Постанова
Іменем України
19 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 229/2028/18
провадження № 51-3625км19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Марчука О.П.,
суддів Могильного О.П.,Яковлєвої С.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Волевач О.В.,
прокурора Дехтярук О.К.,
в режимі відеоконференції
захисника Литвиненка В.І.,
законного представника
неповнолітнього засудженого ОСОБА_1,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Литвиненка В.І. в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Донецького апеляційного суду від 22 квітня 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018050260000212, за обвинуваченням
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, в силу ст. 89 КК України такого, що не має судимості,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 186 КК України.
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Дружківського міського суду Донецької області від
25 лютого 2019 року ОСОБА_2 засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки. На підставі ст. ст. 75, 104 КК УкраїниОСОБА_2 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки, з покладенням певних обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.
Згідно з вироком неповнолітнього ОСОБА_2 визнано винуватим у тому, що він 21 січня 2018 року о 18:30 поблизу будівлі відділення "Укртелекому", розташованого на вул. Енгельса в м. Дружківці Донецької області, за попередньою змовою групою осіб з особою, відносно якої матеріали виділені в окреме провадження, та особою яка не досягла віку кримінальної відповідальності, умисно, повторно, з корисливих мотивів, застосувавши до потерпілого ОСОБА_3 насильство, яке не є небезпечним для його життя чи здоров`я, відкрито викрали його майно на загальну суму
1331, 67 грн. Після цього, з викраденим майном з місця вчинення злочину зникли, розпорядившись ним на власний розсуд та заподіявши потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на зазначену суму.
Він же, 21 січня 2018 року о 22:00, перебуваючи на вул. Я . Галана в м . Дружківці Донецької області, за попередньою змовою групою осіб з особою, відносно якої матеріали виділені в окреме провадження та особою яка не досягла віку кримінальної відповідальності, умисно, повторно, з корисливих мотивів, застосувавши до потерпілого ОСОБА_4 насильство, яке не є небезпечним для його життя чи здоров`я, відкрито викрали його майно на суму 720 грн. Після цього, з викраденим майном з місця вчинення злочину зникли, розпорядившись ним на власний розсуд. Своїми діями заподіяли потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду на вказану суму.
Вироком Донецького апеляційного суду від 22 квітня 2019 року рішення місцевого суду в частині звільнення ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. ст. 75, 76, 104 КК України скасовано.
В решті вирок місцевого суду залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
В касаційній скарзі захисник ставить питання про скасування вироку апеляційного суду щодо ОСОБА_2 у зв`язку з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, зокрема не застосування положень
ст. 75 КК України, що призвело до невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінальних правопорушень і особі засудженого через суворість.
Захисник стверджує, що апеляційний суд порушив загальні засади призначення покарання, внаслідок чого визначив засудженому занадто суворе покарання. Свої доводи мотивує тим, що суд не врахував конкретних обставин справи та даних про особу засудженого, а також те, що на час ухвалення вироку апеляційним судом неповнолітній ОСОБА_2 не вчиняв інкриміновані йому злочини протягом іспитового строку, а тому зазначені обставини в їх сукупності, на його думку, давали підставами для застосування ст. 75 КК України при призначенні засудженому покарання. Крім цього, захисник вказує на те, що в апеляційному перегляді рішення місцевого суду щодо ОСОБА_2 брав участь неповноважний прокурор Онищенко Г.Г.
Позиції інших учасників судового провадження
У запереченні на касаційну скаргу захисника прокурор просить залишити її без задоволення як безпідставну.
У судовому засіданні захисник, законний представник підтримали подану касаційну скаргу захисника, а прокурор заперечував проти її задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, думку захисника, законного представника та прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що скарга захисника не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального
й процесуального права при ухваленні судових рішень у тій частині, в якій їх було оскаржено.
Висновки суду про винуватість ОСОБА_2 та кваліфікація його дій у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень в касаційній скарзі захисника не оспорюються.
Доводи захисника щодо неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність та щодо суворості покарання, яке призначено засудженому ОСОБА_2, колегія суддів вважає необґрунтованими.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України, суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Відповідно до положень статей 370, 420 КПК України суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції та ухвалює свій вирок у разі необхідності застосувати закон про більш тяжке кримінальне правопорушення чи збільшення обсягу обвинувачення, необхідності застосувати більш суворе покарання, а також у разі скасування необґрунтованого виправдувального вироку суду першої інстанції або ж у разі неправильного звільнення обвинуваченого від відбування покарання. Таке рішення апеляційного суду має бути законним, обґрунтованим