Постанова
Іменем України
23 грудня 2019 року
місто Київ
справа № 494/854/18
провадження № 61-8810св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Яремка В. В.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
заінтересована особа - Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області на ухвалу Одеського апеляційного суду від 18 березня 2019 року у складі судді Комлевої О. С.,
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
У червні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання на території України у повнолітньому віці станом на 1991 рік, за участі заінтересованої особи - Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області (далі - Міграційна служба).
Рішенням Березівського районного суду Одеської області від 25 жовтня 2018 року заява ОСОБА_1 про встановлення факту задоволена. Встановлено факт постійного проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у неповнолітньому віці на території України станом на 1991 рік, у тому числі станом на 24 серпня 1991 року та 13 листопада 1991 року.
Не погодившись з рішенням суду, Міграційна служба звернулася до Одеського апеляційного суду з апеляційною скаргою.
Ухвалою судді Одеського апеляційного суду від 05 лютого 2019 року апеляційна скарга Міграційної служби залишена без руху з наданням заявнику строку для усунення недоліків апеляційної скарги, для сплати судового збору у розмірі 528, 60 грн.
Копія ухвали апеляційного суду направлена Міграційній службі за адресою, яка зазначена в апеляційній скарзі: м. Одеса, вул. Преображенська, 44.
Копія ухвали Одеського апеляційного суду від 05 лютого 2019 року отримана Міграційною службою 25 лютого 2019 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
Однак, у встановлений строк заявником недоліки усунені не були, не сплачений судовий збір за розгляд апеляційної скарги, у зв`язку з чим апеляційна скарга Міграційної служби повернута заявнику.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 18 березня 2019 року апеляційну скаргу визнано неподаною та повернуто Міграційній службі.
Ухвала Одеського апеляційного суду обґрунтовувалась тим, що станом на 18 березня 2019 року недоліки, зазначені в ухвалі суду від 05 лютого 2019 року, не усунуті.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду засобами поштового зв`язку у травні 2019 року, Міграційна служба просить скасувати ухвалу Одеського апеляційного суду від 18 березня 2019 року про повернення апеляційної скарги заявнику, справу повернути на розгляд Одеського апеляційного суду.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтовувалася порушенням апеляційним судом норм процесуального права. Заявник зазначає, що на виконання ухвали апеляційного суду від 05 лютого 2019 року ним 05 березня 2019 року сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги, заяву про усунення недоліків апеляційної скарги надіслано до суду 14 березня 2019 року.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надходив
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ
Ухвалою Верховного Суду від 14 червня 2019 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
За змістом правила частини першої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд вислухав суддю-доповідача, перевірив доводи касаційної скарги та матеріали цивільної справи, за результатами чого зробив висновок, що оскаржуване судове рішення відповідає вимогам законності та обґрунтованості, визначеним у статті 263 ЦПК України, касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Оцінка аргументів, викладених у касаційній скарзі