Постанова
Іменем України
19 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 761/34674/15
провадження № 51-4598км19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Марчука О.П.,
суддів Могильного О.П., Яковлєвої С.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Волевач О.В.,
прокурора Руденко О.П.,
захисника Пучка В.Д.,
засудженого ОСОБА_1,
потерпілого ОСОБА_2,
представника потерпілого Дутковського Б.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Київського апеляційного суду від 20 червня 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за
№ 12015100100009539 за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше
не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 11 березня 2019 року засуджено ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням із іспитовим строком тривалістю 2 роки, з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 04 серпня 2015 року, приблизно о 13:30, перебуваючи в під`їзді, на восьмому поверсі, поблизу квартири АДРЕСА_2, проводив ремонтні роботи. Отримавши з даного приводу зауваження від мешканця квартири № 38 ОСОБА_2 та вимогу припинити порушувати спокій, ОСОБА_1 вступив з ним в словесну сварку.
В ході даного конфлікту у ОСОБА_1, з мотиву раптово виниклих особистих неприязних стосунків, виник злочинний умисел, спрямований на нанесення ушкоджень ОСОБА_2 .
Реалізуючи вказаний злочинний намір, ОСОБА_1, перебуваючи в коридорі під`їзду, взяв викрутку, після чого тримаючи її в правій руці, умисно наніс чотири удари ОСОБА_2, чим спричинив останньому легкі та тяжкі тілесні ушкодження.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 20 червня 2019 року вирок районного суду залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу апеляційного суду у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що призвело до невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого через м`якість і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Зазначає, що апеляційний суд порушив вимоги ст. 419 КПК України, оскільки належно не перевірив доводи апеляційної скарги представника потерпілого про безпідставне звільнення ОСОБА_1 на підставі ст. 75 КК України від відбування визначеного покарання з випробуванням, що призвело до м`якості призначеного йому покарання та не зазначив підстав, з яких визнав скаргу необґрунтованою.
Крім цього, вказує на те, що судом не було враховано позицію потерпілого в частині призначення засудженому покарання.
Позиції інших учасників судового провадження
У запереченні на касаційну скаргу прокурора захисник Пучко В.Д. в інтересах засудженого ОСОБА_1 просить залишити її без задоволення як безпідставну.
У судовому засіданні прокурор, потерпілий, його представник підтримали подану касаційну скаргу прокурора, а засуджений та його захисник заперечували проти її задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, засудженого, його захисника, потерпілого, його представника перевіривши матеріали кримінального провадження, наведені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права при ухваленні судових рішень у тій частині, в якій їх було оскаржено.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 та правильність кваліфікації його дій за ч. 1 ст. 121 КК України у касаційній скарзі не оспорюються.
Стосовно доводів прокурора щодо неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність та м`якості покарання призначеного
ОСОБА_1 у зв`язку з його звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування призначеного покарання з випробуванням, колегія суддів вважає їх необґрунтованими з огляду на таке.
Так, у касаційній скарзі прокурор фактично порушує питання про недотримання апеляційним судом визначених законом вимог, що стосуються призначення покарання та пов`язані з суддівським розсудом.
Поняття суддівського розсуду, або судової дискреції у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства конкретних обставин кримінального провадження, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.