ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 грудня 2019 року
м. Київ
Справа № 902/145/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Волковицької Н. О. - головуючого, Могила С. К., Случа О. В.
помічник судді - Чернишевич Д. А. (здійснює повноваження секретаря судового засідання за дорученням головуючого судді),
за участю представників:
позивача - не з`явилися,
відповідача - не з`явилися,
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову, на стороні відповідача за первісним позовом - не з`явилися,
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову, на стороні позивача за первісним позовом - не з`явилися,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "Салько"
на рішення Господарського суду Вінницької області від 26.06.2019 (суддя Яремчук Ю. О.) і постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.09.2019 (Бучинська Г. Б. - головуючий, судді Грязнов В. В., Петухов М. Г.) у справі
за позовом Приватного підприємства "Салько"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Боровський",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову, на стороні відповідача за первісним позовом - Садковецька сільська рада,
про розірвання договору суборенди землі та повернення земельної ділянки;
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Боровський"
до Приватного підприємства "Салько",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову, на стороні позивача за первісним позовом - Головне управління Держземагенства у Вінницькій області,
про визнання частково недійсним договору суборенди землі.
Короткий зміст і підстави позовних вимог
1. У березні 2018 року Приватне підприємство "Салько" (далі - ПП "Салько") звернулося до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Боровський" (далі - ТОВ "Боровський") про розірвання договору суборенди землі від 08.10.2013 (далі - договір суборенди) та зобов`язання повернути за актом приймання-передачі земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель резервного фонду Садковецької сільської ради загальною площею 65,3000 га ріллі, кадастровий номер 0525387500:01:003:0204.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за умовами пунктів 9 та 11 договору суборенди відповідач мав сплачувати орендну плату у розмірі 3 % від нормативної-грошової оцінки землі щомісячними платежами в сумі 3 041,39 грн на розрахунковий рахунок позивача, який уточнюється на момент сплати. Однак відповідач узятих на себе зобов`язань, починаючи із моменту прийняття земельної ділянки в суборенду за актом приймання-передачі об`єкта оренди від 08.10.2013, не виконував, жодного платежу не здійснив, доказом чого є виписка з рахунку, відкритого у Вінницькій філії Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк", за період із 01.01.2012 по 23.01.2018.
Позивач також наголосив, що у зв`язку із реорганізацією суборендаря (Приватне підприємство "Боровський" (далі - ПП "Боровський") було припинено, а його права та обов`язки перейшли до ТОВ "Боровський") договір суборенди землі мав бути розірваний на підставі положень абзацу 1 пункту 41 цього договору.
3. ТОВ "Боровський" звернулося до місцевого господарського суду із зустрічним позовом про визнання недійсними пункту 40 та абзацу 1 пункту 41 спірного договору суборенди землі як таких, що суперечать законодавству.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
4. Справа розглядалася судами неодноразово.
5. За результатами нового розгляду останнім рішенням Господарського суду Вінницької області від 26.06.2019 у справі № 902/145/18, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.08.2019, у задоволенні первісного позову відмовлено; у задоволенні зустрічного позову відмовлено.
6. Відмовляючи у задоволенні первісного позову, місцевий господарський суд, із висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що виконання ТОВ "Боровський" свого зобов`язання щодо внесення орендної плати на розрахунковий рахунок орендаря, з огляду на інші встановлені обставини у цій справі, мало бути відстрочено на час прострочення ПП "Салько" (до уточнення ним відповідного рахунку для оплати), а отже немає підстав для розірвання договору суборенди землі у зв`язку з систематичною несплатою суборендарем орендних платежів на рахунок орендаря.
Стосовно позовних вимог про розірвання договору суборенди землі на підставі абзацу 1 пункту 41 цього правочину у зв`язку із реорганізацією суборендаря місцевий господарський суд зауважив, що факт реорганізації юридичної особи - суборендаря може бути підставою для зміни умов договору суборенди та не може становити самостійну підставу для розірвання договору суборенди.
