1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



Постанова

Іменем України

23 грудня 2019 року

місто Київ

справа № 547/183/17

провадження № 61-17337св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Яремка В. В.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промислова компанія "Полтавазернопродукт",

відповідачі: ОСОБА_1, Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобино Агро",

треті особи: приватний нотаріус Кременчуцького міського нотаріального округу Ганночка Олександр Вікторович, Виконавчий комітет Глобинської міської ради Полтавської області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промислова компанія "Полтавазернопродукт" на постанову Апеляційного суду Полтавської області від 28 лютого 2018 року у складі колегії суддів: Лобова О. А., Дорош А. І., Триголова В. М.,

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Стислий виклад позиції позивача

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промислова компанія "Полтавазернопродукт"(далі - ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт") у лютому 2017 року звернулося до суду з позовом, у подальшому уточненим, у якому просило:

- визнати за ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) із ОСОБА_1 щодо належної їй на праві приватної власності земельної ділянки, кадастровий номер 5324580800:00:001:0517, після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі від 25 квітня 2006 року № 84 між ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт", як орендарем, із ОСОБА_1, як орендодавцем;

- визнати поновленим договір оренди землі від 25 квітня 2006 року № 84, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт", щодо земельної ділянки, кадастровий номер 5324580800:00:001:0517, на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором оренди землі від 25 квітня 2006 року № 84;

- визнати недійсним договір оренди від 19 квітня 2016 року (б/н), укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Золоті Лани 2015" (далі - ТОВ "Золоті Лани 2015") та ОСОБА_1, щодо земельної ділянки, кадастровий номер 5324580800:00:001:0517, та скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про інше речове право (право оренди земельної ділянки) від 06 травня 2016 року за № 29519365;

- визнати недійсним договір оренди землі від 18 вересня 2017 року (б/н), укладений між ОСОБА_1 і Товариством з обмеженою відповідальністю "Глобино Агро" (далі - ТОВ "Глобино Агро"), щодо земельної ділянки, кадастровий номер 5324580800:00:001:0517, та скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про інше речове право (право оренди земельної ділянки) від 22 вересня 2017 року за № 37209854;

- визнати укладеною додаткову угоду від 01 червня 2017 року до договору оренди землі від 25 квітня 2006 року № 84 між ОСОБА_1 та ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт", зареєстрованого у відділі Держкомзему у Семенівському районі Полтавської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 19 грудня 2007 року за № 040756200127.

Позивач обґрунтовував заявлені вимоги тим, що 19 квітня 2016 року і 18 вересня 2017 року ОСОБА_1 уклала нові договори оренди землі з ТОВ "Золоті Лани 2015" і ТОВ "Глобино Агро" відповідно, тоді як договір оренди тієї ж земельної ділянки від 25 квітня 2006 року, укладений між ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" і ОСОБА_1, ще не припинив своєї дії, у зв`язку з чим порушене право позивача на користування земельною ділянкою згідно з договором, а також переважне право на продовження строку дії укладеного раніше договору оренди землі. ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" як добросовісний орендар виконало вимоги частини першої статті 33 Закону України "Про оренду землі" та набув у встановлену законом порядку переважне право на продовження дії договору оренди.

Стислий виклад заперечень відповідачів

ТОВ "Глобино Агро" заперечувало проти позову, пояснило, що перед укладенням оскаржуваного договору ОСОБА_1 надала ТОВ "Глобино Агро" свої заяви щодо небажання продовжувати договірні відносини із позивачем, тому у позивача відсутнє переважне право на поновлення договору оренди землі за частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі". Відповідач зазначив, що договір оренди землі із ТОВ "Глобино Агро" не порушує права позивача.

ОСОБА_1 заперечувала проти позову, пояснила, що не має претензій до позивача щодо сплати орендної плати, використання її земельної ділянки тощо. Проте після закінчення договору оренди вирішила передати свою земельну ділянку в оренду іншому господарству, а не позивачеві.

Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Семенівського районного суду Полтавської області від 18 грудня 2017 року задоволено позов частково. Визнано за ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) із ОСОБА_1 щодо належної їй на праві приватної власності земельної ділянки, площею 4, 34 га, кадастровий номер 5324580800:00:001:0517. Визнано поновленим договір оренди землі від 25 квітня 2006 року № 84, укладений між ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" і ОСОБА_1 щодо належної їй на праві приватної власності земельної ділянки, площею 4, 34 га, кадастровий номер 5324580800:00:001:0517. Визнано недійсним договір оренди землі (б/н), укладений 19 квітня 2016 року між ТОВ "Золоті Лани 2015" і ОСОБА_1 щодо належної їй на праві приватної власності земельної ділянки, площею 4, 34 га, кадастровий номер 5324580800:00:001:0517, раніше вчинений в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про інше речове право (право оренди земельної ділянки) № 14423869, внесений за рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 29519365 від 06 травня 2016 року 10:03:01. Визнано недійсним договір оренди землі (б/н), укладений 18 вересня 2017 року між ТОВ "Глобино Агро" і ОСОБА_1 щодо належної їй на праві приватної власності земельної ділянки, площею 4, 34 га, кадастровий номер 5324580800:00:001:0517, та скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про інше речове право (право оренди земельної ділянки) № 22464374, внесений за рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 37209854 від 22 вересня 2017 року 08:51:46. У задоволенні позову у частині визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі від 25 квітня 2006 року № 84 у редакції позивача від 01 червня 2017 року відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції обґрунтовувалося тим, що ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" виконало вимоги частини першої статті 33 Закону України "Про оренду землі" і оскільки ОСОБА_1 як власник землі не надала у встановлений місячний строк відповіді про своє небажання укласти додаткову угоду, то ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" як добросовісний орендар набуло переважне право на продовження дії договору оренди землі. Суд першої інстанції відхилив доводи відповідача ТОВ "Глобино Агро" щодо існування обставин, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки вони є окремою підставою для виникнення переважного права на продовження строку оренди землі.

