У Х В А Л А
18 грудня 2019 року
м. Київ
Справа № 200/12936/16-а
Провадження №11-883апп19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Князєва В. С.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
перевірила наявність підстав для прийняття до провадження справи за позовом судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 до Дніпропетровської міської ради, третя особа: Управління правового забезпечення Дніпропетровської міської ради, про визнання дій незаконними, визнання незаконним та скасування рішення за касаційною скаргою судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 на постанову Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 09 грудня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2017 року,
УСТАНОВИЛА:
Суддя Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1. звернулася суду з позовом до Дніпропетровської міської ради, третя особа: Управління правового забезпечення Дніпропетровської міської ради, в якому просила визнати незаконними дії відповідача щодо прийняття рішення від 08 червня 2016 року № 3/9 про звернення депутатів Дніпропетровської міської ради VІІ скликання до Вищої ради юстиції України, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Генерального прокурора України, Міністра юстиції України, голови Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя; визнати це рішення протиправним та скасувати його.
Кіровський районний суд міста Дніпропетровська постановою від 09 грудня
2016 року відмовив у задоволенні позову.
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 09 лютого
2017 року скасував рішення суду першої інстанції та закрив провадження у справі.
Судове рішення мотивовано тим, що позивачка просить суд визнати незаконним дії відповідача щодо прийняття оскаржуваного рішення, зі змісту якого вбачається, що воно адресоване не позивачці та не містить вимог та приписів, які є обов`язковими для виконання позивачкою, а отже таке рішення, як і дії по його прийняттю та направленню до певного органу, не породжують прав і обов`язків для неї.
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, позивачка подала касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення позову, зазначаючи, зокрема, про публічно-правовий характер цього спору.
Вищий адміністративний суд України ухвалою 03 березня 2017 року відкрив касаційне провадження у цій справі.
15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким Кодекс адміністративного судочинства України викладено в новій редакції.
Підпунктом 4 пункту першого розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду ухвалою
від 04 червня 2019 року прийняв цю справу до свого провадження, а ухвалою
від 20 серпня 2019 року призначив її до розгляду.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 21 серпня
2019 року справу за позовом судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 до Дніпропетровської міської ради, третя особа: Управління правового забезпечення Дніпропетровської міської ради, про визнання дій незаконними, визнання незаконним та скасування рішення передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини шостої статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
Згідно з частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року однією з істотних гарантій справедливого судового розгляду є публічний судовий розгляд.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 26 травня 1988 року в справі "Екбатані проти Швеції" зазначив, що якщо розгляд справи у суді першої інстанції був публічним, відсутність "публічності" при розгляді справи у другій та третій інстанціях може бути виправданою особливостями процедури по цій справі. Якщо скарга стосується виключно питання права, залишаючи осторонь фактичні обставини справи, то вимоги статті 6 Конвенції можуть бути дотримані і тоді, коли заявнику не було надано можливості бути заслуханим у апеляційному чи касаційному суді особисто.