ОКРЕМА ДУМКА
(спільна)
суддів Великої Палати Верховного Суду Прокопенка О. Б., Антонюк Н. О., Британчука В. В., Гриціва М. І., Князєва В. С., Лященко Н. П., Ситнік О. М.
на постанову від 6 листопада 2019 року у справі № 826/16500/17 (провадження
№ 11-372апп19)
у справі за позовом Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва (код ЄДРПОУ 40895265; далі - КДКА м. Києва (код ЄДРПОУ 40895265)
до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Миргородської Наталії Григорівни (далі - приватний нотаріус, державний реєстратор),
треті особи:
Недержавна некомерційна професійна організація "Національна асоціація адвокатів України" (далі - Асоціація),
Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури міста Києва (код ЄДРПОУ 21707287; далі - КДКА міста Києва (код ЄДРПОУ 21707287),
про визнання протиправними та скасування реєстраційних дій.
Короткий виклад історії справи
14 грудня 2017 року КДКА м. Києва (код ЄДРПОУ 40895265) в особі голови Орлова Ігоря Федоровича звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просила визнати протиправною та скасувати проведену 18 жовтня 2017 року приватним нотаріусом державну реєстрацію:
- змін до відомостей про юридичну особу КДКА міста Києва (код ЄДРПОУ 21707287), що не пов`язані зі змінами в установчих документах "зміна керівника юридичної особи" № 10741070007027392;
- змін до установчих документів юридичної особи КДКА міста Києва (код ЄДРПОУ 21707287) "зміна повного найменування" № 10741050010027392;
- змін до установчих документів юридичної особи КДКА міста Києва (код ЄДРПОУ 21707287) "інші зміни" № 10741050008027392.
Позивач зазначав, що внаслідок вищевказаних реєстраційних дій щодо КДКА міста Києва (код ЄДРПОУ 21707287) змінено її керівника - ОСОБА_4 на ОСОБА_1 , організаційно-правову форму з "інші організаційно-правові форми" на "органи адвокатського самоврядування", а також зареєстровано Положення про Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури міста Києва, затверджене рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2012 року № 4.
КДКА м. Києва (код ЄДРПОУ 40895265) стверджувала, що зазначені реєстраційні дії порушують її законні права та інтереси як єдиної та легітимної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури у місті Києві.
Обґрунтовуючи протиправність оскаржуваних реєстраційних дій позивач посилався на їх вчинення державним реєстратором без дотримання вимог Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 755-IV) щодо перевірки поданих йому документів на наявність підстав для відмови у державній реєстрації, які, у цьому випадку існували, оскільки:
- ОСОБА_1, який звернувся до державного реєстратора, не надав документ, що підтверджував його права вносити зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - Реєстр) щодо зміни керівника та організаційно-правової форми; подані ним документи суперечать Положенню про Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури міста Києва, затвердженому рішенням Ради адвокатів України № 4 від 17 грудня 2012 року, оскільки виключно засновник - Асоціація уповноважує на внесення будь-яких змін до Реєстру;
- наданий ОСОБА_1 державному реєстратору в якості рішення органу управління юридичною особою протокол Звітно-виборчої конференції адвокатів міста Києва від 7 жовтня 2017 року суперечить положенням статей 47, 55 Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 5076-VI), а також вимогам статті 15 Закону № 755-IV, оскільки не містить підпису засновника юридичної особи - Асоціації (в особі її голови Ізовітової Л. П.).
Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 26 квітня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2019 року, позов задовольнив.
Не погодившись із рішеннями судів, КДКА м. Києва (код ЄДРПОУ 21707287) звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просила зазначені судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Скаржник, зокрема, посилався на ухвалення оскаржуваних судових рішень з порушенням правил предметної юрисдикції, адже, розглядаючи цю справу як публічно-правовий спір, суди вирішили спір про право цивільне.
У відзивах на касаційну скаргу Асоціація та КДКА м. Києва (код ЄДРПОУ 40895265) заперечували проти її задоволення, посилаючись на дотримання судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, оскільки державним реєстратором були знехтувані положення частини другої статті 6 Закону № 755-IV (щодо обов`язку перевірки поданих документів) та проігноровано наявність законних підстав для відмови у державній реєстрації. Позивачем також зауважено про публічно правовий характер спору у цій справі, оскільки предметом перевірки в ньому є дії суб`єкта владних повноважень, зокрема їх відповідність вимогам профільного Закону № 755-IV щодо підстав та умов відмови у вчиненні реєстраційної дії.
10 квітня 2019 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду постановив ухвалу, якою передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), оскільки судові рішення оскаржувалися у тому числі з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 6 листопада 2019 року касаційну скаргу КДКА міста Києва (код ЄДРПОУ 21707287)задоволено частково.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 квітня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2019 року скасовано, провадження у справі - закрито.
Основні мотиви, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду
На обґрунтування своєї позиції Велика Палата Верховного Суду зазначає, що ця справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
Спір, що розглядається, не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки приватний нотаріус, здійснюючи державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу - КДКА міста Києва (код ЄДРПОУ 21707287) та змін до її установчих документів, не мав публічно-правових відносин саме з позивачем. Державна реєстрація зазначених змін стосувалася реєстрації прав іншої особи, а не позивача.
