ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 грудня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/5172/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючий), Булгакової І.В. і Огородніка К.М.,
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Національного банку України (далі - Банк, скаржник)
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.07.2019 про повернення зустрічної позовної заяви (суддя Босий В.П.) та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2019 (головуючий - суддя Коробенко Г.П., судді Козир Т.П., Кравчук Г.А.)
у справі № 910/5172/19
за позовом ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 )
до відповідачів: Національного банку України (далі - НБУ),
Акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк" (далі - АТ "ПриватБанк")
про визнання недійсними договорів.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог, ухвал суду першої інстанції
1.1. ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до НБУ та АТ "ПриватБанк" про:
- визнання недійсним кредитного договору від 03.03.2009 № 19, укладеного між НБУ та ПАТ КБ "ПриватБанк";
- визнання недійсним договору поруки від 27.05.2016 №19-1/П, укладеного між НБУ, ОСОБА_1 та ПАТ КБ "ПриватБанк".
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що кредитний договір від 03.03.2009 №19 є недійсним, оскільки укладений між відповідачами на підставі протиправних постанов Правління Національного банку України, а саме: уповноважені особи НБУ не мали достатнього обсягу повноважень на його укладення з огляду на відсутність кворуму на засіданні Правління НБУ. Недійсність договору поруки від 27.05.2016 №19-1/П позивач обґрунтовує тим, що такі вимоги є похідними від вимог про визнання недійсним кредитного договору, оскільки вказаний договір поруки укладався з метою забезпечення виконання боржником грошового зобов`язання за кредитним договором від 03.03.2009 №19.
1.3. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2019 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 10.05.2019.
1.4. Представник позивача 26.04.2019 подав до суду першої інстанції клопотання про об`єднання в одне провадження позовів у справах №910/5172/19, №910/5171/19, №910/2170/19, №910/5169/19, №910/5168/19, в якому просив об`єднати ці справи та здійснювати розгляд названих справ спільно в одному провадженні.
1.5. Господарський суд першої інстанції, дослідивши назване клопотання позивача, встановив, що у провадженні Господарського суду міста Києва, окрім справи №910/5172/19, також перебувають справи:
- № 910/5168/19 за позовом ОСОБА_1 до НБУ та АТ "ПриватБанк" про визнання недійсними кредитного договору від 02.10.2014 №54 та договору поруки від 27.05.2016 №54/П. Провадження у даній справі відкрито ухвалою суду від 24.04.2019;
- №910/5169/19 за позовом ОСОБА_1 до НБУ та АТ "ПриватБанк" про визнання недійсними кредитного договору від 05.12.2014 №120 та договору поруки від 05.08.2016 №120-1/П. Провадження у даній справі відкрито ухвалою суду від 24.04.2019;
- №910/5170/19 за позовом ОСОБА_1 до НБУ та АТ "ПриватБанк" про визнання недійсними кредитного договору від 20.02.2015 №10 та договору поруки від 11.08.2016 №10-1/П. Провадження у даній справі відкрито ухвалою суду від 25.04.2019;
- №910/5171/19 за позовом ОСОБА_1 до НБУ та АТ "ПриватБанк" про визнання недійсними кредитного договору від 24.10.2008 №19 та договору поруки від 27.05.2016 №19/П. Провадження у даній справі відкрито ухвалою суду від 24.04.2019.
1.6. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.05.2019 клопотання позивача про об`єднання справ в одне провадження задоволено, об`єднано в одне провадження справи №910/5172/19, №910/5171/19, №910/5170/19, №910/5169/19, №910/5168/19; передано справи №910/5171/19, №910/5170/19, №910/5169/19, №910/5168/19 на розгляд судді Босого В.П.; присвоєно об`єднаній справі №910/5172/19; вирішено об`єднану справу №910/5172/19 розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання в об`єднаній справі №910/5172/19 на 20.05.2019.
1.7. До господарського суду першої інстанції від НБУ 18.06.2019 надійшов зустрічний позов до ОСОБА_1 про стягнення 4 259 367 603,85 грн, з яких 3 499 692 703,60 грн - інфляційних втрат, 759 674 900,25 грн - 3 % річних.
1.8. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2019 зустрічну позовну заяву НБУ до ОСОБА_1 про стягнення 4 259 367 603,85 грн залишено без руху, встановлено строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Названа ухвала суду мотивована тим, що до позовної заяви не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі та зазначено, що у поданій зустрічній позовній заяві НБУ є клопотання про визнання поважними причин пропуску та поновлення строку на пред`явлення зустрічного позову у справі №910/5172/19, проте до зустрічної позовної заяви НБУ не додано відповідних доказів на підтвердження наявності поважних причин пропуску строку для звернення до суду із даним позовом.
