Постанова
іменем України
18 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 613/314/18
провадження № 51-5202км19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Єремейчука С. В.,
суддів Бородія В. М., Стороженка С. О.,
за участю:
секретаря судового засідання Гуменюк Л. А.,
прокурора Гошовської Ю. М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора Криворучка І. І., який брав участь у розгляді провадження судом апеляційної інстанції, на ухвалу Богодухівського районного суду Харківської області від 05 жовтня 2018 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 06 серпня 2019 року в кримінальному провадженні № 12018220220000021 за обвинуваченням
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
громадянина України, уродженця с. Першотравневе та жителя АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
Богодухівський районний суд Харківської області ухвалою від 05 жовтня 2018 року звільнив ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за ч. 3 ст. 185 КК та закрив кримінальне провадження № 12018220220000021 на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) у зв`язку із відмовою потерпілого від обвинувачення.
Харківський апеляційний суд ухвалою від 06 серпня 2019 року апеляційну скаргу прокурора залишив без задоволення, а ухвалу місцевого суду - без змін.
У ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 12 січня 2018 року близько 22:00, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у інше приміщення, за попередньою змовою з ОСОБА_2 та ОСОБА_3, таємно проникли до приміщення майстерні, розташованої на АДРЕСА_2, що належить ФГ "Фікс", та викрали належне ОСОБА_4 майно, чим спричинили останньому матеріальну шкоду на загальну суму 30 035,57 грн.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
За змістом касаційної скарги прокурор, не погоджуючись із судовими рішеннями щодо ОСОБА_1 через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати їх і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Стверджує, що потерпілим не було відкрито прокурору в порядку ст. 290 КПК копії трудового договору між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 і наказ про прийняття на роботу ОСОБА_1, що є істотним порушенням вимог КПК. Вказує, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 419 КПК, оскільки суд апеляційної інстанції не спростував усіх доводів прокурора.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор підтримала касаційну скаргу.
Мотиви Суду
Згідно з вимогами ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, а також вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_1 обвинувачено у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК, кримінальне провадження надійшло до суду з обвинувальним актом.
На час ухвалення судового рішення судом першої інстанції була чинною редакція ст.477 КПК України, у відповідності доп. 3 ч. 1 якої, кримінальне правопорушення, передбачене ст. 185 КК (крадіжка, крім крадіжки, вчиненої організованою групою), якщо воно вчинене особою, яка щодо потерпілого була найманим працівником і завдала шкоду виключно власності потерпілого, відноситься докримінального провадження у формі приватного обвинувачення.
Відповідно до ч. 4 ст. 26 КПК кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення розпочинається лише на підставі заяви потерпілого. Відмова потерпілого, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представника від обвинувачення є безумовною підставою для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення.
Законодавець надає потерпілому можливість вибору способу реагування на злочин. Волевиявлення потерпілого про притягнення винного до кримінальної відповідальності є необхідною рушійною силою здійснення кримінального провадження у формі приватного обвинувачення, яке відповідно до ч. 1 ст. 477 КПК може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого, а в разі його відмови від обвинувачення згідно із ч. 4 ст. 26, п. 7 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу підлягає безумовному закриттю (за винятком кримінальних проваджень щодо злочинів, пов`язаних із домашнім насильством). Таким чином, законодавець передбачив безумовну підставу для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення, а саме відмову потерпілого від такого обвинувачення, небажання притягувати винну особу до кримінальної відповідальності.