Постанова
Іменем України
12 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 163/1655/17
провадження № 51-9985км18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Шевченко Т.В.,
суддів Голубицького С.С., Григор`євої І.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Михальчука В.В.,
прокурора Браїла І.Г.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника прокурора прокуратури Волинської області на ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 22 серпня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за
№ 12017030150000223, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 2, 3 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Любомльського районного суду Волинської області від
07 березня 2018 року ОСОБА_1 засуджено до покарання у виді позбавлення волі за: ч. 2 ст. 185 КК України - на строк 2 роки; ч. 3 ст. 185 КК України - на строк 3 роки 6 місяців.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю вчинених злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців.
Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом повного складання покарання за цим вироком і за вироком Любомльського районного суду Волинської області від 12 червня 2017 року ОСОБА_1 визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
Згідно з ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Любомльського районного суду Волинської області
від 10 жовтня 2017 року та визначено ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
Вирішено питання щодо процесуальних витрат і речових доказів.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 28 травня 2017 року у вечірню пору (точної години не встановлено), діючиумисно,
з корисливих мотивів, перебуваючи біля паркану навпроти домогосподарства на АДРЕСА_2, шляхом вільного доступу, таємно викрав велосипед спортивного типу, який належить ОСОБА_2, вартістю 1020 грн, чим заподіяв потерпілому майнової шкоди на зазначену суму.
Крім цього, ОСОБА_1 цього ж дня після 22:00 (точної години не встановлено), діючи умисно, з корисливих мотивів, проник на огороджену територію колишнього КСП на вул. Фермерській, 1 у с. Городнє та біля приміщення бані таємно викрав велосипед марки типу "Дамка" вартістю
873 грн, який належить ОСОБА_3, заподіявши останньому майнової шкоди на зазначену суму.
Апеляційний суд Волинської області ухвалою від 22 серпня 2018 року вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 залишив без змін.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі заступник прокурора прокуратури Волинської області просить ухвалу апеляційного суду скасувати через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Зазначає, що порушуючи вимоги ст. 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), апеляційний суд не спростував доводів скарги прокурора щодо безпідставного застосування стосовно ОСОБА_1 положень ст. 71 КК України та призначення покарання за сукупністю вироків. Вказує на необхідність скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового апеляційного розгляду.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор Браїло І.Г. підтримав касаційну скаргу прокурора.
Іншим учасникам було належним чином повідомлено про судовий розгляд, але в судове засідання вони не з`явилися.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень у суді касаційної інстанції є, зокрема, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 413 КПК України передбачено, що неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, зокрема, є: незастосування судом закону, який підлягає застосуванню; застосування закону, який не підлягає застосуванню.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 2, 3 ст. 185 КК України, та кваліфікація його дій у касаційній скарзі прокурора не оспорюються.