Постанова
іменем України
17 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 678/1495/17
провадження № 51-4643км19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Матієк Т.В.,
суддів Мазура М.В., Могильного О.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Слободян О.М.,
прокурора Данько Д.О.,
захисників Зейкана Я.П., Федчишина А.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисників Зейкана Я.П. і Федчишина А.С. в інтересах засудженого ОСОБА_1 на вирок Летичівського районного суду Хмельницької області від 28 листопада 2018 року та вирок Хмельницького апеляційного суду від 18 липня 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017240000000138, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Хмельницького, жителя АДРЕСА_1, такого, що не має судимостей,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК.
Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і встановлені ними обставини
За вироком Летичівського районного суду Хмельницької області від 28 листопада 2018 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік.
На підставі ст. 75 КК його звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки та покладено на нього обов`язки, передбачені пунктами 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 КК.
Цивільні позови задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 у рахунок відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по 293 600 грн кожному, на користь ОСОБА_4, законним представником якої є ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, законним представником яких є ОСОБА_7, - по 393 600 грн кожному, на користь ОСОБА_7 - 253 600 грн, а також з ТзДВ "Страхове товариство з додатковою відповідальністю "Глобус" (код ЄДРПОУ 20448234) - по 6400 грн кожному цивільному позивачу.
Вирішено питання щодо речових доказів, процесуальних витрат і заходів забезпечення кримінального провадження.
Летичівський районний суд Хмельницької області ухвалою від 3 грудня 2018 року виправив описку, допущену у вищевказаному вироку місцевого суду, а саме в 44 абзаці мотивувальної частини та у 2 абзаці резолютивної частини - слова "відбуванням покарання" замінив на "відбування основного покарання".
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 11 червня 2017 року близько 19:00, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, керуючи транспортним засобом "Audi A6 ZNH" (д.н.з. НОМЕР_1 ), рухаючись автодорогою Т-23-18 Остропіль - Вовковинці, з боку с. Варенка Летичівського району Хмельницької області в напрямку смт Летичів на 69 км+70 м, всупереч вимогам п. 2.3., п.п. "а" п. 2.9, пунктів 10.1, 12.1. Правил дорожнього руху України (далі - ПДР) перевозив пасажирів із непристебнутими ременями безпеки, а саме ОСОБА_8, яка сиділа на передньому пасажирському сидінні та ОСОБА_9, яка сиділа на задньому пасажирському сидінні, проявив неуважність, не врахував дорожньої обстановки та її зміни, при проїзді плавного повороту автодороги праворуч не вибрав безпечної швидкості руху, не переконався, що вказаний маневр буде безпечним, не впорався з керуванням автомобіля та виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив занос автомобіля і втрату контролю над його керуванням, у результаті чого автомобіль виїхав на ліве узбіччя з подальшим з`їздом за межі проїзної частини дороги, де лівою боковою частиною зіткнувся з деревом та зупинився в перекинутому на дах положенні.
Унаслідок ДТП ОСОБА_9 згідно з висновком судово-медичної експертизи від 26 вересня 2017 року № 70 отрималалегкі та тяжкі тілесні ушкодження, останні з яких є небезпечними для життя в момент заподіяння та перебувають у прямому причинному зв`язку з настанням смерті, а ОСОБА_8 відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 01серпня 2017 року № 766 отримала легкі та середньої тяжкості тілесні ушкодження, останні з яких спричинили тривалий розлад здоров`я.
Апеляційний суд вироком від 18 липня 2019 року залишив без задоволення апеляційну скаргу обвинуваченого та задовольнив апеляційну скаргу прокурора, вирок місцевого суду в частині призначеного ОСОБА_1 покарання скасував, ухвалив свій вирок, яким призначив йому покарання за ч. 2 ст. 286 КК у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців із позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки. У решті вирок місцевого суду залишено без змін.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисники, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення, порушують питання про скасування вищезазначених судових рішень та призначення нового розгляду в суді першої інстанції. Зазначають, що факту вчинення обвинуваченим злочину в стані алкогольного сп`яніння ні місцевий суд, ні суд апеляційної інстанції належним чином не дослідили та не врахували доводів сторони захисту про недопустимість цих доказів, оскільки орган досудового розслідування порушив порядок відібрання біологічних зразків для проведення судово-токсикологічної експертизи з метою визначення стану алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 (відібрання біологічних зразків проводилося 11 червня 2017 року, тобто до внесення відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування, а також без вручення ОСОБА_1 копії постанови про відібрання біологічних зразків для проведення експертизи та без його згоди, який на момент відбору біологічних зразків перебував у непритомному стані, зразки крові обвинуваченого у медичному закладі слідчий вилучив із порушенням вимог КПК), через що відповідні докази (висновок судово-токсикологічної експертизи) суди повинні були визнати недопустимими.
Також сторона захисту, оспорюючи фактичні обставини події ДТП, вказує про те, що кримінальна відповідальність ОСОБА_1 виключається, оскільки він порушив ПДР вимушено через недотримання дорожніми службами вимог ДСТУ щодо стану дороги.
Крім того, захисники стверджують, що апеляційний суд повторно не дослідив доказів, залишивши апеляційну скаргу обвинуваченого без задоволення, не навів в ухвалі переконливих підстав для прийняття такого рішення, не надав вичерпних відповідей на доводи у скарзі, безпідставно дійшов висновку про відсутність підстав для застосування до ОСОБА_1 положень Закону України "Про амністію в 2016 році", посилаючись при цьому на п. "е" ст. 9 цього Закону та стверджуючи, що обвинувачений перебував у стані алкогольного сп`яніння, обґрунтовуючи свою позицію висновком судово-токсикологічної експертизи, який є недопустимим доказом, через що вирок цього суду не відповідає вимогам ст. 420 КПК.
Позиції учасників судового провадження
Захисники підтримали касаційну скаргу та просили її задовольнити.
Прокурор заперечувала проти задоволення касаційної скарги захисників, просила оскаржені судові рішення залишити без змін.
Мотиви Суду
Відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.