ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 грудня 2019 року
м. Київ
Справа № 927/871/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.,
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.09.2019 ( Смірнова Л.Г., Кропивна Л.В., Пашкіна С.А.) у справі № 927/871/18 Господарського суду Чернігівської області
за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" про стягнення 263 927,07 грн
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
1. Акціонерне товариство "Укртрансгаз" (далі - Позивач) звернулося в Господарський суд Чернігівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" (далі - Відповідач) про стягнення 263 927,07 грн, з яких 171 871,00 грн пені, 49 177,06 грн 3% річних та 42 879,01 грн інфляційних втрат.
2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов укладеного між сторонами договору на транспортування природного газу магістральними трубопроводами №1506000185/Н048 від 01.07.2015.
Короткий зміст рішення, ухваленого судом першої інстанції
3. Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 31.01.2019 у позові відмовлено повністю.
4. Рішення суду мотивовано тим, що, укладаючи спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України, сторони фактично погодились, що залишок оплати наданих послуг по договору №1506000185/Н048 підлягає погашенню шляхом здійснення взаєморозрахунків на підставі кожного такого спільного протокольного рішення, тобто, змінили порядок і строки проведення розрахунків за поставлений природний газ за договором.
З огляду на особливості здійснення господарської діяльності між підприємствами ПЕК та законодавчо-обумовлену специфіку взаємовідносин між суб`єктами, що проводять господарську діяльність в енергетичній галузі, Відповідач був позбавлений можливості самостійно впливати на своєчасність розрахунків за поставлений природний газ, що свідчить про відсутність його вини у простроченні платежів, а відтак, в силу статті 218 ГК України та статті 614 ЦК України, зазначене виключає застосування наслідків за порушення грошового зобов`язання.
Оскільки Відповідачем виконувались положення укладених спільних протокольних рішень, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог про нарахування та стягнення з Відповідача пені та передбачених частиною 2 статті 625 ЦК України 3% річних та інфляційних витрат.
Короткий зміст оскаржуваної постанови, прийнятої судом апеляційної інстанції
5. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.09.2019 рішення Господарського суду Чернігівської області від 31.01.2019 скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено.
6. Постанова суду мотивована тим, що Відповідачем у спірних правовідносинах сплачено лише частково заборгованість за договором за спільними протокольними рішеннями в порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України № 20 від 11.01.2005 на загальну суму 21 115 750,00 грн, а решту заборгованості в сумі 20 286 052,94 грн Відповідачем сплачено власними коштами, а тому Позивач має право на стягнення з Відповідача пені, 3% річних та інфляційних втрат, оскільки відповідні нарахування здійснені на власні кошти Відповідача, якими із простроченням оплачувався поставлений Позивачем у 2016 та 2017 роках газ.
Короткий зміст вимог касаційної скарги Відповідача
7. Відповідач подав касаційну скаргу на постанову суду апеляційної інстанції, в якій просить її скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Аргументи учасників справи
Доводи Відповідача, який подав касаційну скаргу (узагальнено)
8. Судом не враховано, що, підписавши договір, Позивач, тим самим, дав згоду на розподіл коштів при розрахунках за надані послуги з транспортування природного газу згідно алгоритму.
9. Апеляційний господарський суд залишив поза увагою, що за спірний період Позивачем надано послуги на суму 41 401 802,94 грн, з яких за рахунок коштів державного бюджету було погашено 26 828 644,16 грн, що підтверджується платіжними дорученнями, підписаними спільними протокольними рішеннями, виписками банку, а решта коштів в сумі 14 573 148,78 грн була погашена виключно з рахунків із спеціальним режимом використання, що також підтверджується матеріалами справи.
10. Судом апеляційної інстанції не взято до уваги, що матеріалами справи не підтверджено наявності суми боргу, яку Відповідач несвоєчасно сплатив би за рахунок власних коштів, а підставою для стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат за порушення грошового зобов`язання могла би бути наявність суми основного боргу, що не була предметом регулювання за спільними протокольними рішеннями про організацію взаєморозрахунків і яка була би несвоєчасно сплачена Відповідачем за рахунок власних коштів і така позиція викладена в постановах Верховного Суду у справах №908/885/18, №924/296/18, №918/181/18, №918/910/15, №902/514/18, №907/864/17.
