1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду





Постанова

іменем України

10 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 355/55/18

провадження № 51-4814км18

Верховний Суд колегією суддів Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого

Бущенка А.П.,

суддів

Григор`євої І.В., Стороженка С.О.,

за участю секретаря судового засідання

Червінської М.П.,

прокурора

Шевченко О.О.,

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу захисника Чубарова С.В. в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 12 грудня 2018 року про повернення апеляційної скарги.

Обставини справи



1. Слідчий суддя Балтського районного суду Одеської області ухвалою від 05 грудня 2018 року задовольнив клопотання слідчого поліції та наклав арешт на автомобіль ГАЗ-САЗ-3511, який належить ОСОБА_1

2. Представник ОСОБА_1 - адвокат Чубаров С.В. звернувся до суду апеляційної інстанції зі скаргою на згадану ухвалу слідчого судді.

3. Апеляційний суд Одеської області ухвалою від 12 грудня 2018 року повернув скаржнику апеляційну скаргу на підставі пункту 2 частини 3 статті 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), пославшись на те, що він не належить до кола осіб, які за кримінальним процесуальним законодавством мають право на оскарження судового рішення щодо арешту майна.

Вимоги і доводи касаційної скарги



4. У касаційній скарзі Чубаров С.В. на підставі пункту 1 частини 1 статті 438 КПК просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

5. Він стверджує, що має право на оскарження зазначеної ухвали слідчого судді, оскільки представляє інтереси ОСОБА_1, який є законним володільцем вилученого автомобіля. Обґрунтовуючи свою позицію, захисник зазначає, що наявність оригіналу свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, полюсів цивільної відповідальності, а також обставини, встановлені в суді першої інстанції та відображені в ухвалі слідчого судді, свідчать про те, що ОСОБА_1 володіє арештованим майном на законних підставах. Крім того, вказує на безпідставне задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на автомобіль.

6. Прокурор у кримінальному провадженні подав письмові заперечення на касаційну скаргу, де зазначив, що рішення апеляційного суду про повернення апеляційної скарги є законним і обґрунтованим, оскільки, на його думку, ОСОБА_1 не є ані власником арештованого автомобіля, ані його володільцем, а тому позбавлений права оскаржувати ухвалу слідчого судді.

Позиції учасників касаційного розгляду



7. У судовому засіданні прокурор підтримав доводи наведені в касаційній скарзі, просив скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Оцінка Суду



8. Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали провадження, обговоривши наведені у скарзі доводи, Суд дійшов висновку, що скарга підлягає задоволенню на таких підставах.

9. За правилами частини 1 статті 438 КПК підставою для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

10. Як видно з оскаржуваної ухвали,висновок апеляційного суду про те, що адвокат Чубаров С.В. не має права подавати апеляційну скаргу ґрунтується на відсутності доказів, які підтверджують перебування арештованого автомобіля у власності ОСОБА_1 .

11. Суд зазначає, що в КПК поняття "особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт" не визначається виключно правом власності на це майно; у це поняття включено також тих осіб, у володінні яких таке майно перебуває на інших підставах.

12. Це підтверджується, зокрема, змістом пункту 3 частини 2 статті 171 КПК, яка передбачає два альтернативних варіанти доведення належності майна особі:

(1) за допомогою документів, які підтверджують право власності на майно;

(2) за допомогою конкретних фактів і доказів, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження майном.


................
Перейти до повного тексту