Постанова
Іменем України
19 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 456/3046/17
провадження № 61-38174св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - публічне акціонерне товариство "Львівгаз",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 04 жовтня 2017 року у складі судді Гулкевича О. В. та постанову Апеляційного суду Львівської області від 11 квітня 2018 року у складі колегії суддів: Ванівського О. М., Цяцяка Р. П., Шандри М. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства "Львівгаз" (далі - ПАТ "Львівгаз") про захист прав споживача на інформацію.
У позовній заяві ОСОБА_1 просив суд заборонити ПАТ "Львівгаз" проведення монтажних робіт до одержання ним копії такої схеми.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Стрийського міськрайонного суду м. Львова від 04 жовтня 2017 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що заявник не зазначив причин, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, та не обґрунтував необхідність забезпечення позову, що позбавило суд можливості дійти висновку про наявність обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Львівської області від 11 квітня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Стрийського міськрайонного суду м. Львова від 04 жовтня 2017 року про відмову у забезпеченні позову залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що, відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що заявник не зазначив причин, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, та не обґрунтував необхідність забезпечення позову, що позбавило суд можливості дійти висновку про наявність обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі, поданій у червні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що він не звертався до суду із заявою про забезпечення позову, а зазначена у позовній заяві вимога про заборону ПАТ "Львівгаз" проведення монтажних робіт до одержання ним копії такої схеми підлягає вирішенню в іншому порядку, ніж питання про забезпечення позову, а саме - шляхом ухвалення рішення суду, яким суд вирішує питання, передбачені статтею 214 ЦПК України 2004 року.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 03 вересня 2018 року було відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано із Стрийського міськрайонного суду Львівської області зазначену цивільну справу.
У листопаді 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
Відзив на касаційну скаргу не надходив
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 звернувся із позовом до ПАТ "Львівгаз" про захист прав споживача на інформацію.
У позовній заяві, зокрема, просив заборонити ПАТ "Львівгаз" проведення монтажних робіт до одержання ним копії такої схеми.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.