Постанова
Іменем України
19 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 464/6419/16-ц
провадження № 61-3488св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Державна казначейська служба України, управління Державної казначейської служби України у Сихівському районі м. Львова, Головне управління Державної фіскальної служби України у Львівській області, прокуратура Львівської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадженнякасаційні скарги Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області, заступника прокурора Львівської області, Державна казначейська служба України, ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 23 травня 2018 року у складі судді Рудакова І. П. та постанову Львівського апеляційного суду від 22 січня 2019 року у складі колегії суддів: Бойко С. М., Копняк С. М., Ніткевича А. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Державної казначейської служби України, управління Державної казначейської служби України у Сихівському районі м. Львова, Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області (далі - ГУ ДФС у Львівській області), прокуратури Львівської області про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями та рішеннями органів досудового розслідування та прокуратури.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 29 квітня 2011 року порушена кримінальна справа, а 26 грудня 2014 року відкрито кримінальне провадження № 32014140000000296, досудове розслідування у якому проводилось слідчим відділом податкової міліції ДПА у Львівській області, про обвинувачення директора ПП "Гал-Хліб" ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених частиною другою статті 212, частиною третьою статті 358 КК України, директора ПП "Ефективна відгодівля тварин-Захід" і ПП "Евт-Центр" ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених частиною другою статті 212, частиною третьою статті 366 КК України, та ОСОБА_1 у вчинені злочину, передбаченого частиною п`ятою статті 27, частиною другою статті 212 КК України, кримінальне провадження у якій закрито постановою старшого прокурора прокуратури Львівської області від 31 березня 2015 року у зв`язку з відсутністю в діях осіб складу кримінальних правопорушень. У загальному, досудове розслідування розпочалось для нього ще з моменту порушення 21 жовтня 2010 року кримінальної справи відносно ОСОБА_3 і тривало фактично 4,5 роки, внаслідок чого, він зазнав значних моральних та психологічних страждань, оскільки у зв`язку з численними перевірками підприємства, на якому він працював, проведення виїмок та арештів майна, підприємство збанкрутувало і він та його сім`я залишились без необхідних матеріальних засобів для належного існування, через відсутність грошових коштів не проведена, як він планував, операція дружині за межами України, з 05 травня 2011 року до 31 березня 2015 року до нього застосовано запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд, що обмежило його право на вільне пересування та відпочинок із сім`єю за межами України, у його квартирі неодноразово проводились обшуки, що призводило до додаткових нервових стресів та напружених відносин у його сім`ї, а сам факт порушення кримінальної справи по обвинуваченню у вчиненні злочину, негативно вплинув на відношення до нього в його оточенні. Вважає, що факт заподіяння йому моральної шкоди та її розмір у повній мірі підтверджений висновком психологічної експертизи, призначеної судом за його клопотанням.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 , з урахуванням уточнених вимог, просив стягнути з Державного бюджету України на його користь 3 967 228,80 грн на відшкодування моральної шкоди та 50 000,00 грн на відшкодування майнової шкоди, завданої йому незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудового розслідування та прокуратури.
Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 23 травня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 200 000,00 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат. Додатковим рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 24 липня 2018 року у задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 про стягнення з Державного бюджету України у його користь майнової шкоди у розмірі 50 000,00 грн, заподіяної незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудового розслідування та прокуратури, - відмовлено.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив із того, що сам факт перебування позивача під слідством і в подальшому закриття кримінального провадження у зв`язку з відсутністю в його діях складу кримінальних правопорушень, є тією обставиною, що завдала йому моральної шкоди у такий період, право на відшкодування якої він має відповідно до положень статті 1176 ЦК України та статті 1 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду".Суд не прийняв до уваги висновок експерта від 29 вересня 2017 року № 1025 у частині визначення орієнтовно-рекомендованого розміру відшкодування моральної шкоди у розмірі 1065,6 мінімальних заробітних плат (далі - мзп), оскільки такий визначений експертом на підставі формул методики, яка виключена з Реєстру методик проведення судових експертиз 29 січня 2016 року. Розмір відшкодування моральної шкоди, визначений експертом, не відповідає вимогам поміркованості, виваженості, розумності та справедливості. Зважаючи на принципи рівності, поміркованості, виваженості, розумності, справедливості, беручи до уваги, що немає і не може бути точних критеріїв майнового виразу фізичного, душевного болю, страждань, а будь-яка компенсація моральної шкоди не може відповідати дійсним стражданням позивача і може мати тільки умовний вираз, враховуючи, що розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш, ніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення, а також значущість вільної думки самого потерпілого відносно грошового еквіваленту його страждань, суд визначив розмір грошового відшкодування за завдану позивачу моральну шкоду внаслідок незаконного притягнення до кримінальної відповідальності в сумі 200 000,00 грн. Крім того, належних та допустимих доказів спричинення позивачу матеріальної шкоди матеріали справи не містять.