1.9. До суду першої інстанції 08.07.2019 на виконання вказаної ухвали суду з метою усунення недоліків зустрічної позовної заяви від НБУ надійшло клопотання про долучення документів, до якого додано меморіальний ордер про сплату судового збору, а також клопотання про поновлення процесуальних строків на подання зустрічної позовної заяви.
2. Короткий зміст оскаржуваних ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
2.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2019, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2019: відмовлено у задоволенні заяви НБУ про поновлення строку на подачу зустрічного позову; повернуто зустрічну позовну заяву і додані до неї документи НБУ.
2.2. Оскаржувані ухвала та постанова мотивовані тим, що: зустрічна позовна заява НБУ подана з порушенням строку, встановленого частиною першою статті 180 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України); після об`єднання справ Господарського суду міста Києва №910/5168/19, №910/5169/19, №910/5170/19, №910/5171/19 та №910/5172/19 в одне провадження, чинність ухвал від 24.04.2019 у справі №910/5168/19, від 24.04.2019 у справі №910/5169/19, від 25.04.2019 у справі №910/5170/19, від 24.04.2019 у справі №910/5171/19 та від 22.04.2019 у справі №910/5172/19 не припинилася, а їх вимоги залишилися обов`язковими до виконання всіма учасниками справи; постановляючи ухвалу від 10.05.2019 про об`єднання справ в одне провадження, суд не вбачав за необхідне встановлювати нові строки для вчинення сторонами відповідних дій (в тому числі, подання відзиву, відповіді на відзив, заперечення на відповідь на відзив); приписами статті 173 ГПК України не встановлено обов`язку суду встановлювати нові строки для вчинення сторонами процесуальних дій після прийняття рішення про об`єднання справ в одне провадження. Крім того, суд зазначив про те, що об`єднана справа №910/5172/19 розглядається з травня 2019 року, тому поновлення процесуального строку для пред`явлення зустрічного позову може призвести до затягування строків судового розгляду та порушення прав іншого учасника процесу.
3. Короткий зміст вимог касаційних скарг
3.1. У касаційній скарзі до Верховного Суду НБУ просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.07.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2019, направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про прийняття зустрічного позову НБУ для спільного розгляду з первісним.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4. Доводи осіб, які подали касаційні скарги
4.1. Скаржник вважає, що судами попередніх інстанцій грубо порушено норми процесуального права частин першої та другої статті 13, статті 42, 46, 116, 118, 119, 161, 165, 180 ГПК України.
4.2. На переконання НБУ, вирішуючи питання про об`єднання п`яти справ в одне провадження та призначення справи до розгляду в першому підготовчому засіданні, суд повинен встановити також строк для подання відповідачами відзиву на об`єднані в одне провадження позовні заяви.
4.3. Скаржник зазначає, що у зв`язку з невідкладеною підготовкою узагальненого відзиву на об`єднані в одне провадження позови (оскільки перше підготовче засідання у справі призначено через 10 днів після їх об`єднання), НБУ об`єктивно було позбавлене можливості надати оцінку доцільності та наявності правових підстав пред`явлення у цій справі зустрічного позову, підготувати та опрацювати значний обсяг документів.
4.4. Скаржник вважає, що, оскільки в ухвалі Господарського суду міста Києва від 10.05.2019 не встановлено строку на подання відзивів, то судом і не було обмежено відповідачів у такому строку.
4.5. Крім того, НБУ вказує на те, що 10.05.2019 АТ "ПриватБанк" подано клопотання про продовження процесуального строку встановленого ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2019. Назване клопотання розглянуто судом першої інстанції 07.06.2019, постановлено протокольну ухвалу, відповідно до якої суд порадившись на місці частково задовольнив клопотання АТ "ПриватБанк" та ухвалив продовжити строк для подання відзиву до 13.06.2019. Таким чином, кінцевим строком для подання зустрічного позову було саме 13.06.2019, а тому НБУ не пропущено строк подання зустрічної позовної заяви у цій справі.
4.6. Скаржник зазначає, що неодноразово звертав увагу судів попередніх інстанцій на те, що строк для подання відзиву був продовжений до 13.06.2019, проте судами було повністю проігноровано вказаний аргумент НБУ.
5. Позиції, викладені у відзивах на касаційні скарги
5.1. АТ "Приватбанк" 20.12.2019 направило на адресу Касаційного господарського суду пояснення у справі, які зареєстровані канцелярією суду 23.12.2019, в яких просить касаційну скаргу НБУ задовольнити, а оскаржувані ухвалу та постанову у справі скасувати.
