ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 756/10059/17-к
провадження № 51-1886км19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Мазура М. В.,
суддів Матієк Т. В., Могильного О. П.,
за участю:
секретаря судового засідання Слободян О. М.,
прокурора Подоляка М. С.,
засудженого ОСОБА_1,
захисника Юсупової К. О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Оболонського районного суду м. Києва від 16 травня 2018 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 06 березня 2019 року в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017100050003172, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, такого, що не має судимостей,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Рух справи, зміст судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Оболонського районного суду м. Києва від 16 травня 2018 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 115 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років. На підставі ч. 5 ст. 72 КК (в редакції Закону від 26 листопада 2015 року № 838-VIII "Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання" (далі - Закон № 838-VIII) ОСОБА_1 зараховано у строк покарання термін попереднього ув`язнення з 03 квітня 2017 року по 20 червня 2017 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він за обставин, установлених судом першої інстанції та детально наведених у вироку, 02 квітня 2017 року приблизно о 20:20, перебуваючи із ОСОБА_2 на озері Кирилівському поруч із будинком № 6 на вул. Малиновського у м. Києві, будучи у стані алкогольного сп`яніння, у ході словесного конфлікту, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій і хоча не бажаючи, але свідомо припускаючи настання наслідків у вигляді смерті ОСОБА_2, ножем ударив останню в живіт, тим самим заподівши жінці проникаюче колото-різане поранення живота з ушкодженням печінки, від чого, через незначний проміжок часу, на фоні переохолодження тіла, настала її смерть.
Київський апеляційний суд ухвалою від 06 березня 2019 року залишив вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 без змін. На підставі ч. 5 ст. 72 КК (в редакції Закону № 838-VIII) зарахував ОСОБА_1 у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 21 червня 2017 року по 06 березня 2019 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1, посилаючись на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, неправильну оцінку доказів, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Обґрунтовуючи наведене, засуджений указує на те, що вирок місцевого суду є незаконним, необґрунтованим і невмотивованим, а його винуватість у вчиненні інкримінованого злочину не доведено зібраними у справі доказами поза розумним сумнівом. При цьому апеляційний суд, залишаючи вирок суду першої інстанції без змін, безпідставно відмовив у повторному допиті потерпілої, свідків, а також судово-медичного експерта. На думку засудженого, суди необґрунтовано послались на показання свідка ОСОБА_3, залишивши поза увагою те, що останній у день вчинення злочину перебував у стані алкогольного сп`яніння, а тому його показання є неналежним доказом. Також засуджений указує на те, що жодних доказів того, що у нього був умисел на вбивство потерпілої, матеріали провадження не містять, і судом не встановлено наявності такого умислу. Зазначає, що попри те, що він не визнає своєї вини в повному обсязі, його дії неправильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 115 КК, як на це вказує в окремій думці суддя місцевого суду Майбоженко А. М., що, на думку засудженого, додатково свідчить про необґрунтованість постановлених щодо нього судових рішень.
Крім того, ОСОБА_1 вважає, що суд апеляційної інстанції всупереч ст. 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) належним чином не перевірив доводів, викладених в апеляційних скаргах останнього та його захисника, і не надав їм правової оцінки. Тому рішення апеляційного суду, на його думку, також є незаконним та необґрунтованим.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні засуджений ОСОБА_1 та його захисник Юсупова К. О., кожен окремо, підтримали подану засудженим касаційну скаргу, просили її задовольнити на підставах, указаних у цій скарзі.
Прокурор, навівши відповідні пояснення, частково підтримав касаційну скаргу засудженого, вважав, що постановлені у кримінальному провадженні судові рішення підлягають зміні, а дії засудженого - перекваліфікації з ч. 1 ст. 115 КК на ч. 2 ст. 121 КК.
Іншим учасникам судового провадження було належним чином повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді або повідомлень про поважність причин їх неприбуття до Суду від них не надходило.
Мотиви Суду
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
При перевірці доводів, наведених у касаційних скаргах, Верховний Суд виходить із фактичних обставин, установлених місцевим та апеляційним судами.
За ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Згідно з ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Доводи засудженого щодо неповноти судового розгляду, незгоди з наданою судом оцінкою доказів, оспорювання встановлених за результатами судового розгляду фактів із викладенням власної версії подій стосуються, по суті, невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, що виходячи з вимог ст. 438 КПК не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.
З матеріалів кримінального провадження убачається, що висновок місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у завданні удару ножем у живіт ОСОБА_2 та заподіянні останній проникаючого колото-різаного поранення живота з ушкодженням печінки, від якого настала її смерть, ґрунтується на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджено доказами, безпосередньо дослідженими під час судового розгляду й оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК. Зміст обставин та доказів докладно наведено у вироку.
Твердження засудженого про його не причетність до смерті ОСОБА_2 були предметом ретельної перевірки суду першої інстанції та знайшли належну оцінку у вироку.
Зокрема, суд обґрунтовано послався на показання свідка ОСОБА_3, який, у тому числі, дав показання про те, що коли він ловив рибу з вимостки, почув зойк ОСОБА_2 - у цей час вона стояла напочатку цієї ж вимостки, спиною була повернута до свідка, а обличчям - до ОСОБА_1 ; підійшовши до них, свідок побачив, що ОСОБА_2 притискає руку до свого живота, з якого текла кров, а коли вона підняла светр, присутні побачили поріз на животі. ОСОБА_2 у категоричній формі відмовилася від виклику карети швидкої медичної допомоги, на чому він, ОСОБА_3, наполягав та навіть встиг набрати відповідний номер. Після цього незважаючи на рану вони разом продовжили вживати алкогольні напої ще приблизно півгодини. ОСОБА_3 усвідомлював, що ОСОБА_2 стає гірше, оскільки вона постійно притискала рану, з якої текла кров, у зв`язку з чим він повторив свою пропозицію про виклик карети швидкої медичної допомоги, на що остання емоційно відмовилася від цього та штовхнула його у воду. Вказані показання підтвердила свідок ОСОБА_5 - дружина ОСОБА_3 , яка зазначила, що її чоловік повернувся ввечері 02 квітня 2017 року додому у стані алкогольного сп`яніння в мокрому одязі, пояснивши при цьому, що його штовхнула у воду ОСОБА_2 .