7. Апеляційний господарський суд, залишаючи без змін рішення місцевого господарського суду в частині відмови у задоволенні первісного позову, зазначив, що за договором оренди позивача із Шаргородською райдержадміністрацією від 25.10.2012 (далі - договір оренди) та договором суборенди відповідача з позивачем розмір орендної плати є однаковим і становить 36 496,62 грн, а отже сплата відповідачем орендної плати безпосередньо до бюджету не завдала шкоди позивачеві та не могла позбавити його того, на що розраховувало ПП "Салько" при укладенні договору, оскільки позивач самостійно вважається зобов`язаним зі сплати орендної плати до бюджету за зобов`язаннями, які виникли із договору оренди, у рівнозначній сумі. Враховуючи, що позивач самостійно не сплатив орендну плату до бюджету за договором оренди (у період, коли цю плату вносило ТОВ "Боровський"), тому жодних збитків від неотримання орендної плати за договором суборенди не зазнав. Натомість відбулося виконання зобов`язань боржника - ПП "Салько" третьою особою - ТОВ "Боровський" за угодою із Шаргородською райдержадміністрацією.
Крім цього, позивач не довів, яким саме чином зміна організаційно - правової форми відповідача вплинула на їх відносини за договором і позбавила значною мірою позивача того, на що він розрахував при укладенні договору.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
8. Не погоджуючись із рішенням Господарського суду Вінницької області від 26.06.2019 і постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.09.2019 у справі № 902/145/18, ПП "Салько" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить рішення і постанову скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ПП "Салько" у повному обсязі.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
9. Скаржник акцентує, що в умовах договору суборенди не конкретизовано, чиїм саме обов`язком, орендаря чи суборендаря, є уточнення на момент сплати розрахункового рахунку.
10. ПП "Салько" наголошує, що неотримання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні положень статті 212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та не є простроченням кредитора у розумінні положень статті 613 ЦК України, тому наявність або відсутність реквізитів рахунку не звільняє орендаря від обов`язку сплатити у визначений договором строк плату за користування майном.
11. Заявник касаційної скарги вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми матеріального права і відмовили у задоволенні позовних вимог про розірвання укладеного договору суборенди у зв`язку із реорганізацією відповідача, оскільки за змістом частин 2, 3 статті 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється також в інших випадках передбачених законом.
12. Заявник касаційної скарги наголошує, що суди попередніх інстанцій не врахували та не надали правової оцінки тому факту, що у квітні 2019 року на адресу позивача надійшов лист Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області від 15.04.2019 № 6045/10/02-32-52-08, в якому зазначено про необхідність подання ПП "Салько" податкової декларації за 2016- 2018 роки і, відповідно, сплати земельного податку, що, на думку товариства, додатково спростовує доводи відповідача про сплату ним земельного податку за ПП "Салько" і його належне зарахування контролюючим органом.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
13. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Боровський" просить відмовити у її задоволенні, рішення і постанову залишити без змін, оскільки оскаржувані судові рішення є законними, повністю обґрунтованими і такими, що прийнято із дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
14. Як свідчать матеріали справи та встановили суди попередніх інстанцій, 25.10.2012 між Шаргородською районною державною адміністрацією в особі голови Слободянюка М. І. (орендодавець) і ПП "Салько" в особі керівника Салько Т. Д. (орендар) укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець на підставі розпорядження Шаргородської районної державної адміністрації від 31.07.2012 № 362 надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель резервного фонду Садковецької сільської ради.
15. Згідно з пунктом 2 договору оренди в оренду передається земельна ділянка загальною площею 65,3000 га, в тому числі: рілля - 65,3000 га за межами населеного пункту, кадастровий номер 0525387500:01:003:0204.
16. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1 216 554,00 грн (пункт 5 договору оренди).
17. Відповідно до пункту 9 договору оренди, орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі: у грошовій формі та розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки землі в сумі 36 496,62 грн за 1 рік, або 3 041,39 грн за місяць.
18. Згідно з пунктом 10 договору оренди обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням (без урахування) індексів інфляції.
Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.