Позиція Позивача у відзиві на касаційну скаргу
11. Оскаржувана Відповідачем постанова апеляційного господарського суду є законною, обґрунтованою та такою, що винесена з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи касаційної скарги ґрунтуються на довільному тлумаченні норм законодавства України та на обставинах, які не підтверджені належними та допустимими доказами.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
12. Судами попередніх інстанцій встановлено, що між Позивачем (Газотранспортне підприємство) та Відповідачем (Замовник) 01.07.2015 укладено договір на транспортування природного газу магістральними трубопроводами №1506000185/Н048, за умовами якого Газотранспортне підприємство зобов`язалося надати Замовнику послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу Замовника від пунктів приймання-передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення - газорозподільних станцій в обсязі 121223,5,0 тис. куб. м, а Замовник зобов`язався внести плату за надані послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами у строки та порядку, передбачені умовами договору, за тарифами, які встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики.
Пунктом 5.5 договору передбачено, що оплата вартості послуг за транспортування газу здійснюється Замовником (крім гарантованого постачальника) шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Газотранспортного підприємства на умовах 100 відсотків попередньої оплати за десять днів до початку місяця, у якому буде здійснюватися транспортування газу.
Замовник самостійно визначає розмір суми платежу попередньої оплати як добуток тарифу та планового обсягу газу на відповідний місяць. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводяться Замовником до двадцятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.
Відповідно до пункту 5.6 договору у випадку, якщо Замовник є гарантованим постачальником, то Замовник здійснює оплату послуг з транспортування газу в місяці, у якому здійснюється транспортування газу, шляхом щоденного перерахування коштів на рахунок Газотранспортного підприємства в порядку, установленому алгоритмом розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання газопостачальних підприємств, який затверджується національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Замовником до двадцятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.
У разі порушення Замовником строків оплати, передбачених розділом 5 договору, із Замовника стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (пункт 7.3 договору).
13. На виконання умов договору Позивач поставив Відповідачу протягом 2016, 2017 років природний газ на загальну суму 41 401 802,94 грн.
14. На підставі постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій" №20 від 11.01.2005 між Головним управлінням Державної казначейської служби України у Чернігівській області, Департаментом фінансів Чернігівської облдержадміністрації, Відповідачем, Позивачем та ПАТ "НАК "Нафтогаз України" підписано спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків відповідно до вимог по договору №1506000185/Н048 на загальну суму 21 115 750,00 грн.
15. Згідно з пунктом 2.5 спільних протокольних рішень Відповідач перераховує Позивачу грошові кошти за надані послуги за договором транспортування природного газу №1506000185/Н048 від 01.07.2015 за 2016, 2017 роки.
Розділом 3 спільних протокольних рішень передбачено, що сторони зобов`язались перераховувати кошти іншій стороні не пізніше наступного дня після їх зарахування на рахунок.
Спільні протокольні рішення набирають чинності з моменту їх підписання всіма сторонами й діють до повного виконання сторонами зобов`язань за ними (пункт 5.2 спільних протокольних рішень).
16. На виконання договору на транспортування природного газу магістральними трубопроводами №1506000185/Н048, з урахуванням спільних протокольних рішень, Відповідачем з простроченням платежів перераховано Позивачу грошові кошти в сумі 41 401 802,94 грн, з них 21 115 750,00 грн за спільними протокольними рішеннями, а 20 286 052,94 грн власними коштами.
17. Приймаючи рішення у справі, суд першої інстанції дійшов висновку, що, укладаючи спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України, сторони фактично погодились, що залишок оплати наданих послуг по договору №1506000185/Н048 підлягає погашенню шляхом здійснення взаєморозрахунків на підставі кожного такого спільного протокольного рішення, тобто, тим самим змінили порядок і строки проведення розрахунків за поставлений природний газ за цим договором, а тому для стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат необхідно, щоб оплата за газ була здійснена поза межами порядку, встановленого спільними протокольними рішеннями. Оскільки Відповідачем виконувалися положення зазначених спільних протокольних рішень, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог про нарахування та стягнення з Відповідача пені та передбачених частиною 2 статті 625 ЦК України інфляційних втрат і 3% річних.
18. Апеляційний господарський суд не погодився з таким висновком суду першої інстанції та зазначив, що, підписавши спільні протокольні рішення, сторони погодилися з тим, що між ними встановлюється інший, а не той, що був врегульований договором, порядок розрахунків, проте, Відповідачем у спірних правовідносинах сплачено лише частково заборгованість за договором за спільними протокольними рішеннями в порядку, передбаченому постановою № 20 на загальну суму 21 115 750,00 грн, а решту заборгованості в сумі 20 286 052,94 грн Відповідачем сплачено власними коштами. Таким чином, Позивач має право на стягнення з Відповідача пені, 3% річних та інфляційних втрат, оскільки відповідні нарахування здійснені на власні кошти Відповідача, якими оплачувався із простроченням поставлений Позивачем газ у 2016 та 2017 роках.