Постановою Апеляційного суду Полтавської області від 28 лютого 2018 року апеляційну скаргу ТОВ "Глобино Агро" задоволено. Рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 18 грудня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення. ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" відмовлено у задоволенні позову за недоведеністю.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позову, апеляційний суд зазначив, що переважне право орендаря на поновлення договору оренди, яке підлягає захисту відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, виникає за умови існування одночасно трьох фактів: по-перше, орендар виконав вимоги частини першої статті 33 Закону України "Про оренду землі", продовжує користуватися землею і протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди від орендодавця не надійшло заперечень щодо поновлення договору. Наявними у справі належним і допустимими доказами підтверджено, що ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" як орендар виконав приписи частини першої статті 33 Закону України "Про оренду землі", зокрема, у встановлений строк повідомив належним чином власника землі про намір продовжити договір оренди, при цьому останній у передбачений законом строк не надав будь-якої відповіді на отримане повідомлення. Проте, ОСОБА_1 відповідно до вимог частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі" до спливу місячного строку (після закінчення строку дії договору оренди) повідомила належним чином орендаря про небажання поновити договір оренди. Факт продовження користування землею ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" після закінчення строку дії договору оренди не знайшов свого підтвердження під час розгляду справи. Окрім того, апеляційний суд, проаналізувавши умови додаткової угоди та умови договору оренди від 18 вересня 2017 року, зробив висновок про те, що новий договір оренди землі (із ТОВ "Глобино Агро") укладений на більш вигідних умовах для ОСОБА_1, ніж запропоновані ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт". Одночасно апеляційний суд зазначив, що передбачені законом підстави для визнання недійсним договору оренди від 19 квітня 2006 року (б/н), укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ "Золоті Лани 2015", відсутні, оскільки цей договір розірваний сторонами, при цьому позивачем не доведено, чи виконувався реально цей договір та, відповідно, яким чином сам факт його укладення порушив його права.

ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду засобами поштового зв`язку у березні 2018 року, ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" просить скасувати постанову Апеляційного суду Полтавської області від 28 лютого 2018 року та залишити в силі рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 18 грудня 2017 року.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга обґрунтовується порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Заявник зазначає, що апеляційний суд не надав об`єктивну оцінку договору оренди землі, укладеному 19 квітня 2016 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Золоті Лани 2015", та не врахував, що до закінчення дії договору оренди землі, укладеного 25 квітня 2006 року між ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" та ОСОБА_1, а саме до 10 вересня 2017 року, ОСОБА_1 не мала права на укладення інших договорів оренди землі, чим порушила права заявника. Також ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" вважає, що апеляційний суд не дослідив питання наявності у заявника переважного права на поновлення договору оренд землі, неправильно застосував до спірних правовідносин правила статті 33 Закону України "Про оренду землі", статті 777 ЦК України. Щодо висновків апеляційного суду про невигідні умови договору оренди землі від 25 квітня 2006 року порівняно з умовами договору оренди землі від 18 вересня 2017 року, то заявник зазначив, що такі висновки є необґрунтовані, зроблені без застосування норм матеріального права.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

ТОВ "Глобино Агро" просить у задоволенні касаційної скарги ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" відмовити, оскаржувану постанову залишити без змін у зв`язку з необґрунтованістю та безпідставністю доводів касаційної скарги.

ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ

Ухвалою Верховного Суду від 24 травня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, за якою судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд перевірив правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, за наслідками чого зробив висновок, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку, серія І-ПЛ № 036562, виданого 07 червня 2001 року, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки сільськогосподарського призначення, площею 4, 34 га, кадастровий номер 5324580800:00:001:0517, яка знаходиться на території Василевської сільської ради Семенівського району Полтавської області.

25 квітня 2006 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Степове" (далі - ТОВ Агрофірма "Степове") укладено договір оренди земельної ділянки № 84, площею 4, 34 га, зі строком дії на 5 років з переважним правом поновлення його на новий строк для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (пункт 8). Кадастровий номер земельної ділянки 5324580800:00:001:0517, розташована на території Василевської сільської ради Семенівського району Полтавської області.

25 квітня 2006 року на виконання умов укладеного договору оренди земельної ділянки ОСОБА_1 передала, а ТОВ Агрофірма "Степове" прийняло земельну ділянку, загальною площею 4, 34 га (з них ріллі 4, 34 га), розташовану на території Василевської сільської ради Семенівського району Полтавської області відповідно до плану земельної ділянки.

10 вересня 2012 року зазначений договір зареєстровано у Семенівському районному відділенні Полтавської регіональної філії Державного підприємства "ЦДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 532450004002693.

Згідно зі статутом ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" є правонаступником усіх прав та обов`язків ТОВ Агрофірма "Степове".

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновником ТОВ Агрофірми "Степове" є Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Астарта-Київ", а правонаступником є ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт".


................
Перейти до повного тексту