19. У пункті 11 договору оренди передбачено, що орендна плата вноситься у такі строки: щомісячно у розмірі 1/12 частини річної орендної плати на розрахунковий рахунок орендодавця, який уточнюється на момент сплати. Орендна плата сплачується також у випадках, якщо орендар з поважних причин тимчасово не використовує земельну ділянку за умовами договору.
20. У пунктах 30, 31 договору оренди передбачено, що орендар має право самостійно господарювати на землі із дотриманням умов договору оренди землі; передавати земельну ділянку в суборенду без письмового погодження орендодавця.
21. Суди попередніх інстанцій установили, що 08.10.2013 між ПП "Салько" в особі керівника Салько Т. Д. (орендар) і ПП "Боровський" в особі керівника Палія І. В. (суборендар) укладено договір суборенди землі, за умовами якого орендар надає, а суборендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель резервного фонду Садковецької сільської ради.
22. Згідно з пунктами 2, 5 договору суборенди у суборенду передається земельна ділянка загальною площею 65,3000 га, в тому числі: рілля - 65,3000 га за межами населеного пункту, кадастровий номер 0525387500:01:003:0204. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1 216 554,00 грн.
23. У пунктах 9, 10 договору суборенди сторони погодили, що орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі: у грошовій формі та розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки землі в сумі 36 496,62 грн за 1 рік, або 3 041,39 грн за місяць.
Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.
Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.
24. У пункті 11 договору суборенди сторони домовилися, що орендна плата вноситься у такі строки: щомісячно у розмірі 1/12 частини річної орендної плати на розрахунковий рахунок орендодавця, який уточнюється на момент сплати. Орендна плата сплачується також у випадках, якщо орендар із поважних причин тимчасово не використовує земельну ділянку за умовами договору.
25. Згідно з пунктом 39 договору суборенди дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.
26. Відповідно до пункту 40 договору суборенди розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається у разі несплати орендної плати у встановлені договором строки, а також у випадку невиконання вимог статті 96 Земельного кодексу України (далі - ЗК України).
27. Згідно з пунктом 41 договору суборенди перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи - суборендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору. Право на орендовану земельну ділянку у разі смерті фізичної особи - суборендаря, засудження або обмеження її дієздатності за рішенням суду (не переходить) до спадкоємців або інших осіб, які використовують цю земельну ділянку разом із суборендарем.
28. У пунктах 42, 43 договору суборенди передбачено, що за невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору. Сторона, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності, якщо вона доведе, що це порушення сталося не з її вини.
29. Згідно з пунктом 44 договору суборенди зазначений договір набирає чинності після його підписання сторонами та його державної реєстрації.
30. Договір укладено на 14 років (пункт 8 договору суборенди).
31. Право суборенди за ПП "Боровський" зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державним реєстратором Шаргородського районного управління юстиції, про що 30.01.2014 внесено запис № 44588534.
32. Згідно з актом приймання - передачі від 08.10.2013 орендар передав, а суборендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 65,3000 га, в тому числі рілля - 65,3000 га за межами населеного пункту, кадастровий номер 0525387500:01:003:0204, із земель запасу Садковецької сільської ради.
33. Крім того, у матеріалах справи є витяг із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, з якого вбачається, що правонаступником ПП "Боровський" є ТОВ "Боровський".
34. ПП "Салько" звернулося до відповідача із повідомленням про дострокове розірвання договору у зв`язку із несплатою орендної плати, яке керівник товариства отримав 02.02.2018, що підтверджується відповідними поштовими квитанціями. Крім того, ПП "Салько" запропонувало відповідачеві достроково припинити дію договору суборенди землі за згодою сторін шляхом укладення угоди про припинення договору, проект якої було надіслано разом із зазначеним повідомленням.
35. Однак, ТОВ "Боровський" залишило це звернення позивача без відповіді та задоволення, що послужило підставою для звернення до суду із первісним позовом у цій справі про розірвання договору суборенди та про зобов`язання ТОВ "Боровський" повернути ПП "Салько" за актом прийому-передачі земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель резервного фонду Садковецької сільської ради площею 65,3000 га ріллі.
Позиція Верховного Суду
36. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, зважаючи на таке.
37. Відповідно до статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.