ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 грудня2019 року
справа № 229/3901/17
провадження № 51-705км19
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Макаровець А.М.,
суддів Короля В.В., Огурецького В.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Демчука П.О.,
прокурора Браїла І.Г.,
засудженого ОСОБА_1 (у режимі відеоконференції),
захисника Кулика С.В. (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за№12017050260001108, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, в силу ст. 89 Кримінального кодексу України (далі - КК) не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309КК,
за касаційною скаргою захисника Кулика С.В. в інтересах ОСОБА_1 на вирок Дружківського міського суду Донецької області від 12 жовтня 2018 року та ухвалу Донецького апеляційного суду від 15 січня 2019 року.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Дружківського міського суду Донецької області від 12 жовтня 2018 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 309 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк два роки, за ч. 2 ст. 307 КК - до покарання у виді позбавлення волі на строк шість років з конфіскацією 1/2 частини майна, належного йому на праві власності.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом складання призначених покарань ОСОБА_1 остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк вісім років з конфіскацією 1/2 частини майна, належного йому на праві власності.
Вирішено питання щодо процесуальних витрат та речових доказів у кримінальному провадженні.
Донецький апеляційний суд ухвалою від 15 січня 2019 року вирок щодо ОСОБА_1 змінив, виключивши з мотивувальної частини посилання на кваліфікуючі ознаки злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК, - придбання та виготовлення наркотичного засобу.
Згідно з рішеннями судів ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 27 червня 2017 року близько 22:32 на алеї навпроти відділення №1 "Нова Пошта", розташованого на вул. Космонавтів, 50-А у м. Дружківці Донецької області, незаконно збув за 200 грн покупцю оперативної закупки ОСОБА_2 особливо небезпечний наркотичний засіб -канабіс масою 2,91 г (у перерахунку на суху речовину).
Також 6 липня 2017 року близько 14:25 обвинувачений ОСОБА_1 біля будинку № 58, розташованого на вул. Космонавтів у м. Дружківці Донецької області, повторно незаконно збув покупцю оперативної закупки ОСОБА_2 за 300 грн особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс масою 3,53 г (у перерахунку на суху речовину).
Крім того, 22 вересня 2017 року під час проведення з 21:20 по 22:10 поліцейськими Дружківського ВП Краматорського ВП ГУНП в Донецький області огляду домоволодіння за місцем проживання ОСОБА_1, розташованого на АДРЕСА_1, було виявлено та вилучено особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс загальною масою 34,69 г (у перерахунку на суху речовину), який ОСОБА_1 незаконно зберігав за місцем свого проживання для подальшого особистого вживання без мети збуту.
Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Кулик С.В. в інтересах засудженого ОСОБА_1, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування кримінального закону, просить скасувати судові рішення, закрити кримінальне провадження щодо ОСОБА_1, роз`яснивши йому порядок реабілітації, й звільнити з-під варти.
На обґрунтування своїх доводів захисник зазначає, що:
- обшук, під час якого було виявлено наркотичний засіб - канабіс, проведено 22 вересня 2017 року за місцем проживання ОСОБА_1 незаконно, оскільки дозвіл на його проведення надав суддя суду апеляційної інстанції (ухвала від 12 вересня 2017 року при тому, що у вироку суду зазначено, що обвинувачений знайшов канабіс 17 вересня 2017 року, а в обвинувальному акті - у липні 2017 року) з порушенням правил територіальної підсудності, адже м. Дружківка не відноситься до територіальної юрисдикції Маріупольського відділення апеляційного суду Донецької області. Крім того, обшук проводився в нічний час з 21:20 по 22:10;
- понятий ОСОБА_3 у суді вказав неправильне місце проведення обшуку, а присутність понятого ОСОБА_4 під час проведення обшуку помешкання ОСОБА_1 є сумнівною, оскільки суд не зміг його допитати протягом року;
- під час обшуку порушено статті 234, 235, 236 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), оскільки його проведено на підставі сумнівної ухвали за участю невстановленого другого понятого;
- суд безпідставно спростував показання ОСОБА_1 про збут покупцю сухого листя малини та амброзії відомостями, внесеними в Єдиний державний реєстр досудових розслідувань, і не звернув уваги, що внесені вони тільки 5 та 13 вересня 2017 року, тобто більше ніж через два місяці після нібито скоєних злочинів;
- суд також безпідставно послався на показання оперативного покупця ОСОБА_2, який під час допиту перебував у сусідньому приміщенні, при цьому невідомо, хто в той момент був біля нього, він так і не зазначив, який технічний засіб застосовував для контролю;
- висновок суду про те, що свідчення покупця ОСОБА_2 узгоджуються з показаннями понятих ОСОБА_5 та ОСОБА_6, допитаних як свідків, є безпідставним, оскільки вони тільки підтвердили, що покупцю надавалися гроші працівниками поліції, а чи було гроші віддано саме ОСОБА_1, їм невідомо;
- оперативний покупець зазначав, що 27 червня 2017 року ОСОБА_1 зустрічався з двома знайомими, але під час відеоконтролю цих знайомих не виявлено;
- контроль закупки з участю покупця ОСОБА_2 та фіксація закупки були проведені з порушенням статей 270, 271 КПК, не оглядалися телефони ні ОСОБА_1, ні покупця.
Позиції учасників судового провадження
Від учасників процесу заперечень на касаційну скаргу не надходило.
У судовому засіданні:
- захисник та засуджений підтримали вимоги касаційної скарги;
- прокурор вважав судові рішення законними та обґрунтованими й просив залишити їх без зміни.
Мотиви Суду
Згідно з вимогами ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Зі змісту касаційної скарги захисника убачається, що він у своїй скарзі ставить питання про скасування судових рішень та закриття справи за недоведеністю винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинів. При цьому захисник указує на недопустимість, на його думку, одних доказів та одночасно не погоджується з оцінкою судами інших доказів, що з урахуванням положень, передбачених статтями 433, 438 КПК, не входить до компетенції касаційного суду.
З огляду на зазначене доводи у скарзі в частині оцінки доказів, а саме показань понятих ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, а також покупця ОСОБА_2, допитаних у суді як свідків, не є предметом дослідження та перевірки касаційним судом.
Відповідно до ст. 94 КПК оцінка доказів є компетенцією суду, який ухвалив вирок. Касаційний суд при перевірці матеріалів кримінального провадження встановив, що суд дотримався вимог зазначеного закону.
Так, на підтвердження винуватості ОСОБА_1 та доведеності його винуватості в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях суд обґрунтовано послався, у томі числі, на: показання свідків ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_5 ; дані протоколів огляду грошових купюр, речей, покупця, про результати контролю за вчиненням злочину, висновків судових експертиз наркотичних засобів; інші докази, які узгоджуються між собою.
Отже, за встановлених судами фактичних обставин провадження дії ОСОБА_1 кваліфіковано правильно за ч. 2 ст. 307 КК як незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу, вчинений повторно, та за ч. 2 ст. 309 КК - як незаконне зберігання наркотичних засобів без мети збуту, вчинене особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 307 КК.