На думку більшості суддів Великої Палати Верховного Суду, спір виник не між державним реєстратором та позивачем, а між позивачем КДКА м. Києва (код ЄДРПОУ 40895265) та третьою особою КДКА міста Києва (код ЄДРПОУ 21707287) з питань правового статусу органів адвокатського самоврядування міста Києва. Відповідно й підставою звернення позивача з цим позовом стало порушення, на його думку, прав, пов`язаних із визначенням правового статусу КДКА міста Києва (код ЄДРПОУ 21707287)як юридичної особи - органу адвокатського самоврядування.
Участь державного реєстратора як відповідача (якщо позивач вважає його винним у порушенні прав) у спорі не змінює його характеру на публічно-правовий. Оскільки позивач не був заявником стосовно оскаржуваних реєстраційних дій, тобто останні були вчинені за заявою іншої особи, такий спір є спором про право незалежно від того, чи здійснено державну реєстрацію з дотриманням державним реєстратором вимог законодавства.
Велика Палата Верховного Суду вказала, що цей спір є найбільш наближеним до спорів, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи, відтак повинен розглядатися за правилами господарського судочинства.
Крім того, було зазначено, що подібна правова позиція була висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові у справі № 904/2796/17 (провадження № 12-26гс18).
Підстави і мотиви для висловлення окремої думки
Відповідно до частини третьої статті 34 КАС суддя, не згодний із судовим рішенням, може письмово викласти свою окрему думку.
Розглядаючи справу, Велика Палата Верховного Суду виходила з того, що спір у цій справі не належить до юрисдикції адміністративних судів, проте з таким висновком не погоджуємося з огляду на таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Акти, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, установлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до статті 55 Конституції України. Для реалізації кожним конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів.
Конституційний Суд України у Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 надав конституційне тлумачення положень частини другої статті 55 Конституції України. Так, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
Конституційний Суд України зазначив, що КАС регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб`єктом владних повноважень управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів.
Крім того, Конституційний Суд України в Рішенні від 25 листопада 1997 року № 6-зп сформулював правову позицію, за якою удосконалення законодавства в контексті статті 55 Конституції Українимає бути поступовою тенденцією, спрямованою на розширення судового захисту прав і свобод людини, зокрема судового контролю за правомірністю й обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень (пункт 2 мотивувальної частини). Ця правова позиція кореспондується з положеннями статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року щодо ефективного засобу юридичного захисту від порушень, вчинених особами, які здійснюють свої офіційні повноваження.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 19 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи (пункти 1, 2 частини першої статті 4 КАС).
Отже, КАС регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб`єктом владних повноважень управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів. Не поширюють свою дію ці положення на правові ситуації, що вимагають інших юрисдикційних форм захисту від стверджуваних порушень прав чи інтересів.
При розмежуванні юрисдикційних форм захисту порушеного права основним критерієм є характер (юридичний зміст) спірних відносин.
Як установили суди попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 23 квітня 2016 року рішенням Ради адвокатів України № 101 утворено спеціальну тимчасову комісію з перевірки діяльності органів адвокатського самоврядування міста Києва на предмет дотримання ними у своїй діяльності приписів Закону № 5076-VI та рішень вищих органів адвокатського самоврядування.
9 червня 2016 року Спеціальною тимчасовою комісією з перевірки діяльності органів адвокатського самоврядування міста Києва встановлено, що в місті Києві відсутній орган кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатів міста Києва, як регіональний орган адвокатського самоврядування, створений відповідно до Закону № 5076-VI. Визнано в діяльності адвоката ОСОБА_4. та адвокатів, обраних до складу Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатів (м. Київ, вул. Білоруська, 30), порушення приписів Закону № 5076-VI та рішень вищих органів адвокатського самоврядування, які не припинили в належний спосіб діяльність Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатів, не здійснили у встановлені строки перереєстрацію громадської організації Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатів на орган адвокатського самоврядування кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатів міста Києва, продовжили діяльність громадської організації Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатів, яка в незаконний спосіб перебрала на себе функції регіонального органу адвокатського самоврядування Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатів міста Києва, виконуючи непритаманні їй функції, віднесені законодавством виключно до повноважень органу адвокатського самоврядування регіону (Рішення Ради адвокатів України № 153 "Про затвердження Висновку Спеціальної тимчасової комісії з перевірки діяльності органів адвокатського самоврядування міста Києва" від 11 червня 2016 року).
Рішенням Ради адвокатів України від 11 червня 2016 року № 154 "Про затвердження Положення про Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури міста Києва" скасовано рішення Ради адвокатів України від 17 грудня 2012 року № 4, яким було затверджено Положення про Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури міста Києва. Уповноважено Голову Ради адвокатів України, Національної асоціації адвокатів України доручити відповідній особі вчинення реєстраційних дій щодо утворення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва та реєстрації відповідних документів.