану села зарезервована для громадського центру.
Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 09.11.2017 у справі № 361/3397/17 вказане рішення Пухівської сільської ради визнано незаконним та скасовано, а також зобов`язано відповідача розглянути повторно заяву ОСОБА_1 від 12.04.2017 про виділення йому у приватну власність земельну ділянку.
На виконання рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 09.11.2017 у справі № 361/3397/17 Пухівською сільською радою на черговому пленарному засіданні повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 12.04.2017 № 79 про виділення йому у приватну власність земельну ділянку та прийнято рішення № 888-ХХІ-VІІ від 21.12.2017 про відмову у наданні позивачу дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,2 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд у АДРЕСА_1, оскільки за даними Генерального плану села Пухівка Броварського району Київської області дана земельна ділянка відноситься до земель, які використовуються для забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування та земель загального користування населених пунктів.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 15.08.2018 у справі №810/680/18 рішення Пухівської сільської ради Броварського району Київської області № 888-ХХІ-VІІ від 21.12.2017 визнано протиправним та скасовано. Зобов`язано Пухівську сільську раду Броварського району Київської області повторно розглянути питання про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою, врахувавши при розгляді зазначеного питання висновки суду, викладені у цьому рішенні.
Пухівською сільською радою Броварського району Київської області втретє розглянуто питання про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою та прийнято рішення "Про відмову у наданні земельної ділянки гр. ОСОБА_1 " від 14.09.2018 № 1088-XXIX-VII.
За змістом оскаржуваного рішення підставою для його прийняття слугував негативний висновок постійної депутатської комісії з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів, соціального розвитку села та екології з посиланням на статті 12, 116, пункту 7 статті 118 ЗК України, статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Не погоджуючись із оскаржуваним рішенням органу місцевого самоврядування, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, Верховний Суд виходить з такого.
За змістом статті 3 ЗК України земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Згідно з частиною другою статті 4 ЗК України завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.
Статтею 116 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб (статті 12 ЗК України).
Відповідно до пункту "г" частини 1 статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара.
У відповідності до статті 118 ЗК України, що визначає порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.