Крім того, місцевий суд правильно послався на показання інших свідків, а саме: ОСОБА_6 та ОСОБА_7, працівників пожежної частини, до яких вранці 03 квітня 2017 року звернувся ОСОБА_1 із повідомленням про виявлення ним трупа ОСОБА_2 ; ОСОБА_8, який із 2015 року винаймає кімнату в квартирі ОСОБА_9 та повідомив, що 02 квітня 2017 року взяв пляшку горілки, приєднався до ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які ловили рибу на озері, проте через незначний проміжок часу пішов; ОСОБА_10, який розповів, що він зі своєю дружиною прийшли до озера, де вже ловили рибу і вживали алкоголь ОСОБА_1 та ОСОБА_2, між ними виникали суперечки, але до конфлікту не доходило. Серед речей свідок бачив залізний ніж та ножиці. Через деякий час свідок із своєю дружиною пішов додому; ОСОБА_9, який є батьком засудженого та потерпілої ОСОБА_11, сестри ОСОБА_2, які дали показання про взаємовідносини засудженого ОСОБА_1 і потерпілої ОСОБА_2 ; а також судово-медичного експерта ОСОБА_12, який показав, що після завдання ОСОБА_2 колото-різаної рани живота, вона могла вчиняти активні дії, у тому числі вживати алкоголь, рухатися, перебувати у свідомості, яку втратила близько за годину до настання смерті, а переохолодження тіла потерпілої лише пришвидшило настання її смерті.
Докладний зміст показань указаних свідків та потерпілої суд навів у вироку, достовірність цих показань сумнівів у судів попередніх інстанцій не викликала, з чим погоджується і Верховний Суд.
Також винуватість засудженого підтверджується даними, що містяться:
- у протоколах слідчих дій, зокрема: у протоколі огляду місця події від 03 квітня 2017 року, в ході якого на березі озера Кирилівського на лавці, що стояла на дерев`яній споруді у вигляді платформи, були виявлені та вилучені змиви та зіскоби речовини бурого кольору. На земельній ділянці, що прилягає до платформи, було знайдено пошкоджену куртку коричневого кольору, яку також було вилучено; у протоколі огляду місця події від 03 квітня 2017 року за участю спеціаліста - експерта СМЕ ОСОБА_13, у ході якого було виявлено й оглянуто труп ОСОБА_2 ; у протоколі огляду місця події від 14 червня 2017 року, згідно з яким під час огляду берега озера Кирилівського навпроти пожежної частини з підмостка, що веде до озера, за допомогою магніту, що був протягнутий по дну озера, було знайдено ніж столовий з металу сірого кольору з довжиною леза 13 см; у протоколі огляду предмета від 04 квітня 2017 року, в ході якого оглянуто належний ОСОБА_3 мобільний телефон і встановлено, що свідок 02 квітня 2017 року здійснював виклик на спецлінію103;
- у висновках експертиз, а саме: у судово-медичній експертизі від 08 червня 2017 року № 1063, згідно з якою на тілі ОСОБА_2 виявлено тілесні ушкодження, визначено їх локалізацію, механізм завдання, давність, ступінь тяжкості, а також установлено причину смерті; судової молекулярно-генетичної експертизи від 19 червня 2017 року № 10-1/347, якою досліджено зіскоби із сидіння лави, вилучені під час огляду місця події, виявлено кров людини, генетичні ознаки якої збігаються з генетичними ознаками зразка крові трупа ОСОБА_2 ; судових молекулярно-генетичних експертиз від 20 червня 2017 року № 10-1/343, від 22 червня 2017 року № 10-1/344, від 16 червня 2017 року № 10-1/349, від 30 червня 2017 року № 10-1/345, згідно з якими на наданих на дослідження штанах, сорочці, куртці та зрізах нігтьових пластин ОСОБА_1 виявлено кров, генетичні ознаки якої збігаються з генетичними ознаками крові трупа ОСОБА_2 ; судової молекулярно-генетичної експертизи від 13 червня 2017 року № 10-1/346, згідно з якою на наданих на дослідження зрізах нігтьових пластин із лівої руки трупа ОСОБА_2 виявлено кров людини, генетичні ознаки якої збігаються з генетичними ознаками зразків букального епітелію ОСОБА_1 ; медико-криміналістичної експертизи від 29 травня 2017 року № 137-мк, якою встановлено, що на лівій полі кофти розташовано одне колото-різане пошкодження, що утворилося від дії гострого плаского колючо-ріжучого предмета типу клинка ножа, що мав обух з одного боку і лезо з іншого; медико-криміналістичної експертизи від 16 квітня 2017 року № 194-мк, згідно з якою рани, завдані наданим на експертизу ножем, неістотно відрізняються від істинної рани на тілі трупа ОСОБА_2, тобто рана на тілі потерпілої могла бути спричинена цим ножем; судово-психіатричної експертизи від 04 липня 2017 року № 114, згідно з якою ОСОБА_1 у період кримінального правопорушення та на час проведення експертизи, будь-яким психічним розладом не страждав, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. за своїм психічним станом застосування примусових заходів медичного характеру не потребує;