5.2. У своїх поясненнях АТ "Приватбанк" вказує на те, що у прохальній частині заяви АТ "Приватбанк" від 10.05.2019 про продовження процесуального строку, він просив суд продовжити встановлений ухвалою від 22.04.2019 про відкриття продовження у справі № 910/5172/19 процесуальний строк на підготовку відзиву. АТ "Приватбанк" зазначає, що просив продовжити процесуальний строк для реалізації процесуального права на подання відзиву без зазначення суб`єкта такого права, про що судом першої інстанції у протокольній ухвалі від 07.06.2019 було зазначено та продовжено процесуальний строк для подання відзиву у справі для всіх відповідачів. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що господарським судом першої інстанції на порушення частини шостої статті 119 ГПК України, за результатами розгляду заяви АТ "Приватбанк" від 10.05.2019, не було постановлено жодного процесуального документу, щоб надавало право, сторонам у справі, апеляційного оскарження такої ухвали окремо від рішення суду у випадку незгоди з такою ухвалою.
5.3. АТ "Приватбанк" вважає, що останній день для подання зустрічної позовної заяви є 13.06.2019.
5.4. АТ "Приватбанк" зазначає, що судом апеляційної інстанції було порушено принцип справедливості судового рішення, оскільки суд не надав відповіді на істотні аспекти доводів сторони, а саме АТ "Приватбанк".
5.5. Від ОСОБА_1 відзив на касаційну скаргу не надходив.
6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6.1. Судами попередніх інстанцій встановлено, що під час відкриття провадження у справах №910/5168/19, №910/5169/19, №910/5170/19, №910/5171/19 та №910/5172/19 за позовними заявами ОСОБА_1, для відповідачів були встановлені строки на подання відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з моменту вручення ухвал про відкриття провадження у справі.
6.2. Дослідивши зворотні повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень представнику НБУ, а також враховуючи встановлений судом строк, суди встановили, що відзив на позовні заяви ОСОБА_1 мав бути поданий Національним банком України:
- у справі №910/5168/19 - не пізніше 17.05.2019 (ухвалу про відкриття провадження у даній справі отримано уповноваженим представником 02.05.2019);
- у справі №910/5169/19 - не пізніше 20.05.2019 (ухвалу про відкриття провадження у даній справі отримано уповноваженим представником 03.05.2019);
- у справі №910/5170/19 - не пізніше 17.05.2019 (ухвалу про відкриття провадження у даній справі отримано уповноваженим представником 02.05.2019);
- у справі №910/5171/19 - не пізніше 20.05.2019 (ухвалу про відкриття провадження у даній справі отримано уповноваженим представником 03.05.2019);
- у справі №910/5172/19 - не пізніше 08.05.2019 (ухвалу про відкриття провадження у даній справі отримано уповноваженим представником 23.04.2019).
6.3. НБУ звернувся до господарського суду першої інстанції із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення 4 259 367 603,85 грн 13.06.2019 (дата оформлення квитанції про поштове відправлення).
6.4. У матеріалах справи міститься відзив на позовну заяву ОСОБА_1 у справі №910/5172/19, поданий представником НБУ до відділу діловодства місцевого господарського суду 08.05.2019, тобто в строк, встановлений ухвалою про відкриття провадження у справі від 22.04.2019. Також, у матеріалах справи міститься відзив на позовні заяви ОСОБА_1, поданий 17.05.2019 до відділу діловодства місцевого господарського суду представником НБУ вже в об`єднаній справі №910/5172/19.
7. Межі розгляду справи судом касаційної інстанції
7.1. З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 ГПК України, не можуть бути взяті до уваги аргументи скаржника про необхідність встановлення обставин справи, про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
7.2. Згідно з компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
8. Джерела права та оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
8.1. Предметом касаційного перегляду у даній справі є ухвала суду першої інстанції, яка залишена без змін постановою апеляційного господарського суду, щодо повернення зустрічної позовної заяви.
8.2. Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких установлена в належній судовій процедурі та формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному обсязі та забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмежене, особливо щодо умов прийнятності скарги. Проте право доступу до суду не може бути обмежене таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати легітимну мету та гарантувати пропорційність між їх використанням і такою метою (mutatis mutandis, рішення Європейського суду з прав людини у справі "Мельник проти України" ("Melnyk v. Ukraine" заява № 23436/03, § 22, від 28 березня 2006 року).
Виходячи з приписів статей 55, 129 Конституції України, застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом.
Тобто, реалізація конституційного права, зокрема, на судовий захист ставиться у залежність від положень процесуального закону, в даному випадку - норм ГПК України.
Таким чином, право на пред`явлення зустрічної позовної заяви не є абсолютним, подаючи зустрічну позовну заяву заявник повинен дотримуватись вимог ГПК України щодо її подання.
8.3. Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Частиною першою статті 46 ГПК України передбачено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.
Пунктом 3 частини другої статті 46 ГПК України визначено, що крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
8.4. Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (стаття 113 ГПК України).
Статтею 180 ГПК України визначено, що відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.
До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
Отже, зустрічна позовна заява подана до суду поза межами строку для подання відзиву підлягає поверненню господарським судом заявнику.
8.5. Відповідно до частини восьмої статті 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Згідно з частиною першою статті 116 ГПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
Відповідно до пункту 6 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Згідно з статтею 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.