Постановою Львівського апеляційного суду від 22 січня 2019 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції виходив із того, що визначаючи позивачеві мінімальний розмір морального відшкодування за 47 місяцівперебування позивача під слідством - 174 981,00 грн, суд першої інстанції правильно застосував мінімальний розмір заробітної плати, встановлений Законом на час розгляду справи, а тому доводи сторони відповідачів у цій частині є безпідставними. Такий висновок суду першої інстанції також відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 04 червня 2018 року у справі № 489/2492/17 (провадження № 61-8890св18), від 13 червня 2018 року у справі № 464/6863/16 (провадження № 61-10293св18), від 21 червня 2018 року у справі № 205/119/17 (провадження № 61-24700св18), від 25 липня 2018 року у справі № 607/14493/16-ц (провадження № 61-12051св18), від 19 вересня 2018 року у справі № 534/955/17 (провадження № 61-22539св18), від 19 грудня 2018 року у справі № 214/5262/15-ц (провадження № 61-34358св18).
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційних скарг, позиції інших учасників справи
У лютому 2019 року ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 подали до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 23 травня 2018 року та постанову Львівського апеляційного суду від 22 січня 2019 року, в якій просять скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Вказує на те, що фактично 4,5 роки внаслідок незаконного переслідування він перебував у стані постійного нервового напруження, зазнавав моральних та психологічних страждань, адже хвилювався за свою подальшу долю, свою репутацію в очах близьких, колег, знайомих. Суди надалі покривають злочинні дії правоохоронців. Суди необґрунтовано не взяли до уваги висновок експертизи про визначення завданої йому моральної шкоди.
У березні 2019 року заступник прокурора Львівської області подала до Верховного Судукасаційну скаргу на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 23 травня 2018 року та постанову Львівського апеляційного суду від 22 січня 2019 року, в якій просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Вказує на те, що судові рішення в частині стягнення сум моральної шкоди є незаконними. Суди неправильно застосували норми матеріального права при визначенні розміру моральної шкоди, розмір якої мав би складати не більше 70 400,00 грн (47 місяців х 1 600,00 грн), а не 174 981,00 грн (47 місяців х 3 723,00 грн), як зазначили суди попередніх інстанцій. В оскаржуваних судових рішеннях не наведено достатніх мотивів із яких суд виходив, збільшуючи розмір моральної шкоди з мінімально встановленого законом до 200 000,00 грн.
У березні 2019 року Державна казначейська служба України подала до Верховного Судукасаційну скаргу на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 23 травня 2018 року та постанову Львівського апеляційного суду від 22 січня 2019 року, в якій просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Вказує на те, що питання відшкодування моральної шкоди повинен був вирішувати прокурор, шляхом винесення відповідної постанови. При розрахунку моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом необхідно застосовувати розрахункову величину встановлену Законом - прожитковий мінімум для працездатних осіб.
У квітні 2019 року ГУ ДФС у Львівській області подало до суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 яка є ідентичною касаційній скарзі поданій ГУ ДФС у Львівській області.
У травні 2019 року ГУ ДФС у Львівській області подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 23 травня 2018 року та постанову Львівського апеляційного суду від 22 січня 2019 року, в якій просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Касаційна скарга в цілому складається лише з норм матеріального та процесуального права.
Позиція Верховного Суду
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
За змістом частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судові рішення судів першої й апеляційної інстанцій відповідають вимогам статей ЦПК України щодо законності та обґрунтованості.
Обставини встановлені судами
Постановою старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА у Львівській області Дробіняк М. І. від 28 квітня 2011 року відносно ОСОБА_1 порушено кримінальну справу за фактом вчинення ним пособництва в умисному ухиленні від сплати податків, за попередньою змовою в групі з ОСОБА_3 та іншими невстановленими особами, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у великих розмірах, за ознаками злочину, передбаченого частиною п`ятою статті 27, частиною другою статті 212 КК України.
05 травня 2011 року ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд.
Постановою старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА у Львівській області Дробіняк М. І. від 13 травня 2011 ОСОБА_1 притягнуто як обвинуваченого і пред`явлено йому обвинувачення у вчиненні злочинів, передбачених частиною п`ятою статті 27, частиною другою статті 212 КК України.
Постановою старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА у Львівській області Мельник В. Я. від 22 грудня 2011 року ОСОБА_1 притягнуто як обвинуваченого і пред`явлено йому обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого частиною п`ятою статті 27, частиною другою статті 212 КК України.
Постановою старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА у Львівській області Мельник В. Я. від 22 грудня 2011 року ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд.
Постановою Сихівського районного суду м. Львова від 04 листопада 2014 року, обраний ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд, - скасовано.
За клопотанням прокурора прокуратури Львівської області від 04 грудня 2014 постановою суду від 04 грудня 2014 року кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених частиною другою статті 212, частиною третьою статті 358 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених частиною другою статті 212, частиною другою статті 366 КК України та ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених частиною п`ятою статті 27, частиною другою статті 212 КК України, направлено до СУ ФР Міндоходів у Львівській області для організації проведення додаткового розслідування.
26 грудня 2014 року відомості відносно ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 за ознаками вказаних кримінальних правопорушень внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32014140000000296.
Постановою старшого прокурора відділу прокуратури Львівської області Гринів В. М. від 31 березня 2015 року вказане кримінальне провадження закрито у зв`язку з відсутністю, зокрема, в діяннях ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 212 КК України, запобіжні заходи та арешти на майно, застосовані під час розслідування кримінальної справи № 139-3098, -скасовано.